Про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання потерпілі віком до 16 років не попереджаються, їм роз'яснюється обов'язок говорити лише правду.
У тих випадках, коли присутність підсудного в залі судового засідання може негативно вплинути на повноту і достовірність показань неповнолітнього потерпілого, його допит за ухвалою суду (судді) може бути проведений у відсутності підсудного.
Коли при розгляді справи будуть виявлені факти примушування потерпілого до відмови від показань або давання завідомо неправдивих показань шляхом погрози, насильства, підкупу чи інших протиправних дій з боку підсудного, його родичів чи інших осіб, суд зобов'язаний обговорити питання про надіслання матеріалів прокурору для перевірки".
829
828
Стаття 309
Стаття 309. Пред'явлення для впізнання
Свідкові, потерпілому або підсудному під час судового слідства можуть бути пред'явлені для впізнання осоОа чи предмет.
Пред'явлення для впізнання провадиться після того, як впізнаючий при допиті вкаже на ознаки, за якими він може впізнати особу чи предмет.
При пред'явленні особи чи предмета для впізнання впізнаючий повинен вказати, чи впізнає він особу або предмет і за якими саме ознаками.
Впізнання в судовому засіданні провадиться тільки у тому випадку, якщо з цих обставин воно не провадилося на попередньому слідстві або в ході дізнання. Якщо ж впізнання на досудових стадіях мало місце, суд обмежується оголошенням протоколу впізнання і допитом учасників даної слідчої дії.
Стаття 310. Проведення експертизи в суді
Експертиза в суді призначається з додержанням правил, передбачених главою 18 цього Кодексу.
Експерт у судовому засіданні бере участь у дослідженні доказів і може з дозволу суду ставити запитання підсудному, потерпілому і свідкам про обставини, які мають значення для його висновку.
Після з'ясування обставин, що мають значення для висновку експерта, головуючий пропонує прокуророві, підсудному, його захисникові та іншим учасникам судового розгляду подати у письмовому вигляді запитання, які вони бажають поставити експертові.
Суд обмірковує ці запитання, враховуючи при цьому думку учасників судового розгляду, усуває ті з них, які не стосуються справи або не належать до компетенції експерта, а також формулює ті запитання, які він ставить перед експертом з власної ініціативи.
Після цього суд виносить ухвалу, а суддя — постанову, в якій викладає поставлені на вирішення експертизи питання. Ці питання передаються експерту, який складає висновок.
Висновок експерта повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 200 цього Кодексу. Він оголошується в судовому засіданні і приєднується до справи.
(Стаття 310 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 683410 від-16.04.84, Законом № 2464-12 від 17.06.92)
Висновок експерта — це процесуальний документ, в якому викладаються підстави проведення експертизи, хід та результати експертного дослідження. Висновок експерта є одним із джерел судових доказів.
Висновок експерта не має переваг перед іншими доказами. Суд є самостійним у виборі експертів. Та обставина, що висновки експерта обґрунтовані дослідженнями, проведеними із застосуванням наукових, технічних або інших спеціальних знань, не виключає можливості та необхідності їх перевірки та оцінки судом у повному обсязі. Відповідно до ст. 75 КПК України висновок експерта для
Птсиптя 3)0
суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних ухвалі, вироку.
Аналіз практики підтверджує наявність таких недоліків: іноді мають місце випадки розгляду справ без проведення експертиз, коли їх призначення є обов'язковим за законом або за обставинами справи; інколи суди розглядають висновки експертів як джерела доказів, що мають перевагу над іншими доказами, без належної їх перевірки і оцінки або переоцінюють доказове значення ймовірних висновків; не завжди в ухвалах чи постановах суду чітко формулюються питання, що виносяться на вирішення експертів, а також мотивується необхідність призначення додаткової або повторної експертизи; мають місце призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.
Якщо питання про необхідність призначення експертизи виникне під час судового розгляду справи, суду необхідно з'ясувати можливість проведення її в судовому засіданні і викликати того ж експерта, який проводив експертизу при попередньому розслідуванні справи, а якщо експертиза не проводилась,— іншу особу, яка має необхідні спеціальні знання.
Зазначимо, що у випадках, коли призначення експертизи обов'язкове, а для забезпечення експертного дослідження потрібно зібрати додаткові матеріали (провести ревізію, обшук, відшукати документи чи речові докази тощо), але це неможливо зробити в судовому засіданні, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
При призначенні і проведенні експертизи в суді суд виконує
такі дії:
— з'ясовує обставини, що мають значення для давання експертного висновку;
— пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертами;
— оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом;
— заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань;
— у кімнаті для нарад обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову) про її призначення;
— оголошує в судовому засіданні ухвалу (постанову) про призначення експертизи і вручає її експертові;
— після проведення експертом досліджень, складання й оголошення експертного висновку приєднує його до справи;
— допитує експерта з метою роз'яснення й доповнення ним висновку.
Визначення способу і методології проведення експертизи належить виключно до компетенції експерта.
830 , ___ Стаття 310
гтаття 310 І21
У разі коли провести експертне дослідження в судовому засіданні неможливо, суд, керуючись статтями 273 і 310 КПК України, виносить ухвалу про проведення експертизи і направляє її з необхідними матеріалами до експертної установи для виконання в порядку, передбаченому ст. 198 КПК України. При цьому залежно від тривалості експертних досліджень і складності справи суд може або оголосити перерву, або відкласти слухання справи, або продовжити судове слідство і досліджувати інші докази.
Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів — фахівців однієї галузі знань.
Комплексна експертиза призначається у випадках, коли необхідно провести дослідження за участю декількох експертів, які є фахівцями у різних галузях знань.
Судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.
На це можуть вказувати невмотивовані, неадекватні чи неконт-рольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі.
Судово-психіатрична експертиза в судовому засіданні може мати характер амбулаторного обстеження, якщо питання про її проведення виникло під час судового слідства.
Призначення судово-психіатричної експертизи щодо свідка, потерпілого з поміщенням до медичного стаціонару допускається лише за їх згодою.
Одна з особливостей оцінки висновку експерта — необхідність спеціального мотивування підстав, за якими відкидається певний висновок.
Перевірка висновку експерта є практичною діяльністю зі встановлення належності до справи даних, які містяться у висновку, їх допустимості і достовірності. Перевірка й оцінка висновку експерта включає аналіз:
— дотримання процесуального порядку призначення та проведення судової експертизи;
— наявності чи відсутності обставин, які виключали б участь
експерта у справі;
— компетентності експерта, чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
— достатності поданих експертові об'єктів дослідження;
— повноти відповідей на порушені питання;
— відповідності висновків експерта іншим фактичним даним;
— узгодженості між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;
— обґрунтованості експертного висновку та його узгодженості з іншими матеріалами справи;
— відповідності висновку експерта поставленим питанням;
— повноти та наукової обґрунтованості висновку експерта;