Смекни!
smekni.com

Цивільне право заг (стр. 84 из 161)

Особа може розглядатися як така, що діяла без повноважень, коли правові підстави для здійснення нею певних юридичних дій взагалі відсутні, або повноваження хоча і існували раніше, але на момент вчинення певних дій, зокрема, правочину, припинилися. Знав чи не знав про це представник, правового значення не має.

Від дій без повноважень істотно не відрізняються і дії з перевищен­ням повноважень. Під останнім необхідно розуміти такі дії представ­ника при укладенні правочинів, що хоча й передбачені його повнова­женнями, але при їх здійсненні він відступив від положень, визначе­них договором, довіреністю, законом або актом юридичної особи.

Повноваження можуть бути перевищені у якісному і кількісному відношенні. Перевищення якісних показників може стосуватися влас­тивостей предмета правочину, вибору контрагента, обрання способу»' виконання правочину чи засобу забезпечення його виконання, а кіль­кісних - ціни, числа, ваги, міри речей, строку дії укладеного правочи­ну тощо.

Юридичні наслідки правочину, укладеного з перевищенням повно­важень, законодавчо визначені. Згідно з ч.і ст. 241 ЦК правочин, вчи­нений представником з перевищенням повноважень, створює, змі­нює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного його схвалення цією особою. Правочин вва­жається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наприк­лад, вчинила дії, які свідчать про початок виконання нею визначених змістом цього правочину обов'язків. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні пра­ва та обов'зки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 ЦК).

Схвалення дій представника може здійснюватись шляхом письмо­вої заяви про це або здійсненням конклюдентних дій, що свідчать про прийняття умов правочину довірителем. Однак слід пам'ятати, що шляхом конклюдентних дій можна схвалити лише правочин, який був укладений в усній формі. Такими конклюдентними діями можуть бути дії довірителя по використанню придбаної представником речі без письмового або усного схвалення факту її придбання, здійснення ним оплати понесених представником витрат тощо. У схваленні ви­ражається воля довірителя прийняти умови і стати стороною право­чину, укладеного від його імені і в його інтересах представником, який не був уповноважений на це. Відмова схвалити дії представника по укладенню правочину на умовах, які не влаштовують довірителя, спрямована на недопущення виникнення визначених його умовами прав та обов'язків між ним і третьою особою. Положення ст. 241 ЦК поширюються лише на випадки добровільного представництва.


ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЗАХИСТ СУБ'ЄКТИВНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ


255



Розділ ПІ. Здійснення та захист суб'єктивних цивільних прав

Глава 13. ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЗАХИСТ СУБ'ЄКТИВНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

§ 1. Здійснення суб'єктивних цивільних прав та виконання обов'язків

Здійснення суб'єктивного цивільного права - це реалЬація мір можливої поведінки управомоченої особи шляхом здійснення на­лежних їй правомочностей (права на власні дії, права на чужі дії та права на захист). Наприклад, здійснення права власності - це здійснення власником правомочностей по володінню, користуванню та розпорядженню своїм майном у межах, визначених Конституцією та актами цивільного законодавства. Слід мати на увазі, що в цивіль­них правовідносинах суб'єктивному праву управомоченої особи ко­респондує обов'язок зобов'язаної особи вчинити певні дії або утри­матися від їх вчинення. Так, стосовно власника майна всі інші особи мають пасивний обов'язок утримуватися від дій, які б перешкоджали здійсненню власником своїх повноважень. Відповідно до ст. 12 ЦК особа здійснює своє цивільне право вільно, на власний розсуд. Це означає, що суб'єкти цивільного права без будь-якого стороннього впливу і можливого тиску обирають варіанти дозволеної поведінки, які полягають у реалізації належних їм правомочностей, що склада­ють відповідне суб'єктивне право. Крім цього, вони вільно обирають порядок і способи здійснення суб'єктивних цивільних прав.

