В усіх перерахованих випадках рішення суду по скарзі є остаточним і не підлягає касаційному оскарженню в порядку адміністративного провадження. Таке рішення може бути скасовано тільки в порядку наглядового провадження. Подача скарги у вищий орган керівництва, посадовій особі не означає, що його рішення по скарзі є остаточним. Воно може бути оскаржене у вищий орган, вищестоящому виконавчому комітету і навіть розглянуто на сесії Ради.
Постанова органа чи посадової особи про накладення іншого адміністративного стягнення (крім штрафу) оскаржується у вищий орган (вищестоящій посадовій особі), після чого скарга може бути подана в районний (міський) суд. Це єдина категорія справ про адміністративні правопорушення, де рішення органа (посадової особи), у який оскаржується постанова в справі, не є остаточним і може бути скасоване. Він і приймає остаточне рішення.
Не може бути оскаржена в судовому порядку, а тільки у вищий орган (вищестоящій посадовій особі) постанова органа внутрішніх справ (посадової особи) і Державної інспекції по маломірних суднах України у вигляді попередження, зафіксованого на місці вчинення правопорушення без складання протоколу. Такий же порядок оскарження постанов посадових осіб військової автомобільної інспекції по справах про порушення правил дорожнього руху, скоєних водіями транспортних засобів Збройних Сил військовослужбовцями і військовозобов'язаними, призваними на збори.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Поважними причинами визнаються, наприклад, хвороба особи, що брала участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, тривале її перебування у відрядженні і те ін.
Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту (ст. 291 КПАП).
Відповідно до вимог адміністративного законодавства, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Статтею 294 КПАП урегульовані повноваження районного (міського) судді і начальника органа внутрішніх справ щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також голови вищестоящого суду і начальника вищого органа внутрішніх справ з питань перегляду деяких справ.
Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання (ст. 295 КПАП).
Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.
Після розгляду органом (посадовою особою) скарги або протесту й ухвалення відповідного рішення постанова підлягає виконанню.
Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість (ст. 296 КПАП).
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законодавством.
Підлягають поверненню і судові витрати, пов'язані з розглядом справи про адміністративне правопорушення.
отже, третьою стадією в справах про адміністративні правопорушення є стадія оскарження (або опротестування) постанови в справі про адміністративне правопорушення. Право на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення одна з найбільш важливих гарантій захисту прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також потерпілого. Орган (посадова особа), що одержав скаргу або протест на постанову в справі про адміністративне правопорушення, перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови, тобто встановлює чи дійсно в діях особи притягнутої до адміністративної відповідальності є склад правопорушення, чи правильно оформлені документи в справі, чи не перевищив орган (посадова особа), що розглядав справу, свої повноваження й інше. Після цього орган (посадова особа), що розглядав скаргу (або протест), може винести відповідне рішення. Прокурор, який виявив, що рішення в справі або протест на постанову в справі про адміністративне правопорушення незаконні, може опротестувати їх.
2.5. Виконання рішення по справі
про адміністративне правопорушення
Виконання постанов завершальна стадія провадження по адміністративних правопорушеннях. Її суть полягає в практичній реалізації адміністративного стягнення, призначеного правопорушнику юрисдикційним органом (посадовою особою). У процесі виконання постанови особа, що вчинила адміністративне правопорушення зазнає відповідних нестатків та обмеження особистого, морального або матеріального характеру.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами.
Адміністративні стягнення виконують свою соціальну функцію лише тоді, коли вони виконані (приведені до виконання) і ефективність їх обумовлена тим наскільки виконана постанова; повністю чи реалізована частково.
Необхідною умовою виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є вступ його в законну силу. Це означає, що постанова підлягає реалізації.
Постанова охоплює не тільки діяльність повноважних державних органів (посадових осіб), але і поведінку самого порушника, обумовлену розпорядженнями цього акта. Але при цьому дії юридичних і фізичних осіб, у зв'язку з виконанням постанови, що вступила в законну силу, різні. Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, повинна виконати ті чи інші обов'язки, покладені на неї постановою (сплатити, наприклад, накладений штраф не пізніше п'ятнадцяти днів із дня вручення їй постанови). Ухилення від добровільного стягнення приводить до необхідності застосування у відношенні порушника примусових заходів впливу. Орган, уповноважений привести у виконання постанову, своєчасно і точно проводить в зв'язку з цим ряд дій, встановлених КПАП і іншими нормативними актами, оформляє необхідні документи, направляє їх по приналежності. Всі інші юридичні і фізичні особи, причетні до своєчасного і точного виконання постанови (адміністрація підприємств, установ і організацій, банківські установи, торгові організації і те ін), зобов'язані сприяти органам, що виконують постанову, у її реалізації. Орган (посадова особа), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, покликаний здійснювати контроль за правильною і своєчасною реалізацією цього акта, розв'язувати питання, пов'язані з його виконанням.
Постанова про накладення адміністративного стягнення (відповідно до ст. 299 КПАП) підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено законодавством України, КПАП та іншими актами законодавства. В цій статті містяться правила, які регулюють початкову стадію практичної реалізації постанов про накладення адміністративних стягнень, звернення цих актів до виконання.
У випадках оскарження чи опротестування постанови її виконання припиняється на визначений час, а потім відновляється, якщо скарга (протест) залишилися без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 КПАП. Вони виконуються негайно, незалежно від того, чи будуть згодом оскаржені.
Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому законодавством України, КпАП та іншими актами законодавства.
Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законодавством.
У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.
Звертається до виконання постанова про накладення адміністративного стягнення тим органом (посадовою особою), що її виніс.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Вона можлива, наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджений довідкою лікувальної установи.
Клопотання про відстрочку виконання постанови розглядається і вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.