2.6.1. Ефективність податкової системи та здійснення управління органами ДПС України
На етапі становлення податкової системи України в умовах розвитку ринкових відносин первісно сформувалася централізована вертикальна система податкових органів із чіткою спеціалізацією за видами податків. Така організаційна структура податкових органів України є об’єктивною необхідністю в період розробки та вдосконалення податкового законодавства країни, створення методологічної бази його реалізації на практиці та налагодження механізму нарахування та сплати податків.
Податкова система – це сукупність встановлених у країні податків, зборів і платежів, які взаємно пов’язані між собою та органічно доповнюють один одного, але мають різну цілеспрямованість. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого – виступає головним знаряддям реалізації державної економічної політики та управління у цій галузі. За допомогою податків вирішуються питання формування не лише доходів бюджету, а і впливу держави та її органів на всі сторони суспільного життя, охоплюючи і соціальне управління, складовою частиною якого є управління органами ДПС.
Незважаючи на те, що процес розвитку й удосконалення податкової системи України триває, первісна організаційна структура податкових органів виконала свої завдання і в багатьох параметрах вичерпала потенціал підвищення ефективності роботи податкових органів усіх рівнів управління.
Тепер вкрай важливою вимогою стає розвиток державного управління і, зокрема, системи податкових органів, для вирішення завдань у контексті ринкових відносин, які передбачають нові процедури виконання податкового законодавства. На таку організаційну перебудову підуть роки, оскільки потрібна комплексна реорганізація і перепідготовка, а також добір відповідних кадрів. Однак уже на початковому етапі можна вжити певних кроків до зміцнення податкових органів.
Основні принципи побудови податкової системи України визначені Законом України “Про систему оподаткування”, відповідно до якого вона будується за принципами:
– обов’язковості і соціальної справедливості;
– рівнонапруженості та пропорційності;
– рівності та недопущення податкової дискримінації;
– стабільності, економічної ефективності і обґрунтованості;
– стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності;
– інфляційної нейтральності та адміністративної спрощеності податкового законодавства.
Необхідність реформування податкової служби, підвищення ефективності її діяльності обумовлені значним збільшенням суб’єктів підприємництва, що потребує переходу до світових цивілізованих норм в оподаткуванні, все більшою концентрацією оподатковуваних оборотів у фізичних осіб при домінуючому раніше оподаткуванні підприємств, а також необхідністю створення єдиного інформаційного простору для державного контролю за товарно-грошовими потоками у країні, складною криміногенною ситуацією в економіці.
Створення у 1996 році державних податкових адміністрацій започаткувало процес реформування податкової служби, але до цього часу на державному рівні ще чітко не визначені основні її напрями вдосконалення. Основна мета реформування податкової служби України повинна зосереджуватись на оптимізації її структури, яка б за відносно невеликих, обґрунтованих витрат на утримання забезпечила б ефективний контроль за дотриманням податкового законодавства одночасно із доведенням рівня збирання податків та інших платежів до бюджетів усіх рівнів до максимального рівня.
Для того, щоб визначитися у напрямах реформування, передусім необхідно визначитися у напрямах управлінської діяльності податкової служби на всіх рівнях. На даному етапі слід урахувати три основні завдання, з якими постійно зустрічається податкова служба, що виникли у зв’язку з переходом до ринкової економіки:
– необхідність організації і здійснення роботи методами, які б сприяли виконанню платниками податків своїх обов’язків і були б сумісними з ринковою економікою;
– постійне підтримання рівня надходжень до бюджету незалежно від процесів у економіці;
– участь у розробці законопроектів, які б забезпечували ефективну податкову політику.
Виконання зазначених завдань вимагає суттєвих змін у культурі діяльності податкової служби, організації управлінської діяльності й законодавчому забезпеченні, модернізації усіх наявних ресурсів.
Проведений аналіз показав, що в Україні як і в інших країнах, що здійснюють перехід до ринкової економіки, ряд факторів знижують частку податкових надходжень у ВВП. Дані фактори вимагають зміщення в масштабах усієї економіки від сектора з високим рівнем оподаткування до сектора з більш помірним рівнем оподаткування, законодавчого розширення бази оподаткування з одночасним зменшенням податкових ставок і здійсненням інших заходів, а також вирішення проблем, пов’язаних із простроченою заборгованістю із платежів між підприємствами і простроченою заборгованістю бюджету. Чимало з цих факторів знаходяться за межами впливу податкової служби, але, разом з тим, масове недотримання положень податкового законодавства приватними особами та підприємствами, особливо великими, залишається найважливішим фактором, тісно пов’язаним із показником роботи податкової служби і таким, що сприяє зниженню надходжень до бюджету. Відповідно до викладеного вище, найважливішим напрямом діяльності податкової служби стає профілактична робота щодо зниження високого рівня порушень податкових норм таким чином, щоб не перешкоджати лібералізації і розвитку економіки.
Зниження податкової дисципліни, як правило, характеризується різницею між сумою надходжень до бюджету і тією сумою, яку платники податків фактично повинні сплатити при дотриманні у своїй діяльності норм податкового законодавства. Даний показник складається із суми, що навмисне не сплачена, та суми, яка ненавмисно не сплачена через незнання податкових правил. У міжнародній практиці часто у вигляді показника ефективності роботи податкової служби розглядається її спроможність знижувати обсяг недобору податків. При цьому, враховуючи різноманітність ухилень від сплати податків, такими ж різноманітними повинні стати і заходи податкової служби, націлені на підвищення податкової дисципліни.
Міжнародний досвід свідчить про те, що для підвищення податкової дисципліни серед платників податків необхідні наступні умови: простота податкового законодавства та його стабільність; надання послуг платникам податків у виконанні ними обов’язків, застосування ефективних програм перевірок та стягнення податків; справедливе та послідовне застосування податкового законодавства.