Порядок вчинення дій, які здійснює управомочена особа, нази­вається способом здійснення суб'єктивних прав. Цей порядок і самі діі можуть бути різноманітними. Різноманітність дій уповноваженої особи і порядок їх здійснення залежить від характеру права, його призначення та змісту правової норми, за допомогою якої забезпе­чується правове регулювання цих відносин. Вибір способу здійснен­ня суб'єктивного права залежить від мети, яку переслідує управомо­чена особа. Наприклад, якщо власник має за мету використовувати корисні властивості належної йому речі особисто, він здійснює своє право на користування своєю річчю. Крім особистого використання корисних властивостей належної йому речі, власник може передати цю річ у користування іншій особі безкоштовно або за плату.

Здійснення суб'єктивних цивільних прав у зобов'язальних право­відносинах полягає у можливості звернення кредитором права вимо­ги до боржника щодо належного його виконання. У виконанні зобо-


в'язання боржником втілюється реалізація права управомоченої у цих відносинах особи (кредитора) на чужі дії (виконання боржником прийнятого на себе зобов'язання). Спосіб здійснення цих дій визна­чається характером їх виконання (у повному обсязі або частинами). У грошових зобов'язаннях, враховуючи їх предмет і характер, достро­кове виконання зобов'язання завжди визнається правомірним і за умови його належності, як правило, не викликає заперечень з боку кредитора при його прийнятті. У інших правовідносинах, наприклад, при виконанні умов деяких договорів, дострокове виконання борж­ником своїх зобов'язань є небажаним для кредитора. Тому положен­ня ст. 529 ЦК визначають право кредитора не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено до­говором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зо­бов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Необхідно враховувати, що норми актів цивільного законодавства і локальні норми у більшості випадків мають диспозитивний харак­тер, їх положення визначають для уповноваженої особи можливість' обрати один або декілька варіантів поведінки. Здійснюючи право розпорядження належною йому річчю, власник може її подарувати, продати або обміняти на іншу річ тощо. Закон враховує також інтере­си інших осіб, пов'язані із здійсненням уповноваженою особою на­лежних їй правомочностей. Зокрема, у випадку продажу частки в спільній частковій власності решта співвласників має переважне пра­во купівлі відчужуваної частки (ст. 362 ЦК). У зв'язку з цим прода­вець частки в спільній частковій власності зобов'язаний повідомити в письмовій формі інших співвласників про намір продати свою частку сторонній особі із зазначенням ціни та інших умов, на яких він її про­дає. Якщо решта співвласників відмовиться від здійснення переваж­ного права купівлі частки у праві спільної часткової власності або не здійснить цього права щодо нерухомого майна протягом одного міся­ця, а щодо рухомого іншого майна протягом десяти днів з дня одер­жання повідомлення, продавець має право продати свою частку будь-якій особі. Якщо бажання придбати частку в спільній частковій власності виявили кілька співвласників, право вибору покупця на­дається продавцю. При продажу частки з порушенням переважного права купівлі співвласник протягом-трьох місяців може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав і обов'язків покупця (ч. 4 ст. 362 ЦК).

При здійсненні своїх прав уповноважена особа може діяти як осо­бисто, так і через свого представника. Представником уповноваженої особи при здійсненні належних їй прав може бути повірений за дого­вором доручення (ст. 1000 ЦК), який від імені і за рахунок довірителя вчиняє відповідні юридичні дії. Деякі дії можуть здійснюватись упов­новаженою особою лише особисто, наприклад, складання заповіту (ст. 1223 ЦК).

Здійснюючи суб'єктивні права, управомочена особа не повинна


256


Розділ Ш


ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЗАХИСТ СУБ 'ЄКТИВНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ257



своїми діями порушувати норми права, а також права інших осіб та держави, тобто має здійснювати своє право у відповідних межах. Ме­жі суб'єктивного права визначають міру можливої поведінки уповно­важеної особи. Порушення існуючих меж здійснення суб'єктивного права є недозволеною дією і тягне за собою несприятливі наслідки для порушника або відмову в захисті суб'єктивного права. Так, відпо­відно до ч. 8 ст. 41 Конституції використання власності не може зав­давати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам су­спільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.