Якщо неосудність або обмежена осудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння або на час розгляду справи не встановлена, суд виносить ухвалу, а суддя — постанову про направлення справи для досудо-вого розслідування в загальному порядку.
Якщо вчинення суспільно небезпечного діяння особою,
щодо якої розглядається справа, не буде доведене, суд
своєю ухвалою, а суддя — постановою закриває справу.
(Стаття 421 із змінами, внесеними згідно з Законами № 2164-12
від 17.06.92, № 2670-Ш (2670-14) від 12.07.2001)
998
Стаття 422
Стаття 422
999
Суд, визнавши за необхідне призначити міру медичного характеру, обирає її відповідно до ст. 13 КК України, залежно від захворювання особи, характеру і ступеня суспільної небезпеки її діянь та небезпеки самої такої особи.
Примусове лікування в психіатричній лікарні зі звичайним спостереженням може бути застосоване судом стосовно душевнохворої особи, яка за своїм психічним станом і характером вчиненого пот-ребуває лікування в примусовому порядку й утримання в лікарняному закладі.
Поміщення в психіатричну лікарню з посиленим наглядом може бути застосовано судом стосовно душевнохворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя громадян і за своїм психічним станом не являє загрози для навколишніх, але потребуває лікарняного утримання і лікування в умовах посиленого нагляду.
Поміщення в психіатричігу лікарню з суворим наглядом може бути застосовано судом стосовно душевнохворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого являє особливу небезпеку для суспільства і потребуває лікарняного утримання і лікування в умовах суворого нагляду.
Визначаючи тип психіатричної лікарні, суд не обов'язково притримується рекомендацій експертів, тому що вони виходять тільки з оцінки психічного стану хворого, без урахування характеру самого суспільно небезпечного діяння, оцінка якого належить до компетенції суду.
Приймаючи рішення про застосування одного з названих заходів, суд не вказує строків їх застосування. Це буде залежати від характеру і ступеня захворювання та ефективності лікування. Суд також не вказує лікарню, в якій варто утримувати та лікувати душевнохворого. Вибір медичного закладу здійснюють органи, які виконують рішення суду.
Судг повертає справу на додаткове розслідування: коли неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння або на час розгляду справи не знайшла підтвердження, а також у разі неповноти, недостатньої всебічності, неправильності досудово-го слідства чи істотних порушень закону, які усуігути в судовому засіданні неможливо.
Стаття 422. Скасування або зміна примусових заходів медичного характеру
Скасування або зміна призначених судом примусових заходів медичного характеру може мати місце лише за ухвалою суду чи постановою судді, який застосував ці заходи, або суду за місцем лікування.
Скасування або зміна примусових заходів медичного характеру може мати місце, коли особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності, видужала або коли в результаті змін
у стані u здоров'я відпала потреба в застосованих раніше-заходах медичного характеру.
Розгляд питання про скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру провадиться за правилами статті 419 цього Кодексу за поданням головного психіатра органу охорони здоров'я, якому підпорядкований медичний заклад, де тримають дану особу. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів.
(Стаття 422 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР№ 5397-11 від 10.02.88, Законами № 2464-12 від 17.06.92, № 2670-111 (2670-14) від 12.07.2001)
Рішення суду або постанова судді можуть бути оскаржені захисником, близькими родичами особи, стосовно якої розглядалася справа, потерпілими і їх представниками, опротестовані прокурором у загальному порядку.
Відповідно до ст. 95 КК України та ст. 422 КПК України скасування або заміна призначених судом заходів медичного характеру може мати місце лише за рішенням суду за поданням лікаря-психіатра.
Зокрема продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають повторному обстеженню комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. Комісія визначає психічний стан обстежуваного і можливість постановки перед судом питання про зміну, припинення, продовження або скасування примусового заходу медичного характеру.
У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу мє*-дичного характеру.
У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продов-
100G
Стаття 423
жсння надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру провадиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через зміну психічного стану особи на краще суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через видужання особи, які вчинили злочини у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановления вироку, підлягають покаранню на загальних засадах, а особи, які захворіли на психічну хворобу під час відбування покарання, можуть підлягати подальшому відбуванню покарання.
Якщо суд приймає рішення про скасування примусового лікування, він сповіщає про це слідчі органи. Адміністрація психіатричної лікарні за 10 днів до виписування хворого направляє витяг з історії його хвороби в психоневрологічний диспансер за місцем його проживання та сповіщає про прийняті рішення слідчі органи.
Слід підкреслити, що питання про поновлення кримінальної справи стосовно особи, яка звільняється з психіатричної лікарні в зв'язку з вилікуванням, якщо вона вчинила злочин у стані осудності чи обмеженої осудності, вирішується одночасно зі скасуванням примусового заходу медичного характеру. При цьому враховуються строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України, наявність акта амністії або помилування, змін у кримінальному законі в виді декриміналізації відповідних діянь.
Стаття 423. Відновлення кримінальної справи щодо особи, до якої були застосовані примусові заходи медичного характеру
Коли особа, щодо якої були застосовані примусові заходи медичного характеру внаслідок її психічного захворювання після вчинення злочину, видужає, то суд на підставі висновку медичної комісії в порядку статті 419 цього Кодексу виносить ухвалу, а суддя — постанову про скасування застосованого заходу медичного характеру та направлення справи для провадження досудового слідства чи судового розгляду, якщо неосудність або обмежена осудк'сть Сул:- встановлена під час судового слідства. Час перебування а медичній установі, якщо ця особа засуджена до позбавлення волі або виправних робіт, зараховується в строк відбування покарання.
Ухвала (постанова) про відновлення справи може бути винесена в межах встановленої законом давності притягнення до кримінальної відповідальності.
(Стаття 423 із змінами, внесеними згідно з Загонами Ni 2464-12 від 17.06.92, № 2670-111 (2670-14) від 12.07.2001)
Питання про поновлення кримінальної справи стосовно особи, яка звільняється з психіатричної лікарні в зв'язку з виздоровлен-
Стаття 424 шиї
ням, якщо вона вчинила злочин у етапі осудності, вирішується одночасно зі скасуванням примусового заходу медичного характеру. При цьому враховуються строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 48 КК України, наявність акта амністії або помилування, зміни в кримінальному законі.
Стаття 424. Оскарження ухвали, постанови судді аб° СУДУ про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру або внесення на них подання прокурора На ухвалу, постанову, винесені суддею або судом у порядку, передбаченому цим розділом, може бути подано апеляційну чи касаційну скаргу або внесено апеляційне чи касаційне подання прокурора в загальному порядку.
(Стаття 424 в редакції Законів № 2857-12 від 15.12.92, № 2533-Щ (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001)
Стаття 425