Потім відповідно до ст. 46 ВТК України засудженого переведено до колонії-поселення для осіб, які твердо стали на шлях виправлення, а потім умовно-достроково звільнено від покарання і працевлаштовано.
Відносно відбутого покарання у встановленому законом порядку за клопотанням трудового колективу судимість знято.
гКа.: ин - яінсїіа .аіонзиЕв^ннР'іоннлк ,$цз о%онзгшвфі і кпи*^-дояш? сп~уг.•-. ;У:&9Іт/а'ган;,;-;*г/ ГнякЙІЬпйй;й зш
Фабула 2
У березні цього року до слідчого відділу внутрішніх справ звернувся начальник цеху одного із заводів із заявою про те, що вчора після роботи він у нетверезому стані йшов додому. У мало освітленому місці по вул. Парковій до нього підійшов чоловік у формі працівника міліції. З ним було двоє підлітків, які видавали себе за дружинників. Вони зажадали, щоб той пройшов з ними до відділення міліції. Коли начальник цеху відмовився, дружинники почали його бити, а потім відпустили додому. Прийшовши додому, він виявив, що у нього зникла велика сума грошей, які були у кишені.
Після перевірки заяви слідчий порушив кримінальну справу і прийняв її до свого провадження. При освідуванні потерпілого виявлено легкі тілесні ушкодження. Під час розслідування до слідчого добровільно з'явився учень середньої школи, якому ще не виповнилось 16 років, і заявив, що він брав участь у пограбуванні п'яного разом зі своїми знайомими, один з яких проходить дійсну службу у військах Міністерства внутрішніх справ.
Далі з'ясувалось, що відносно рядового військ МВС Сайка Івана Кириловича уже була порушена кримінальна справа в зв'язку з тим, що той самовільно залишив військову частину. Його було затримано, а згодом щодо нього здійснили запобіжний захід — тримання під вартою. Обидві кримінальні справи об'єднано в одне провадження. Щодо третього співучасника пограбування справу було виділено в окреме провадження, а потім припинено через душевну хворобу обвинуваченого. Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, провадження по якому велось у порядку, передбаченому розд. 7 КПК України. Сайко І. К. військовим судом засуджено до позбавлення волі з відбуттям покарання у колонії посиленого режиму. Цей вирок захисник оскаржив у касаційному порядку, і справу було повернуто на додаткове розслідування через односторонність і неповноту попереднього слідства.
При цьому один з членів суду виклав свою окрему думку. Дану ухвалу суду опротестовано в порядку нагляду. Протест не був задоволений. Після дослідування знову направлено до суду, який обвинуваченого визнав винним лише в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження і призначив йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі з відбуттям покарання в колонії загального режиму.
Вирок у цій справі набрав чинності. При його виконанні в порядку ст. 46 ВТК України засудженого було переведено до колонії-поселення для осіб, які твердо стали на шлях виправлення, а потім умовно-достроково звільнено від покарання і працевлаштовано.
Відносно відбутого покарання в установленому законом порядку за клопотанням громадських організацій судимість знято.
Однак у даній справі до прокуратури надійшла заява про те, що один з учасників нападу на потерпілого незаконно звільнений від кримінальної відповідальності начебто через душевну хворобу.
В результаті розслідування кримінальної справи за но-вовиявленими обставинами експерта-психіатра притягнуто до кримінальної відповідальності і засуджено за одержання хабара і дачу завідомо неправдивого висновку. Після цього за принесеним протестом за нововиявлених обставин співучасника вчинення розбійного нападу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Фабула З
До чергової частини районного відділу внутрішніх справ надійшло повідомлення про те, що на танцмайданчику сталась бійка, внаслідок чого був грубо порушений громадський порядок, громадянам заподіяно тілесних ушкоджень, одного з них в тяжкому стані доставлено до лікарні. За даним фактом порушено кримінальну справу.
Наступного дня після події до РВВС з'явився неповнолітній, який не досяг 14-річного віку, і повідомив, що він взяв участь у бійці і солдатським ременем бив "чужих". У своїх вчинках він розкаюється.
У результаті розслідування справи встановлено, що у вчиненні хуліганських дій взяв активну участь один з військових моряків місцевого гарнізону. Відносно нього справу виділено в окреме провадження і направлено за підслідністю.
Серед обвинувачених був також громадянин, щодо якого уже велось розслідування кримінальної справи за вчинення ним іншого злісного хуліганства. Цю справу об'єднано в одне провадження зі справою про хуліганство на танцмайданчику. Відносно цього обвинуваченого було оголошено розшук. Усього по справі притягнуто до кримінальної відповідальності 10 чоловік, 25 визнано потерпілими, деяких з них визнано цивільними позивачами. Щодо деяких осіб справи були закриті з нереабілітуючих підстав.
