Глава 22. ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ СЛІДЧОГО І ПРОКУРОРА
Стаття 234. Оскарження дій слідчого
Дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві як безпосередньо, так і через слідчого.
Скарги можуть бути як письмові, так і усні. Усні скарги прокурор або слідчий заносить до протоколу.
Слідчий зобов'язаний протягом доби направити прокуророві скаргу, що надійшла до нього, разом із своїми поясненнями.
Подача скарги не зупиняє виконання дії, яка оскаржується, коли це не визнає за потрібне слідчий або прокурор.
Дії слідчого можуть бути оскаржені до суду.
Скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
(Стаття 234 із змінами, внесеними згідно із Законом Лі 2533-111 (2S33-U) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 235. Розв'язання скарг прокурором
Прокурор протягом трьох днів після одержання скарги зобов'язаний розв'язати її і повідомити про результати скаржнику.
Скаргу і_ копію повідомлення про результати розв'язання u приєднують до справи.
Відмова у задоволенні скарги повинна бути мотивована.
Рішення прокурора може бути оскаржене вищому-прокуророві.
Стаття 236. Оскарження дій прокурора
Скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу.
Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
(Стаття 236 із змінами, внесеними згідно з Законами Ni 2857-12 від 15.12.92, Г* 2533-111 (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 236-1 759
Стаття 236-1. Оскарження до суду постанови про відмову в порушенні справи
Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
(Кодекс доповнено статтею 236-1 згідно з Законом № 2857-12 від t5.12.92 в редакції Закону № 2533-ІП (2533-14) від 21.06Л001 — набуває чинності з 29.06.2001)
З року в рік функція контролю суду за законністю в діяльності органів досудового розслідування зміцнюється і зростає, а практика діяльності судів підтверджує дієвість такої юридичної форми процесуального контролю.
Так, за даними Голови Верховного Суду України В. Ф. Бойка, тільки в 1998 році судами України було постановлено 3,2 тис. окремих ухвал про порушення законное*» при провадженні дізнання і попереднього слідства'.
Позитивно оцінюючи діючі новели, одночасно виникає занепокоєння, що подальше розширення юрисдикції суду щодо процесуального контролю за досудовим слідством і дізнанням може бути недоцільним, або просто дублювати прокурорський нагляд. В цьому плані, мабуть, віддаючи належне моді, було поспішно закріплено за судом право скасовувати постанову про порушення та відмову в порушенні справи. По-перше, на цьому етапі кримінального процесу оправдує себе прокурорський нагляд, по-друге, суди можуть зв'язувати себе відповідними рішеннями, по-третє, суддя, який приймав відповідне рішення, уже не може розглядати ту само справу по суті, що створює небажані організаційні труднощі в роботі судів. Нарешті, щоб прийняти рішення про законність порушення справи, потрібно проаналізувати всі матеріали, а це вже, мабуть, буде носити елементи не процесуального контролю, а фактичного нагляду, підміняє функцію прокуратури. До того ж порушена справа має поступити розслідуваною до суду, де він і зможе повністю перевірити законність і обґрунтованість прийнятих' рішень і здійсненого провадження в повному обсязі.
У зв'язку з цим, мабуть, буде доречним рекомендувати на цій стадії процесу більш широко застосовувати досудове урегулювання скарг методами прокурорського нагляду.
Для забезпечення всіх без винятку прав і свобод людини повинні застосовуватись не тільки судові процедури, а і всі інші правові механізми, включаючи прокурорський нагляд. Суд має вирішувати і контролювати найбільш принципові питання, питання, пов'язані з забезпеченням недоторканності особи, житла, особис-
1 Бойко В. Ф. Гарантовані Конституцією України права і свободи людини мають надійно захищатись незалежним, компетентним і неупередженим судом // Вісник Верховного Суду України.— 1999.— №1.— С. 6.
24*
740
Стаття 236-2
Стаття 236-6
741
того життя, таємниці телефонних розмов і поштово-телеграфної кореспонденції, питання, що віднесені до юрисдикції суду Конституцією України.
Стаття 236-2, Розгляд суддею скарги на постанову про відмову в порушенні справи
Скарга на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи розглядається суддею одноособово не пізніше десяти днів з дня її надходження до суду.
Суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду. В разі необхідності суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу.
Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.
Копія постанови судді надсилається особі, яка винесла постанову, що була оскаржена, прокуророві та особі, яка подавала скаргу.
(Кодекс доповнено статтею 236-2 згідно з Законом № 2857-/2 від 15.1Z92, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2533-Ш (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 236-3.
(Статтю 236-3 виключено ка підставі Закону № 2533-Ш (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 236-4.
(Статтю 236-4 виключено на підставі Закону № 2533-Ш (2533-14) від 21,06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 236-5. Оскарження до суду постанови про закриття справи
Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання п копії чи повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення.
(Кодекс доповнено статтею 236-5 згідно з Законом № 2857-12 від 15.12.92; в редакції Закону № 2533-111 (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 236-6. Розгляд суддею скарги на постанову про закриття справи
Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи розглядається суддею одноособово не пізніше п'яти днів, а у разі складності справи — десяти днів з дня надходження закритої справи до суду. Суддя витребує справу, знайомиться з нею, а в разі необхідності' заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу на постанову.
Про час розгляду скарги суддя повідомляє прокурора та особу, що подала скаргу, які вправі взяти участь у Q розгляді та висловити свої доводи.
Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213 і 214 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову про закриття справи і направляє справу прокурору для відновлення слідства або дізнання.
Скасовуючи постанову про закриття справи і направляючи справу прокурору для відновлення досудового слідства або дізнання, суддя вказує, які обставини належить з'ясувати при проведенні досудового розслідування.
На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.
Копія постанови судді надсилається особі, яка прийняла рішення про закриття справи, особі, яка подала скаргу на постанову, і прокурору, який відмовив у поновленні досудового слідства або дізнання.
(Кодекс доповнено статтею 236-6 згідно з Законом № 2857-12 від 15.12.92, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2533-Ш (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 237
743
Розділ третій
ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ
ІНСТАНЦІЇ
Глава 23 ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДДЕЮ
(Назва глави 23 в редакції Закону № 2533-ІП
(2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності
з 29.06.2001)
Стаття 237. Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи
У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо кожного з обвинувачених такі питання:
1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла;
2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення;
3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу;
4) чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу;
5) чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа яе може бути призначена до судового розгляду.
За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб.
За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.