Мир Знаний

Підстави виникнення зміни та припинення земельних правовідносин (стр. 2 из 2)

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії:

1) землі с/г призначення (ст.19 ЗКУ);

Землями с/г призначення визначаються землі, надані для виробництва с/г продукції, здійснення с/г науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель с/г призначення належать:

а) с/г угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) нес/г угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження).

Землі с/г призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам – для ведення особистого селянського господарства;

б) с/г підприємствам – для ведення товарного с/г виробництва;

в) с/г науково-дослідним установам та навчальним закладам;

г) нес/г підприємствам – для веденняпідсобного с/г.

Землі с/г призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам і іноземним державам. Згідно з ст.23 ЗКУ визначена пріоритетність земель с/г призначення. Тобто землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для с/г використання. Для будівництва промислових підприємств, об’єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв’зку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов’язяних з веденням с/г виробництва, надаються переважно нес/г угіддя або с/г угіддя гіршої якості. Лінії електропередач і зв’зку та інші комунікації проводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.

2) землі житлової та громадської забудови;

До земель житлової та громадської забудови (ст.38 ЗКУ) належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’ктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пукту або іншої містобудівної документації.

3) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

Землі природно-заповідного фонду (ст.43 ЗКУ) – це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреацінну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду (ст.44 ЗКУ) включаються природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва). Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

4) землі оздоровчого призначення;

До земель оздоровчого призначення (ст.47 ЗКУ) належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. На цих землях забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняється передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

5) землі рекреаційного призначення;

До земель рекреаційного призначення (ст.50 ЗКУ) належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Склад цих земель такий: зелені зони і зелені насадження міст та інших населених пунктів; навчально-туристські та екологічні стежки маркованих трас; земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізічної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів та ін.А також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

6) землі історико-культурного призначення;

До земель історико-культурного призначення (ст.53 ЗКУ) належать землі, на яких розташовані:

а) історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки тощо;

б) городища, кургани, давні поховання, пам’ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв тощо;

в) архітектурні ансамблі і комплекси, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавнього планування і забудови міст та інших населених пунктів тощо.

Ці землі можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

7) землі лісового фонду;

До земель лісового фонду належать (ст.55 ЗКУ) землі, вкриті лісовою рослинністю, а також невкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісового фонду не належать землі, зайняті:

а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

б) полезахисними лісовими смугами;

в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на с/г угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Землі лісового фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

8) землі водного фонду;

До земель водного фонду належать (ст.58 ЗКУ) землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів.

Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. На судноплавних водних шляхах за межами населених пунктів для проведення робіт, пов’язаних з судноплавством, встановлюються берегові смуги. Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній васності.

9) землі промисловості, транспорту, зв’зку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст.65-77 ЗКУ).

До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств. До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового,авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. До земель зв’язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв’язку. Землями енергетичної системи визначаються землі, надані під електрогенеруючі об’єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції та ін.). Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Навколо військових та інших оборонних об’єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку видів використання земель нес/г призначення. Зокрема, не визначено правовий режим земельних ділянок, використовуваних деякими відомими земельному законодавству землекористувачами. Це стосується, насамперед, володільців об’єктів космічної інфраструктури (системи), полігонів для випробувань різних видів зброї тощо.

Використана література:

1. Конституція України. Конституція Автономної республіки Крим: Зб. нормат. актів. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

2. Земельний кодекс України. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2004. – 112 с.

3. Земельне право України: Підручник / За ред. Погрібного О.О., Каракаша І.І. – К.: Істина, 2003.