Кудіиу Івану Петровичу, який працював старшим вихователем у міському парку, пред'явлено обвинувачення не тільки в злісному хуліганстві, айв навмисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень.
У справі проводились усі необхідні слідчі та інші дії. Деякі обвинувачені раніше притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення хуліганства, дрібного розкрадання, провадження у цих справах велись у порядку, передбаченому розділом 7 КПК України.
Суд першої інстанції повернув справу на додаткове розслідування через односторонність, неповноту попереднього слідства. На ухвалу суду після поновлення пропущеного прокурором строку було внесено окреме подання. Вищестоящий суд це подання задовольнив і повернув справу на новий розгляд.
У справі був постановлений обвинувальний вирок. Один із суддів, не погодившись з вироком, виклав свою окрему думку.
Захисники оскаржили вирок через невідповідність висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам справи.
Касаційна інстанція змінила вирок і деяким засудженим пом'якшила призначене покарання. Не погодившись з цією ухвалою, прокурор опротестував її у порядку нагляду. Президія обласного суду протест залишила без задоволення. Коли вирок уже виконувався, потерпілий, якому було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень, помер.
Прокурор області приніс протест у зв'язку з нововияв-леними обставинами, і справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.
В установленому законом порядку деяким засудженим були змінені види виправно-трудових колоній, деякі умовно-достроково звільнені від покарання і відносно них судимість знята за клопотанням трудових колективів.
Фабула 4
Секретар сільради телефоном повідомив до РВВС про те, що рибалки-любителі знайшли в озері частини людського тіла, загорнуті в ганчірки. Місце події було оглянуто, проведено інші невідкладні слідчі і необхідні процесуальні дії. Справу було передано за підслідністю до прокуратури району.
Частини людського тіла виявлено і в автоматичних камерах зберігання, встановлених на вокзалі в сусідній області. За цим фактом також велось розслідування. Обидві справи об'єднано в одне провадження.
При обшуку у співжителя підозрюваної був виявлений самогонний апарат. Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, провадження по якому велось за правилами розділу 7КПК України. Матеріали справи за фактом самогоноваріння виділені в окреме провадження і направлені для розслідування до органів міліції. Потім справу було закрито внаслідок акту амністії.
Обвинувачення у вбивстві співжителя пред'явлено Кіці Світлані Василівні, яку було розшукано і заарештовано. Вона ж розчленувала труп і частини тіла заховала в різних місцях. Кіця С. В. також обвинувачувалась в порушенні правил пожежної безпеки, але в цій частині пред'явленого обвинувачення справу було припинено.
Притягнуто до кримінальної відповідальності за недонесення подругу обвинуваченої, яка з'явилась з повинною. Потім відносно неї справу направлено до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.
Кіця С. В. була визнана винною в умисному вбивстві з призначенням їй покарання у вигляді позбавлення волі.
Один із суддів по даному вироку залишився в меншості і в письмовій формі виклав свою окрему думку. Вирок по цій справі оскаржив адвокат, вважаючи, що не правильно застосовано кримінальний закон, оскільки обвинувачена, на його думку, діяла в стані необхідної оборони. Касаційна інстанція справу повернула на додаткове розслідування.
Протест у порядку нагляду на дану ухвалу залишено без задоволення. Після дослідування справу знову було направлено до суду, який призначив винуватій покарання, яке не відрізняється від попередньої міри покарання.
Вирок набрав чинності і виконувався. В цей час прокуророві району надійшла заява від сусідки засудженої про те, що у вбивстві і розчленуванні трупа винна не тільки одна Кіця С. В. Матеріали за нововиявленими обставинами були направлені прокуророві області, який по даній справі вніс відповідний протест.
Вирок, який набрав чинності, і всі наступні судові ухвали було скасовано з направленням справи на нове розслідування.
При новому судовому розгляді справи призначена міра покарання пом'якшена.
Потім в установленому законом порядку був замінений вид установи виконання покарання, в якій засуджена його відбувала, а пізніше умовно-достроково звільнена від покарання. Через певний проміжок часу з Кіці С. В. суд за клопотанням громадської організації судимість зняв. -зїгхпто уцвяху ош цоср(ЯоцП.ватзішіз отоладзозпоп шюн ашпнгше що ннцінотозцше щоф{я<щп татхрі зпв лваута -авфіан '{появ удофіз кннвауЕікосд июіП .кннзкоаовве езд
Фабула 5