Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
У разі передач :пору на розгляд суду, арбітражного суду договір оренди вважаєтьсл укладеним з моменту набрання чинност рішенням суду, арбітражного суду про укладення договору оренди і на умовах, зазначених у ньому.
Термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї Із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 р. на орендаря покладаються наступні обов'язки:
- використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону.
- використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
- вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За користування об'єктом оренди орендвр вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості
орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Орендарям збиткових і низькорентабельних підприємств, а також об'єктів, що мають важливе соціальне значення, орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати.
Орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі. Сторони за взаєвною згодою можуть змінювати розмір орендної плати.
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінилися умови господарювання, передбачені договором, або істотно погіршився стан об'єкта оренди.
Спори, що можуть виникнути у зв"язку із зміною орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.
Орендар, у свою чергу, має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.
Плата за суборенду цього майна не повинна перевищувати орендної плати орендаря.
Щодо цілісних майнових комплексів, то передача їх у суборенду заборонена законом.
Передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.
В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.
Орендареві належить право власності на виготовлену продукцію, в тому числі у незавершеному виробництві, та доход (прибуток), отриманий від орендованого майна, амартизації, відрахування на майно, що є власністю орендаря, а також на набуте орендарем відповідно до законодавства інше майно.
Амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурні підрозділи нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар.
Амортизаційні відрахування на орендоване нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно нараховує та залишає у своєму розпорядженні підприємство, господарське товариство, створене в процесі приватизації (корпоратизації), на балансі якого знаходить це майно.
Амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів.
Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди.
Ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не встановлено договором оренди.
Орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди.
Приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
У разі приватизації орендованих нежилих приміщень у будинку між новим власником та іншими співкористувачами нежилих приміщень цього будинку, в тому числі закріплених за ними в установленому порядку на праві
повного господарського відання або оперативного управління, повинна укладатися угода про спільне користування будинком і прибудинковою територією.
Одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди припиняється в разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);
банкрутства орендаря;
загибелі об'єкта оренди.
Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначеним у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен і відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.
Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо інше не визначено договором оренди.
Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
У разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині
першій цієї статті, орендар за вказівкою орендодавця зобов'язаний передати об'єкт оренди відповідному підприємству.
Орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні Із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.
Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.
За невиконання обов'язків за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
У разі банкрутства орендаря він відповідає за свої борги майном, яке належить йому на праві власності, відповідно до законодавства України..
3.3. Договір побутового прокату
У нашій країні велика увага приділяється побутовому обслуговуванню населення як одній з форм задоволення матеріальних і культурних потреб громадян. Визначаючи значення побутового обслуговування населення, Первушина А.П. зазначила, що питання побутового обслуговування - це не дрібниці, не другорядні речі. Від нього залежить, наскільки задоволений побут людини, яка культура обслуговування, багато у чому залежить і настрій людей і виробничість їх праці.
За останні роки прийнято ряд заходів, спрямованих на подальший розвиток і покращення побутового обслуговування населення, а також ліквідацію недоліків, які є у цій галузі.
Надаючи виключно велике значення питанням матеріального благоустрою народу розроблено широку програму покращення побутового обслуговування населення: передбачено будівництво нових і розширення діючих комунально-побутових підприємств і різного роду майстерень, які виконують побутові замовлення населення, визначено план підготовки і перепідготовки кадрів, щоб повністю забезпечити ці підприємства кваліфікованими працівниками, вказано на необхідність значно підвищити культуру роботи підприємств по побутовому обслуговуванню населення і покращення якості робіт, які вони виконують, прийняти відповідні заходи для покращення матеріально-технічного постачання підприємств побутового обслуговування, їх фінансування і вирішення ряду питань, повмязаних з подальшим покращенням побутового обслуговування населення.
Побутове обслуговування населення у нашій країні здійснюється через багаточисельні спеціалізовані підприємства і майстерні. У останні роки широкого поширення одержало будівництво підприємств комунально-побутового обслуговування.