— належності до справи, допустимості і достовірності висновку експерта як доказу.
У результаті оцінки висновку експерта суд може прийняти одне з таких рішень:
1) визнати висновок експерта доброякісним, повним та обґрун
тованим, таким, що має значення для справи, і включити його до
числа інших джерел доказів та використовувати при доведенні об
ставин справи;
2) визнати неповним або недостатньо зрозумілим і, якщо при допиті експерта не було можливості усунути незрозумілість, призначити додаткову експертизу;
3) визнати висновок експерта суперечним матеріалам справи, необгрунтованим або сумнівним щодо його правильності та при необхідності призначити повторну експертизу або провести інші слідчі дії з метою перевірки результатів експертизи.
Діючим засобом перевірки й оцінки висновку експерта є його допит у процесі судового слідства відповідно до ст. 201 КПК ■України, а також призначення повторної чи додаткової експертизи.
При вирішенні питання про оплату праці експертів судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" та постанови Кабінету Міністрів України № 710 від 1 липня 1996 р. "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів" оплата здійснюється за рахунок коштів, що виділяються на це з державного та місцевих бюджетів. Остаточний розрахунок провадиться після виконання замовлення на проведення експертизи.
— 1— Стаття ?п
Стаття 311. Допит експерта в суді
Після оголошення висновку експертові можуть задаватися запитання для роз'яснення і доповнення його висновку.
Запитання експертові спочатку задає прокурор, потім потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, підсудний, суддя та народні засідателі.
Запитання, поставлені експертові, та відповіді на них заносяться до протоколу судового засідання.
(Стаття 311 зі змінами, внесеними Законом України №2533-111 від 21.06.2001)
Предметом допиту експерта є роз'яснення або уточнення даного їм висновку. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта допитують в усіх випадках, коли не потрібно проведення додаткового дослідження, тобто якщо відсутні підстави для призначення додаткової або повторної експертизи. Допит експерта спрямований на роз'яснення термінології, окремих формулювань, з'ясування методу дослідження, уточнення компетенції слідчого, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених запитань і висновками експерта, на з'ясовування суперечностей між висновком експерта й іншими наявними в справі доказами, на виявлення причини різноманітних висновків експертів, якщо дослідження провадилося комісією експертів.
Допит експерта в суді порівняно з його допитом на попередньому слідстві має деякі особливості.
По-перше, у судовому засіданні роль експерта більш активна, ніж на попередньому слідстві. Він бере участь у судовому слідстві, знайомиться з матеріалами справи, що належать до предмета експертизи, заявляє клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для давання висновку, за рішенням головуючого судового засідання може задавати запитання підсудному, потерпілому і свідкам про обставини, що мають значення для давання висновку. Але участь експерта в дослідженні доказів завжди обмежена предметом експертизи.
По-друге, на попередньому слідстві експерта допитує, як правило, один слідчий, у судовому засіданні — судді й учасники судового процесу. Питання експерту задаються в тій само послідовності, що і підсудному, і свідкам, тобто спочатку задають запитання судді, а потім — обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники, захисник і підсудний. Зважаючи на те, що експерта можуть допитувати декілька людей, можливий перехресний допит. Якщо експертиза провадилася декількома експертами, що дійшли єдиного висновку, допиту піддаються не всі, а один із них — на розсуд суду і попередньої домовленості експертів між собою. У випадку розбіжності між експертами кожний із них може бути підданий допиту для роз'яснення й уточнення зроблених ними висновків.
Стаття, 312
По-третє, при процесуальному оформленні показань експерта в суді окремий протокол, в якому вони були б записані (як це робиться на попередньому слідстві), не складається. Показання експерта заносяться до протоколу судового засідання нарівні з показаннями інших осіб, допитаних у судовому засіданні.
Стаття 312. Проведення додаткової або повторної експертизи
У випадках, передбачених статтею 75 цього Кодексу, суд мотивованою ухвалою, а суддя — постановою може призначити додаткову або повторну експертизу.
Додаткова або повторна експертиза провадиться з додержанням вимог статей 310 і 311 цього Кодексу.
У випадках призначення додаткової або повторної експертизи розгляд справи може бути відкладено.
(Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Законом Ni 2464-12 від 17.06.92)
Стаття 313. Огляд речових доказів
Речові докази повинні бути оглянуті судом і пред'явлені учасникам судового розгляду, а коли це необхідно,— свідкам і експертам.
Особи, яким пред'явлені речові докази, можуть звертати увагу суду на ті або інші особливості, які мають значення для вирішення споави, про що відзначається в протоколі судового засідання.
Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, провадиться в разі необхідності на місці їх знаходження.
Стаття 314. Огляд і оголошення документів
Документи, що є доказами в справі, повинні бути оглянуті або оголошені в судовому засіданні. Ці дії можуть провадитися як за ініціативою суду, так і за клопотанням учасників судового розгляду в будь-який момент судового слідства.
Стаття 315. Огляд місця події
Суд, визнавши необхідним оглянути місце події, проводить огляд з участю прокурора, підсудного, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників, а коли цього вимагають обставини справи,— то й з участю свідків і експертів.
Прибувши на місце огляду, головуючий оголошує судове засідання продовженим, і суд приступає до огляду. При цьому підсудному, свідкам, потерпілому та експертам можуть бути поставлені у зв'язку з оглядом запитання.
Обвинувач, підсудний, його захисник та інші учасники судового розгляду мають право при огляді звертати увагу суду на все те, що, на їх думку, може сприяти з'ясуванню обставин справи.
Про проведення огляду і його результати зазначається в протоколі судового засідання.
(Стаття 315 зі змінами, внесеними Законом України №2533-111 від 21.06.2001)
27 ТерТИШМИК
834
Стаття 315-1
Стаття- 317
835
Стаття 315-1. Судові доручення
З метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд мотивованою ухвалою, а суддя — постановою вправі доручити органу, який провадив розслідування, виконати певні слідчі дії. В ухвалі (постанові) зазначається, для з'ясування яких обставин і які саме слідчі дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення.
Особа, яка виконує доручення, провадить відповідну слідчу дію з додержанням вимог, передбачених главами 11-18 цього Кодексу. Протокол слідчої дії та інші здобуті докази передаються суду, який дав доручення.
Протокол слідчої дії та інші докази, що надійшли від органу, який виконував доручення, досліджуються в судовому засіданні і приєднуються до справи.
(Кодекс доповнено статтею 315-1 згідно із Законом № 2533-ІН (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
У своїх попередніх публікаціях ми висловили такі дві думки: 1) необхідно передбачити для суду можливість давати окремі доручення органам дізнання та попереднього слідства зі збирання додаткових доказів; 2) за умови розширення участі захисника на попередньому слідстві можна було б надати суду право самому своєю ухвалою змінити обвинувачення, в тому числі й за умови, що така зміна погіршить стан обвинуваченого. При цьому суд повинен буде ознайомити з прийнятим рішенням обвинуваченого та інших учасників процесу і відкласти судові засідання на три доби, надавши обвинуваченому копію своєї ухвали1. Тепер ці пропозиції знайшли втілення в законодавстві.
Вважаємо, що наші пропозиції враховані повністю. Вказані законодавчі новели дозволять уникнути неоправданих бюрократизму і тяганини, спрощують судочинство і прискорюють розгляд справи, забезпечуючи право обвинуваченого на швидкий і об'єктивний розгляд його справи компетентним судом, зменшать кількість справ, які повертаються на додаткове розслідування, а тим самим надають умови для процесуальної і фінансової 'економії (зменшують розмір судових затрат). Час і практика покажуть доцільність названих новел.
Стаття 317. Закінчення судового слідства
Після розгляду судом усіх доказів, що с в справі, головуючий опитує учасників судового розгляду, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. У випадках заявления клопотань суд їх обговорює і розв язус, про що виносить ухвалу, а суддя — постанову. Після розв язання клопотань і виконання додаткових дій головуючий оголошує судове слідство закінченим.
(Стаття 317 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2464-12 від 17.06.92)
Чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено проведення в ході судового слідства відтворення обстановки й обставин події злочину, освідування, обшуку, виїмки, ексгумації й огляду трупа. При необхідності здійснити пошук і дослідження доказів за допомогою зазначених слідчих дій суд має право відповідно до ст. 315-1 КПК України дати відповідні судові доручення слідчому на їх проведення.