(Кодекс доповнено статтею 270-1 згідно з Указок ПВР № 117-08 від 30.08.71)
Спеціалістом у кримінальному процесі визнається будь-яка не заінтересована в результаті справи осеба, яка має необхідні спеціальні знання в науці, техніці, мистецтві чи ремеслі або володіє вміннями, навиками у певній галузі діяльності і відповідно до ст. 128-1 КПК України залучається до участі у справі для надання допомоги в збиранні та дослідженні доказів.
Як спеціалістом, так і експертом можуть бути особи, які володіють спеціальними знаннями. Але в процесуальному статусі між експертом і спеціалістом є різниця. Спеціаліст, використовуючи свої спеціальні знання, надає допомогу, зокрема в суді, щодо виявлення, фіксації, огляду доказових матеріалів, застосування для цього необхідних технічних засобів, тоді як експерт досліджує направлені йому на експертизу докази і формулює висновки за поставленими перед ним питаннями, які мають значення самостійних доказів. Якщо експерт досліджує вже одержані докази і дає висновок, який має самостійне доказове значення, то спеціаліст покликаний надати допомогу в збиранні доказів.
До особи, яка викликається як спеціаліст, закон ставить дві основні вимоги: бути не заінтересованою у результаті справи та мати необхідні для кримінального процесу спеціальні знання.
Суд запрошує спеціаліста у тих випадках, коли він визнає за необхідне використати спеціальні знання та навички при провадженні судового слідства.
Спеціаліст у судовому процесі має право: робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу, пов'язані з виявленням, закріпленням та вилученням доказів; звертатися з дозволу суду з запитаннями до осіб, які беруть участь у судовому слідстві. Спеціаліст має також право на винагороду за виконання своїх обов'язків та на відшкодування витрат, пов'язаних зі з'явленням за викликом до правоохоронних органів (ст. 92 КПК України), а також право на забезпечення безпеки.
796
Стаття 271
Гтсшітя 273
797
Відповідно до ст. 128-1 КПК України спеціаліст зобов'язаний: своєчасно з'явитися за викликом; брати участь у судовому слідстві використовуючи свої спеціальні знання та навички для сприяння в виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертати увагу суду на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціальних питань, що виникають під час судочинства.
Стаття 271. Розпорядок судового засідання
Підтримання порядку під час судового засідання покладається на головуючого.
Усі учасники судового розгляду, а також усі присутні в залі судового засідання повинні беззаперечно виковувати розпорядження головуючого про додержання порядку в судовому засіданні.
Усі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають свої показання і роблять заяви стоячи. Відступати від цього правила можна лише з дозволу головуючого.
Особи, молодші за шістнадцять років, коли вони не є підсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються до залу суду.
Встановлений законом порядок судового засідання і передбачені ритуали мають виконуватись і не повинні спрощуватись, а до порушників порядку беззаперечно застосовуватись передбачені заходи відповідальності. Це важлива передумова виховного впливу правосуддя на громадян, виконання ним своїх завдань.
Обов'язок дотримання порядку судового засідання лежить на всіх учасниках процесу, а завдання його підтримання покладається на головуючого (суддю при одноособовому розгляді ним справи).
У разі невиконання розпорядження головуючого він робить учасникам процесу попередження. За порушення порядку під час судозого засідання громадяни несуть відповідальність за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 272. Заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання
Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з залу засідання. При повторному порушенні порядку судового засідання підсудного за ухвалою суду можна видалити з залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи. У цьому випадку вирок після його винесення негайно оголошується підсудному.
