Смекни!
smekni.com

Цивільне право заг (стр. 154 из 161)

1 Див.: Сборник нормативных актов по вопросам промышленной собственности. -Київ; Вкща школа, 1998. - С. 399-452,

\


Особливістю зазначених результатів інтелектуальної власності є те, що на них не виникають особисті немайнові права. Розглянемо ко­жен з цих об'єктів інтелектуальної діяльності,

§ 1. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування

Поняття комерційного найменування1. Відповідно до ст. 489 ЦК правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вво­дить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Таким чи­ном, комерційне найменування - це найменування, під яким особа виступає у цивільному обороті і яке індивідуалізує цю особу серед інших його учасників. Воно повинно бути істинним і відповідати ви­мозі виключності та постійності.

Принцип істинності полягає у тому, що найменування повинно від­повідати виду діяльності особи і не вводити в оману споживачів. Відпо­відно до принципу виключності найменування повинно відрізнятися від інших, щоб не допускати змішування. Однак у деяких випадках до­пускається виняток з цього правила: особи можуть мати однакові комер­ційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо това­рів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. Це можливо, зокрема, коли суб'єкти діють у різних сферах чи на різних територіях. Постійність комерційного найменування по­лягає у тому, що право на нього строком не обмежене.

Майнові права на комерційне найменування. На відміну від ін­ших правових засобів індивідуалізації, для набуття права інтелекту­альної власності на комерційне найменування не вимагається вико­нання формальних дій. Право на комерційне найменування є чинним з моменту першого його використання та охороняється без обов'язко­вого подання заявки на нього чи його реєстрації, незалежно від того, чи є комерційне найменування частиною торговельної марки, Відомо­сті про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, по­рядок ведення яких встановлюється законом.

Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найме­нування є: право на використання комерційного найменування; право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерцій­не найменування, у тому числі забороняти таке використання; інші май­нові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

Законодавство встановлює обмеження щодо розпорядження майновими правами на комерційне найменування: вони можуть бу­ти передані іншій особі лише разом з єдиним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною. Це по­яснюється недопустимістю введення споживачів у оману. Тому у разі ліквідації юридичної особи чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється (ст. 491 ЦК).

1 Див.процетакожуглаві7 цього підручника. ptV

456


Розділ VI


ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ


457



§ 2. Право інтелектуальної власності на торговельну марку

Поняття та види торговельних марок. У сучасних умовах ко­жен суб'єкт підприємницької діяльності прагне мати такий правовий засіб індивідуалізації товарів та послуг, як торговельна марка. По­яснюється це тим, що господарська діяльність пов'язана з необхідніс­тю використання різного роду позначень, які дають можливість роз­різняти як суб'єктів, так і результати їх діяльності. За допомогою торговельних марок відбувається зв'язок між виробником і спожива­чем, вони виступають невід'ємними елементами ринкових відносин та добросовісної конкуренції.

Паризька конвенція з охорони промислової власності передбачає правове регулювання товарного знака і знака обслуговування. Світо­ва практика для індивідуалізації учасників цивільного обороту, това­рів та послуг пішла по шляху використання обох зазначених об'єктів. Розмежування між ними проводиться за призначенням: товарні знаки відрізняють товари, а знаки обслуговування - послуги. Спочатку за­конодавець України поєднав ці два об'єкти інтелектуальної власності і передбачив правову охорону знака для товарів та послуг. Відповід­но до Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»1знак для товарів та послуг - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

ЦК на відміну від вказаного Закону вводить нове поняття для по­значення об'єкта інтелектуальної власності у сфері індивідуалізації товарів і послуг- «торговельна марка», однак зміна назви не вплину­ла на суть самого об'єкта.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення това­рів та послуг, що виробляються та надаються однією особою, від товарів та послуг, що виробляються та надаються іншими осо­бами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 ЦК).

Найбільш широкого поширення набула класифікація торговель­них марок в залежнрсті від використовуваних позначень.

Словесні марки - це марки у вигляді сполучень літер, слів чи фраз. Основна вимога до цього виду марок - легка вимова на різних мовах. Вони набули найбільшої популярності, оскільки легко запам'я­товуються і зручні у рекламі. Це можуть бути як існуючі, так і штучно створені слова (наприклад, «Sony»). Для реєстрації торговельної мар­ки разом із зображенням подається опис позначення.

