Стаття 448. Питання, які підлягають вирішенню судом у справах про застосування примусових заходів виховного характеру
Заслухавши у судовому засіданні думки прокурора і захисника щодо справи, яка надійшла згідно з пунктом 1 статті 232-1 цього Кодексу, суд виходить у нарадчу кімнату для винесення ухвали або постанови, де вирішує такі питання:
1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приво
ду якого провадилося досудове слідство;
2) чи винна у цьому діянні особа, щодо якої розглядається справа;
3) який саме примусовий захід виховного характеру з передбачених частиною другою статті 105 Кримінального кодексу України мас бути застосовано до цієї особи.
За результатами розгляду цих справ суд виносить ухвалу.
(Кодекс доповнено статтею 448 згідно з Законом № 3787-12 від 23.1X93, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2670-111 (2670-14) від 12.07.2001)
1035
Стаття 449
Питання про необхідність призначення неповнолітньому громадського (судового) вихователя вирішується як у випадках застосування міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі.
Створення інституту судових вихователів передбачено Законом України "Про органи і служби в справах неповнолітніх і спеціальних установах для неповнолітніх" від 24.01.1995 року. Такий інститут створений і здійснює свою діяльність відповідно до Положення про судових вихователів, затвердженого Верховним Судом України, Міністерством юстиції України і Міністерством освіти України 15 листопада 1995 року. Судові вихователі є працівниками суду. Вони повинні мати юридичну або педагогічну освіту. Навантаження на одного судового вихователя не повинні перевищувати десятьох неповнолітніх. Вони здійснюють виховний вплив на засуджених відповідно до рішення суду до досягнення ними повнолітнього віку.
При встановленні іспитового строку суд може зобов'язати неповнолітнього відшкодувати заподіяний збиток, влаштуватись на роботу або навчання, не змінювати без дозволу органів внутрішніх справ місця проживання, повідомляти про зміну місця роботи або навчання органи внутрішніх справ, не відвідувати визначені місця, пройти курс необхідного лікування, принести вибачення потерпілому (ч. 6 ст. 46-1 КК України). Нагляд за поведінкою засуджених, стосовно яких прийнято рішення про звільнення від покарання з випробуванням, здійснює кримінальна міліція в справах неповнолітніх.
Якщо суд (суддя) дійде висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин, що не має великої суспільної небезпеки, без застосування кримінального покарання, він виносить рішення про закриття справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього одного з примусових заходів виховного характеру, передбаченого статтею 11 Кримінального кодексу України.
Стаття 449. Оскарження ухвали, постанови суду про застосування примусових заходів виховного характеру або внесення на неї подання прокурора
На ухвалу, постанову, винесену судом у порядку, передбаченому статтями 447 і 448 цього Кодексу, може бути подано апеляційну скаргу або внесено апеляційне подання прокурора у загальному порядку.
(Кодекс доповнено статтею 449 згідно з Законом № 3787-12 від 23.12.93, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2533-111 (2533-14) від 21.06.2001 — набувас чинності з 29.06.2001, М 2670-111 (2670-14) від 12.07.2001)