Цивільне законодавство розрізняє також головні і додаткові (акцесорні) зобов'язання. Додатковим є зобов'язання, мета якого забезпечити виконання головного зобов'язання (так, угода про заставу забезпечує виконання основного договору-позики). Додаткові зобов'язання тісно пов'язані з головним і припинення головного зобов'язання відповідно припиняє і додаткове.
У більшості випадків особистість боржника чи кредитора не впливає на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Після смерті особи, яка є стороною за таким зобов'язанням, її права та обов'язки переходять до спадкоємців. Але деякі зобов'язання настільки тісно пов'язані з особою боржника чи кредитора, що виконати їх в іншому суб'єктному складі неможливо. Такі зобов'язання називаються особистими зобов'язаннями. Так, смерть автора припиняє дію видавничого договору про написання книги, оскільки спадкоємці автора не набувають права на написання визначеного твору.
За підставами виникнення зобов'язання поділяються на договірні, позадоговірні та односторонньо-вольові. Договірні зобов'язання виникають із укладених між сторонами договорів. Підставою виникнення позадоговірних зобов'язань є: заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставне збагачення. Односторонньо-вольові зобов'язання виникають із односторонніх угод (довіреність, заповіт).
Дія зручності вивчення зобов'язання розбиваються на групи за певними економічними та юридичними ознаками. Наприклад:
1) зобов'язання з сплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання);
2) зобов'язання з сплатної передачі майна в користування (майновий найом, найом житлового приміщення);
3) зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, позичка);
4) зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво);
5) зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, схов, експедиція);
6) зобов'язання з перевезень (залізничних морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);
7) зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунки, розрахункові правовідносини, чек, вексель);
8) зобов'язання з страхування (майнове та особисте страхування);
9) зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій);
10) зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічна обіцянка винагороди, ведення чужих справ без доручення);
11) охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, рятування майна, безпідставного придбання чи збереження майна).
Використана література:
Бірюков І.А. та ін. Цивільне право України. – К., 2000.
Зобов'язальне право: теорія і практика. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 11.