Закон визначає структуру та реквізити обвинуваль висновку і додатку до нього (статті 223, 224 КПК).
При направленні справи до суду обвинувальний ви вок в обов'язковому порядку має бути затверджений курором. Правова природа цього процесуального доку та дуже складна. З одного боку, його складає слідчий, < мулюючи конкретне обвинувачення, з другого — він обвинувачем і в суді як таким не виступає.
Обвинувальний висновок це єдиний документ, скг ний на попередньому слідстві, який в обов'язковому рядку оголошується в суді. В цьому плані обвинувалі висновок відіграє велику суспільно-політичну і вих роль.
Обвинувальний висновок з додатками суду вручає підсудному, а якщо ним є неповнолітній, то в копії — законному представникові (ст. 254 КПК), що дає мо: вість будувати захист проти висунутого обвинувачення
В описовій частині обвинувального висновку обст ни злочину можуть бути викладені в хронологічном; системному чи змішаному порядку. Хронологічний м означає, що виклад обставин здійснюється утій послі ності, в якій вони були встановлені слідчим. Його доці застосовувати, коли обвинувачений не визнає своєї в При системному методі описується подія злочину в його стадіях від підготовки до вчинення. З багатоепізо, справ названі методи можуть застосовуватись у поєдна
Трапляються випадки, коли в описовій частині обв вального висновку замість аналізу доказів робиться л посилання на їх джерела, не виділяються обставини
СІСкзм'якшують і обтяжують відповідальність обвинувачено-є не наводяться необхідні відомості про потерпілого, тавиі припідготовці обвинувального висновку необхідно 'ст-рискати неконкретності в описі злочину і фактів. Резолю-ївну частину слід погоджувати із змістом постанови про ^м^риггягнення особи як обвинуваченого. *И_!з Подання — документ, який складає слідчий, прокурор, , яка проводить дізнання по виконанню вимог статей 23 і КПК. При розслідуванні кримінальної справи за-чені органи зобов'язані виявляти причини і умови, що ють вчиненню злочину і вживати заходів через відпо-і органи щодо їх усунення. Суд у таких випадках вино-окрему ухвалу (статті 232, 340 КПК). За своїм характером подання має профілактичну спря-заність. В ньому повинно зазначатися, кому воно адре-ся і назва документа. В описовій частині коротко ви-дється фабула справи, потім — виявлені причини і ови, які сприяли вчиненню злочину, із зазначенням их осіб. За необхідності робляться посилання на дока-а також на службові інструкції та інші нормативні акти, ккі не виконувались. Подання завершується резолютивною ладачастиною^ в формулюються висновки і пропозиції. у ^^Зазначається, хто має розглянути подання і усунути вияв-ІЬНИ тені судом порушення і недоліки та вжити заходів щодо їх товн недопущення у майбутньому. Бажано запропонувати кон-
ікретні заходи профілактики. єТьаЯкщо подання виходить за рамки однієї справи і має ИО[1 узагальнюючий характер, то, на нашу думку, його повинен жли підписувати прокурор, оскільки за законом (ст. 23 КПК) І органи розслідування зобов'язані виявляти причини і умо-гав*ви, які сприяли вчиненню злочину. Подання прокурора ^' Імає бути невідкладно розглянуто.
Не пізніше місячного строку по ньому повинні бути ІДОВ прийняті відповідні заходи і повідомлено про це органу, льн< який направив подання (ст. 23 Закону про Прокуратуру ини України). Стаття 23 КПК не містить вказівки на безвід-Уси кладний розгляд подання, що не можна визнати правиль-ІНЮ ним. Розглядати подання рекомендується з участю пред-НН1- ставника органу, який вніс його.
ЇНУ" До недоліків, які зустрічаються при складанні подання, ише слід віднести те, що в деяких із них дуже детально і широко щс описуються обставини справи, а причини та умови, які
сприяли вчиненню злочину, викладені неконкретно, в гальних рисах або зовсім не вказуються, хоча мета пода — вжиття заходів до усунення причин і умов, які спри злочину. Це повинно бути відображено уже в назві де мента.
Чинне законодавство передбачає також внесення г курорами усіх рівнів в межах своїх повноважень касаі них подань (по суті мають значення касаційних осі жень), для скасування або зміни вироків, а також внесе окремих подань для скасування чи зміни ухвал суду і станов судді. Вирішення цього питання регулюється гл; ми 29, 39 КПК.
Ухвали — це всі рішення (крім вироку), які постане суд першої інстанції в судових і розпорядчих засідані рішення касаційної інстанції, а також колегії з криміні них справ Верховного Суду України (п. 13 ст. 23 КПК). кон визначає зміст ухвал розпорядчого засідання (ст. КПК), касаційної інстанції (ст. 378 КПК), а також пор* їх винесення (ст. 273 КПК). Окремо регулюються підеї винесення окремої ухвали (статті 340, 382 КПК).