Серед словесних марок можна виділити два різновиди: у першому випадку охороняється саме слово, у другому - словесне позначення, виконане у особливій шрифтовій манері, тобто охороні підлягає

1 Відомості ВерховпЯ Ради України. —1994. — №7.-Сг.36.

шрифт, характер розташування букв, їх відносний розмір, фон та інші візуальні інформативні елементи.

Зображувальні марки - це позначення у вигляді графічних ком­позицій будь-яких форм на площині. Сама назва свідчить про те, що вони втілюються в малюнок, креслення тощо. У цьому випадку мо­жуть бути використані як існуючі об'єкти, так і абстрактні зображен­ня та всілякі символи. Для найбільшої ефективності зображувальна марка не повинна бути складною і перевантаженою деталями, а нав­паки відрізнятися простотою і помітністю, щоб забезпечити успіх реклами, можливість використовувати зображення на різних мате­ріалах і т.п.

Об'ємні марки - це марки у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах - довжині, висоті і ширині. Предметом може бути, зокрема, оригінальна форма виробу або його упаковка. Однак об'ємні торговельні марки, по-перше, не можуть просто повторювати зов­нішній вигляд відомого предмета, а повинні бути новими і оригіналь­ними, а, по-друге, оскільки марка повинна виділяти виріб конкретно­го виготовлювача з ряду інших товарів, то форма виробу не повинна визначатися винятково його функціональним призначенням.

Нетрадиційні торговельні марки - світлові, звукові, ароматич­ні та інші марки. Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Держпатенту від 28 липня 1995 р. № 116 (в ред. наказу Дер­жпатенту № 72 від 20 серпня 1997 р.)1, передбачають, зокрема, що за­значені марки реєструються Установою при наявності технічної мож­ливості внесення їх до Реєстру та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації.

Так, якщо на реєстрацію як знак заявляється звукове позначення, то таке позначення надається у вигляді фонограми на аудіокасеті, за­значається вид звуку (музичний твір або його частина, шуми будь-якого походження та інше), а у випадку використання музичного тво­ру - в описі наводиться його нотний запис. Коли ж на реєстрацію як знак заявляється світлове позначення, таке позначення надається у вигляді відеозапису на відеокасеті, наводиться характеристика світ­лових символів (сигналів), їх послідовність, тривалість світіння та ін­ші особливості.

Умови надання правової охорони торговельним маркам. Марці може бути надана правова охорона у випадку додержання таких ос­новних вимог: вона не повинна суперечити суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на неї не поширюються підстави для відмови у наданні правової охорони.

Підстави для відмови у наданні правової охорони сформульо­вані у ст. 6 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» шляхом перерахування тих, які не підлягають правовій охороні як

1 Офіційний вісник України. -1997.-№ 39. - Сг. 269.

458


Розділ VI


ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ


459



торговельна марка. Так, не можуть отримати правову охорону позна­чення, які, по-перше, не можуть бути у винятковому використанні окремих осіб (однак такі позначення можуть бути включені в знак як неохоронювані елементи, якщо на це мається згода відповідного ком­петентного органу або їх власників): державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми), офіційні назви держав, емблеми, скоро­чені чи повні найменування міжнародних міжурядових організацій, офіційні контрольні, гарантійні і пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки; по-друге, в силу об'єктивних причин не зможуть ви­конувати функції торговельної марки, оскільки звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання; складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позна­чення товарів і послуг певного виду; складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів та послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; складають­ся лише з позначень, що є загальновживаними символами і термі­нами; відображають лише форму, що обумовлена природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату, або яка надає товарові істотної цінності; по-третє, тотожні або схожі на­стільки, що їх можна сплутати, наприклад, з марками, раніше зареє­строваними чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої осо­би для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької кон­венції про охорону промислової власності; фірмовими найменуван­нями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів; знаками відповідності (сертифікаційними зна­ками), зареєстрованими у встановленому порядку; по-четверте, від­творюють: промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізви­ща, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відо­мих в Україні осіб без їх згоди.