Якщо обвинувачувані притягуються до відповідальної ті за декілька злочинів, то доцільно документи систематі зувати по епізодах і щодо кожного обвинуваченого. Ді зручності користування том треба комплектувати з 300 сті рінок документів (не більше). Якщо є дуже громіздкі док менти (200 і більше сторінок кожний), то їх доцільно пі шивати в окремих томах. Це можуть бути, наприклад, м теріали ревізій, експертиз, обвинувальні висновки, вирок В окремих томах можна підшивати і матеріали з конкре них епізодів, щодо кожного обвинуваченого.
\ Порядок розміщення процесуальних документів (ві роблений практикою) такий:
— довідки про висновки в справі, опис документі список обвинувачених (якщо їх декілька);
— постанова (ухвала) про порушення кримінальн справи, усі матеріали, одержані на початковій стадії крий нального процесу;
— процесуальні документи, з допомогою яких встано люються події злочину і особи, які до нього причетні (пр токоли допитів, оглядів, обшуків, виїмок, матеріали ек пертиз та ін.);
— постанова про притягнення особи як обвинувачено-' го, протокол її допиту, документи про запобіжні заходи,
матеріали перевірки показань, пояснень обвинуваченого;
— дані, які характеризують особу обвинуваченого, потерпілого й інших учасників процесу, матеріали, що розкривають причини, умови і обставини, які сприяли вчиненню злочинів, характеризуючі, пом'якшуючі й обтяжуючі обставини;
— документи, пов'язані з оголошенням про закінчення попереднього слідства, ознайомлення з матеріалами справи обвинуваченого, його захисника, потерпілого, цивільного позивача, відповідача, їх представників, заяви, клопотання і рішення по їх розгляду;
— обвинувальний висновок з додатком, постанова про припинення справи чи інший документ, яким закінчується провадження в справі.
Матеріали судового розгляду справи розміщуються по окремих стадіях, етапах судочинства (віддання до суду, судовий розгляд з його етапами, касаційне провадження та ін.) в порядку і послідовності, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.
За зовнішнім виглядом кримінальна справа має бути оформлена подібно до оправленої книжки.
Речові докази, їх знімки, описи додаються до справи в окремому пакеті.
Глава 2
ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ПРИЙНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ АКТІВ, IX СИСТЕМА ТА ВЛАСТИВОСТІ
1. ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
й Процес прийняття рішень в кримінальному судочин-
і- стві складається із декількох взаємообумовлених етапів, стадій. П. А. Лупинська виділяє їх дві: інформаційну і заключну (Решение в уголовном судопроизводстве, их видьі, с і содержание и формн. — М., 1976. — С. 19). Інші автори виділяють чотири, п'ять і більше. Наприклад, А. М. Смолкін схему організаційного процесу прийняття рішень подає в трьох проекціях — інформаційній, аналітичній, цільові (Принятие решений как процесе управленческого труда. -М., 1977). С. С. Алексєєв усі правозастосовчі дії підрозді ляє на три основні стадії: встановлення фактичних обста вин, вибір і аналіз норм права, вирішення справи (Обща теория права, т. 2. — М., 1982).
Названі схеми можуть бути використані і для визначен ня процесу прийняття правозастосовчих актів у криміналі ному судочинстві. Тут є і своя специфіка, пов'язана з ти» що ця діяльність регулюється законом, що інформація пр злочин, яка аналізується, має бути достатньою для прий няття обгрунтованого рішення в кримінальній справі.
Крім того, необхідно враховувати, що кримінальне процесуальні рішення мають імперативний характер і мс жуть бути пов'язані з обмеженням прав і свобод громадяї а процес їх прийняття відбувається в жорстких часови рамках, яким кримінально-процесуальний закон нада особливого значення. В КПК є понад 40 чинників, вир шення яких обумовлюється конкретними строками.
Особливість кримінально-процесуальної діяльності п< лягає також і в тому, що оформлення прийнятого рішенн може здійснюватися шляхом використання уніфіковані форм: бланків, зразків процесуальних актів, що являюі собою друковані форми (в бланках міститься інформаці яка повторюється, а в зразках, крім цього, й типові особлі вості даного виду документа). Уніфікується і форма дою мента, його реквізити, розміщення і певною мірою, зміс вказаний в законі і вироблений практикою. Якщо док мент містить не менше 2/3 постійної інформації від обсяі тексту, то модель його взагалі може використовуватись * трафарет, стереотип (повістка, підписка про невиїзд і т. д.
Загальновідомо, що практика широко використав; бланки документів, які не завжди відповідають вимога закону.
