Головуючий діє від імені всього суду і за його згодою. Заперечення проти дій головуючого заносяться до протоколу і вирішуються всім складом суду.
Головуючий в судовому засіданні забезпечує всім учасникам процесу можливість реалізації своїх прав, зобов'язаний усувати із судового слідства все, що не має належності до справи, має право знімати запитання учасників судового слідства, якщо вони з'ясовані, навідні, некоректні чи не стосуються до справи.
Головуючий, як і суд у цілому, має бути незалежним, процесуально самостійним та підпорядковуватись тільки закону. Він повинен бути об'єктивним та безпристрасним, не брати бік обвинувачення або захисту, не підпадати під вплив слідчого, критично аналізувати всі доводи, заяви та докази.
Відповідно до ст. 283 КПК України в призначений для розгляду час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа підлягає розгляду.
Стаття 261. Рівність прав сторін у судовому розгляді
Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заявления відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах оскарження процесуальних рішень суду.
(Стаття в редакції Закону України №2533-111 від 21.06.2001)
Правосуддя у кримінальних справах здійснюється на засадах загальної рівності людей перед законом і судом незалежно від їх походження, громадянства, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, виду та характеру занять, місця проживання та інших обставин. Стосовно всіх громадян кримінально-процесуальне провадження здійснюється однаково. Ніхто не може бути наділений додатковими правами або звільнений від будь-яких обов'язків. Рівність прав не означає рівності обов'язків. Останні випливають із конкретних правовідносин.
Сторони кримінального процесу мають бути рівними у праві надавати та досліджувати докази, заявляти відводи і клопотання, брати участь у судових дебатах, оскаржувати процесуальні рішення суду.
Див. також коментар до ст. 16 КПК.
Стаття 262. Участь підсудного в судовому розгляді
Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається за участю підсудного, явка якого до суду € обов'язковою.
Розгляд справи за відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках:
1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду;
2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою.
(Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2857-12 від 15.12.92)
Участь підсудного в судовому розгляді, включаючи надання останнього слова підсудному, є, як правило, обов'язковою. Лише у виняткових випадках, наприклад коли підсудний перебуває за межами України й ухиляється від з'явлення до суду, закон дозволяє розгляд справи за відсутності підсудного. В даному разі підстави для зупинення судового процесу немає, адже місце перебування обвинуваченого відоме. Судовий процес може бути проведений за відсутності підсудного або ж розгляд справи відкладається до вирішення питання про екстрадицію обвинуваченого до України відповідно до міжнародних правових актів.
Проведення ж окремих судових дій допускається за рішенням суду за відсутності обвинуваченого лише в передбачених законом випадках (ст. 300, 307, 272 КПК України). Наприклад, для забезпечення безпеки свідків допускається їх допит чи проведення з ними інших судових дій за відсутності обвинуваченого.
Стаття 263. Права підсудного під час судового розгляду У судовому засіданні підсудний має право:
1) заявляти відводи;
1-1) на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом;
2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе;
3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду;
4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів;
5) давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі;
7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному відповідачеві;
8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів;
9) брати участь у судових дебатах;
10) звертатися до суду з останнім словом.
(Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 6834-10 від 16.04.84, Законами № 3780-12 від 23.12.93, № 305/94-ВР від 20.12.94, №2533-111 від 21.06.2001)
25 Тср-іі-.шник
no
Стаття 263
Право заявляти відводи реалізується підсудним з урахуванням положень ст. 54 — 63 КПК України.
Відвід може бути заявлений підсудним судді, всьому суду, народному засідателю, обвинувачу, захиснику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання.
Названі учасники процесу можуть брати участь у справі за умови їхньої об'єктивності, неупередженості і тільки у випадку, коли вони не зацікавлені у розв'язанні справи. Стосовно експертів, перекладачів, спеціалістів важливою вимогою є також їх компетентність. За наявності невідповідності зазначених осіб даним вимогам підсудний має право заявити їм відвід.
Заяви про відвід подаються до початку судового слідства. Пізніша заява про відвід допускається у випадках, коли підстави для відводу стали відомі після початку судового слідства (ч.2 ст. 56 КПК України).
Заява про відвід розглядається в порядку ст. 57 КПК України. Відвід, заявлений судді або народному засідателю, вирішується іншими суддями без судді, якого відводять. Суддя, якого відводять, має право дати пояснення з приводу заявленого відводу. При рівності голосів суддя вважається відведеним.
Відвід, заявлений двом суддям або всьому складові суду, вирішується судом у повному складі простою більшістю голосів. Питання про відвід вирішується в кімнаті для нарад.
Відвід, заявлений судді, який одноособово розглядає справу, вирішується постановою голови місцевого суду. Коли до складу місцевого суду обрано одного суддю або коли відвід заявлено голові місцевого суду, питання про відвід вирішується постановою голови міжрайонного або іншого вищого суду.
У випадках, коли відведено головуючого суду, а також при його самовідводі слухання справи відкладається для заміни його іншим суддею або справа передається до вищого суду для вирішення питання про її підсудність.
У разі відводу народного засідателя останній заміняється іншим народним засідателем.
Названі правила відводу стосуються і прокурора. Проте коли прокурор брав участь у проведенні попереднього слідства в справі, у розгляді справи в суді першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку чи в порядку виключного провадження, то ці обставини не можуть бути підставою для відводу.
Питання про відвід прокурора в суді вирішує суд який розглядає справу. Якщо справа розглядається суддею одноособово, він одноособово вирішує питання про відвід прокурора.
Право на колегіальний розгляд справи надається у випадках, передбачених законом відповідно до ст. 17 КПК України.
Зокрема кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд, а кримінальні справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного поз-
Стаття 263 771
бавлення волі, в суді першої інстанції розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів.
Право мати захисника або взяти захист сво'іх інтересів на себе.
Суд повинен визначитися, чи не бажає підсудний мати захисника, роз'яснити, що в судовому засіданні як захисники можуть виступати також близькі родичі, опікуни і піклувальники, визначитися, чи не є участь у справі захисника обов'язковою, незважаючи на відмову підсудного.
Як захисники допускаються будь-які фахівці у галузі права — юристи за фахом, які не працюють в органах внутрішніх справ, податковій міліції, суді, СБУ, державному нотаріаті, органах державного управління та прокуратурі, і не підлягають відводові за наявності передбачених у законі підстав.
У випадках, коли участь захисника є обов'язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники як захисники можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником — адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, іх законними представниками, а також іншими особами на прохання чи за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. Суд зобов'язаний надати затриманій особі чи особі, яка утримується під вартою, допомогу у встановленні зв'язку з захисником або з особами, які можуть запросити
захисника.
Повноваження захисника на участь у справі стверджується:
1) фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи або дорученням юридичної особи, — угодою або дорученням юридичної особи;