Рішення у вигляді ухвали — це завжди судовий акт, становлений судом колегіально. Вони виносяться з усіх тань, які вирішує суд під час судового розгляду:
про направлення справи за підсудністю;
віддання обвинуваченого до суду;
повернення справи на додаткове розслідування;
про закриття справи;
застосування примусових заходів медичного харак та ін. Складаються вони із вступної, мотивувальної і р лютивної частин (ст. 378 КПК) і, винесені під час судо розгляду, підлягають оголошенню (ст. 273 КПК).
Ухвали, як й інші судові рішення, що набрали чин ті, є обов'язковими на усій території України для усіх жавних і громадських організацій, підприємств, уста службових осіб і громадян (ст. 403 КПК).
Вирок — рішення суду першої інстанції про вині чи невинність, відданої до суду особи (п. 12 ст. 32 КПК
Своєрідність вироку полягає в тому, що він відноси не тільки до теперішнього часу, а й водночас звернен минуле і майбутнє, оскільки в ньому реконструюю події, що мали місце в минулому, а покаранням, при ченим судом, прогнозується на майбутнє досягнення чо, в фвї мети — виправлення і перевиховання засуджених поданіст. 22 КК).
:прия» Серед усіх процесуальних актів вирок посідає особливе ві дофісце, як документ виняткового значення. Тільки за виро-і рвм суду особа визнається винною і піддається кримінальної пр "ому покаранню.
асаці Вирок постановляється іменем (ім'ям) України, оска Постанова вироку здійснюється детально регламенто-есен^Раио законом — гл. 28, статті 333—335, 446 КПК. у і п Постанова вироку здійснюється виключно в нарадчій глав и*наті за додержання таємниці наради суддів (ст. 322 СПК). Висновки в ньому повинні бути суворо визначени-інов#*и, чіткими, категоричними.
іння Виправдувальний вирок виноситься у випадках: іналі коли не встановлена (відсутня) подія злочину; [). Зі якщо у вчинках підсудного немає складу злочину; г 25 не встановлено його участь у вчиненні злочину (ч. 2 радс ст. 6, ст. 327 КПК).
став Недоведеність участі особи у вчиненні злочину за своєю юридичною силою, за наслідками, рівнозначна доказам по невинності. Обвинувальний вирок не тільки стає таким з
хпи призначенням реального покарання, а й без такого (коли І на момент розгляду справи в суді вчинок втратив суспільну небезпечність, особа перестала бути суспільно небезпечною) чи із звільненням від покарання (із закінченням строку давності, внаслідок амністії, помилування). Можуть бути вироки з умовним засудженням, відстрочкою виконан-
гер ня.
;зо Усі вироки оголошуються прилюдно в залі судового за-югс сідання, незалежно від того, чи розглядалася справа в за-I критому, чи відкритому судовому засіданні (статті 20, 34 ос- КПК).
ер- Також негайно оголошується вирок підсудному, що ви-ов] далений із залу засідання за порушення порядку (тимчасо-> во чи на весь період розгляду справи). В останньому випадіть ку вирок може бути оголошений за місцем тримання засудженого під вартою. З цією метою він може також бути ся доставлений до залу судового засідання (ст. 272 КПК). і у Вироки Верховного Суду України оскарженню і опро-:я тестуванню в касаційному порядку не підлягають і набира-а- ють чинності з моменту проголошення. Виправдувальний і-вирок і вирок, за яким підсудний звільняється від покаран-
ня, чи при обранні йому покарання, не пов'язаного : збавленням волі, завжди виконується негайно в залі < вого засідання після його проголошення. Підсудний ті звільняється з-під варти, якщо він був попередньо заа; тований (статті 342, 401 КПК).
Вирок, який набрав чинності, підлягає виконанн усій території України та за її межами, якщо щодо цьі певні міжнародні угоди.
Протест — офіційна заява, вимога відповідних суд і прокурорських органів про скасування або зміну виї ухвали і постанови суду, що набрали законної сили ( ст. 32 КПК). Такі протести в межах своїх повноваже установленому законом порядку мають право принесті ше голови судів та їхні заступники, прокурори та їхн ступники, починаючи з обласного рівня і вище (с 384-387 КПК України).
В законі йдеться також про протест для перегляду с ви у зв'язку з нововиявленими обставинами (ст. 399 К Він приноситься за правилами опротестування судови тів, які набрали чинності. Підстави для поновлення сп в зв'язку з нововиявленими обставинами передбачені; ном (ст. 397 КПК). Вирок, опротестований в пор ст. 397 КПК, підлягає тільки скасуванню. Зміни вир< даному випадку закон не передбачає. Поданий касації протест за законом (ст. 353 КПК) може бути доповни чи змінений. Це правило, очевидно, може бути віднес до протестів на судові акти, які набрали чинності. Доде вий протест може містити дані, висновки, обставини доповнюють, уточнюють, коректують основний. Об вони розглядаються судом.