Впровадження уніфікованих форм, якщо вони викон; ні належним чином, полегшує працю, прискорює строп складання документів, сприяє дотриманню законност підвищує культуру праці. Уніфіковані тексти піддають< кодуванню, що дозволяє використовувати їх в умовах АС
Водночас уніфікація не має нічого спільного з процес альним спрощенням. В основу уніфікації покладено пр< цесуальну форму й вимоги закону, що визначають осної
стандарту. Рішення в кримінальній справі залишається індивідуальним актом застосування норм права законозабез-печувального характеру.
Особливості і умови здійснення кримінально-процесуальної діяльності визначають зміст кожної стадії прийняття рішень і складання документів в кримінальній справі. Так, інформаційна стадія прийняття кримінально-процесуального рішення включає збирання, одержання, закріплення інформації, її перевірку, аналіз фактичних обставин справиД Кримінально-процесуальний закон визначає правила збирання, перевірки і оцінки доказів для встановлення необхідних фактів в рамках предмета доказування.
Компетентні органи повинні вести цілеспрямований пошук інформації, намагатись, за можливості, одержувати прямі докази, бо з допомогою їх прямо (тобто одноступе-нево) встановлюється предмет доказування, встановлюється чи спростовується головний факт — подія злочину і винність обвинуваченого у його вчиненні.
\Вянйпітминій^ (згінній) ЩЛ" прийняття рІШвНЬ одержана інформ^щязіставляється з відповідними правовими приписами з урахуванням мети, яка має бути досягнута, обирається оптимальний, в рамках закону, спосіб дійл Складність тут може полягати у виборі й тлумаченні правової норми щодо конкретної життєвої ситуації. На цьому етапі з успіхом може бути використана автоматизована інформаційно-пошукова система законодавства. ^Назавер-шальному (заключному) етапі прийняття рішень, п6~сутгг" відбувається безпосереднє правозастосування, в результаті чого компетентний орган приймає конкретне рішення, що виявляється у розпорядженні щодо проведення тих чи інших дій: порушити кримінальну справу, призначити експертизу, визнати особу як потерпілу і т^д^
Прийняте рішення оформлюється письмово у вигляді процесуального акта (постанова, вирок тощо). Етапи прийняття рішення тісно взаємопов'язані, а сам такий поділ певною мірою має умовний характер, оскільки на усіх етапах прийняття рішення бере участь людина з її розумово-вольовою, логічною діяльністю.
У кожному процесуальному документі тією чи іншою мірою можна знайти відображення триактності прийняття рішення. Наприклад, в поданні вказуються джерела інформації, потім дається відповідний аналіз виявлених обставин і законодавства, а в кінці робляться висновки, вно сяться пропозиції.
Правильність прийнятого рішення, його належн оформлення багато в чому залежить від професійної підго товки, сумлінності посадової особи, її досвіду та умов скла дання документів, а також інших чинників.
Велику допомогу в роботі з розслідування злочини прийняття правових рішень, складання процесуальних до кументів кримінальних справ можуть надати ЕОМ. Юрис ставить конкретне правове завдання, спеціалісти-матема тики, програмісти його формалізують разом із зібраною ін формацією, складають алгоритми, і відповідно до завдан ня, розроблену програму пристосовують до мови конкреї ної ЕОМ. Ці програми записуються на дискетах або н папері й закладаються у динамічну пам'ять машини, і ЕОМ можна вводити найрізноманітнішу інформацію — я в конкретній справі, так і по групі кримінальних справ ч статистичних звітів.
Основу оперативної інформації можуть складати най менування процесуальних дій, строки їх проведення, даі про учасників розслідування, розміри збитків та ін. За та ким рефератом кримінальної справи ЕОМ може видат відповідну довідку стосовно стану розслідування справі сигналізуючи щодо наближення моменту закінчення пре цесуального строку і т. ін.
Комп'ютери, особливо персональні, слідчий може ВУ користовувати для оформлення і розмноження процес} альних документів на бланках, які заздалегідь закладаютьс у машину. При використанні текстового процесора як дрз карської машинки інформація йде не тільки на дисплей, потім на папір, а й одночасно в пам'ять машини. Створк ється можливість багаторазового виправлення окремі фрагментів, змінювати шрифти, вносити малюнки, вип товлені на ЕОМ, нарешті друкувати на принтері потрібї кількість екземплярів. Це є важливо для виготовлення Ті ких процесуальних документів, як обвинувальний висш вок, вирок та ін., яких необхідно мати декілька примірні ків для вручення обвинуваченим і деяким іншим, законо встановленим особам.
Комп'ютери дають також позитивні результати при р< боті з графічною інформацією. Зображений в графічні формі план розслідування в справі можна математично о(
ю- робити, отримавши наочну графічну модель розслідування в динаміці. Але робота на комп'ютері потребує певної під-не готовки.