У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором, громадським обвинувачем, захисником чи громадським захисником головуючий робить їм попередження. При дальшому непідкоренні будь-якої із зазначених осіб розпорядженням головуючого розгляд справи за ухвалою суду може бути відкладено, якщо неможливо без шкоди для справи замінити цю особу іншою. Одночасно
суд повідомляє про це відповідно вищого прокурора. Міністерство юстиції України, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть відповідальність за частиною 1 статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
(Стаття 272 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 9166-11 від 04.05.90, Законом № 3780-12від23.12.93)
Порушення порядку судового засідання, пов'язані з намаганнями впливу у будь-якій формі на суддів з метою перешкодити всебічному, повному й об'єктивному розглядові конкретної справи або добитися винесення незаконного судового рішення, а також погроза вбивством, насильством чи знищенням майна щодо судді, а так само щодо його близьких родичів, у зв'язку із здійсненням суддею правосуддя, образа судді у зв'язку з його діяльністю по здійсненню правосуддя, навмисне невиконання посадовою особою рішення, вироку, ухвали чи постанови суду або перешкодження їх виконанню, образа прокурора або слідчого у зв'язку з їх службовою діяльністю тяпіуть за собою кримінальну відповідальність. При появі таких фактів суд може порушити кримінальну справу, обрати щодо відповідних осіб запобіжний захід і направити справу прокурору для проведення досудового розслідування.
Стаття 273. Порядок винесення ухвал у судовому засіданні
З усіх питань, які вирішуються судом під час судового розгляду, суд виносить ухвали. Ухвали про направлення справи для провадження додаткового розслідування, при вирішенні питань, зазначених у статтях 276, 278 і 279 цього Кодексу, про закриття справи, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, про застосування заходів безпеки; про відводи і про призначення експертизи, а також окремі ухвали викосяться судом у нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа, який підписується всім складом суду.
Усі інші ухвали можуть за розсудом суду виноситися або у зазначеному вище порядку, або після наради суддів на місці з занесенням ухвали до протоколу судового засідання.
Ухвали, винесені судом під час судового розгляду, підлягають оголошенню, крім ухвал, що виносяться в порядку, передбаченому частиною третьою статті 52-1 і частиною першою статті 52-3 цього Кодексу.
При одноособовому розгляді справи в зазначених у цій статті випадках суддя виносить постанови.
(Стаття 273 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 6834-10 від 16.04.S4, Законом № 2404-12 від 17.06.92; № 1381-X1V від 13.01.2000, № 2533-111 від 21.06.20С1)
Стаття 277
799
798
Стаття 274
Стаття 274. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді
Під час розгляду справи суд, за наявності для того підстав, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного.
При обранні запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою суд повинен керуватися відповідними статтями глави 13 цього Кодексу.
Див. коментар до ст. 148, 151, 155, 156, 165 КПК України.
Стаття 275. Межі судового розгляду
Розгляд справи провадиться тільки стосовно підсудних і тільки в межах пред'явленого обвинувачення.
У разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил, установлених у статтях 276, 277, 278 цього Кодексу.
(Стаття 275 зі змінами, внесеними Законом України №2533-111 від 21.06.2001/
Повноваження суду не можна вважати необмеженими. Tjoft факт, що в жодній іншій стадії, крім судового розгляду, не вирішується питання про винність обвинуваченого, не дає суду права не рахуватися з рішеннями попередніх стадій.
Відповідно до цієї статті розгляд справи в суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише в межах пред'явленого їм обвинувачення. Зміна обвинувачення в суді допускається, як винятковий випадок за наявності підстав, передбачених у викладених нижче статтях.
Стаття 276. Вирішення питання про нове обвинувачення
Коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред'явлено, суд за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя — постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора.
У тих випадках, коли нове обвинувачення тісно пов'язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа повертається для додаткового розслідування.
Після додаткового розслідування справа направляється до суду в загальному порядку.
На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається міжобласним судом чи по першій інстанції апеляційним судом — касаційні подання чи скаргу до касаційного суду.
{Стаття в редакції Закону України №2533-111 від 21.06.2001)
Стаття 277. Зміна обвинувачення в суді
Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі з_мінитк пред'явлене особі обвинувачення.
Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим будуть порушені правила про підсудність чи обов'язковість проведення попереднього слідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.