Найбільш поширеними підставами для імпічменту в інших країнах є порушення конституції і тяжкі злочини. В Італії, наприклад, президент відповідає за державну зраду або посягання на конституцію, у ФРН — за навмисне порушення ним Основного або іншого федерального закону, в Росії — за державну зраду або вчинення іншого тяжкого злочину, у США — за державну зраду, хабарництво та інші тяжкі злочини, у Франції — тільки за державну зраду.
Повноваження Президента України, закріплені у Конституції України, можна поділити на декілька груп, серед яких насамперед треба виділити такі:
1) представницькі повноваження, які дістають вияв тоді, коли Президент представляє нашу державу в міжнародних відносинах, приймає вірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників інших держав тощо;
2) повноваження, що стосуються діяльності Верховної Ради України (наприклад, припинення її повноважень, якщо протягом ЗО днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися);
3) повноваження, пов'язані з призначенням на посади і звільненням з посад членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та інших посадових осіб;
4) повноваження у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки та оборони нашої країни, зокрема ті, що пов'язані з прийняттям рішення про загальну або часткову мобілізацію та запровадженням воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
5) установчі повноваження (утворення та ліквідація за поданням Прем'єр-міністра України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади);
6) повноваження в галузі правосуддя (утворення судів, здійснення помилування);
7) повноваження, пов'язані з наданням громадянства України та його позбавленням, наданням притулку в Україні;
8) повноваження у сфері законодавства, зокрема ті, що стосуються призначення всеукраїнського референдуму щодо змін Конституції України, право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради.
Президент має право видавати укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на всій території України. Ці акти мають створюватися на основі Конституції України і спрямовуватися на виконання її положень. Водночас укази і розпорядження Президента є правовою базою для актів органів виконавчої влади.
За юридичними ознаками акти Президента можуть бути нормативними, тобто такими, в яких містяться правила загального характеру і які розраховані на багаторазове використання, та індивідуальними, що стосуються конкретних відносин чи осіб і мають одноразовий характер (призначення конкретної особи на посаду, нагородження тощо).
Адміністрація Президента України — це сукупність органів і служб, покликаних сприяти здійсненню главою держави його конституційних повноважень. До складу Адміністрації Президента входять: Глава Адміністрації Президента, Перший помічник Президента, Перший заступник та заступники Глави Адміністрації Президента, помічники Президента України, радники Президента України, наукові консультанти, консультанти, референти Президента України, постійні представники Президента України у Верховній Раді та Конституційному Суді Україні; управління, служби, відділи та інші структурні підрозділи.
Адміністрація Президента України здійснює такі повноваження:
1) аналізує соціально-економічні та політичні процеси, що відбуваються в країні;
2) розробляє пропозиції щодо здійснення заходів, які б забезпечували економічний розвиток та економічну безпеку країни;
3) забезпечує підготовку проектів указів і розпоряджень Президента України, законопроектів, що вносяться у Верховну Раду в порядку законодавчої ініціативи, а також провадить експертизу законів, які передаються Верховною Радою на підпис Президенту України;
4) забезпечує здійснення зв'язків Президента України з Верховною Радою, органами місцевого самоврядування, політичними партіями та іншими об'єднаннями громадян;
5) організує прийом громадян, облік та аналіз і'х звернень, пропозицій і звернень органів місцевого самоврядування та громадських організацій тощо.
Згідно зі ст. 107 Конституції при Президентові України та під його головуванням створюється Рада національної безпеки і оборони України. На неї покладено завдання координувати і контролювати діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки та оборони країни.
Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України визначає Президент України. До її складу обов'язково має входити Прем'єр-міністр України, міністри оборони, внутрішніх справ і закордонних справ, Голова Служби безпеки України. У її засіданнях має право брати участь Голова Верховної Ради України.
Нині нормальному і подальшому розвитку України як незалежної держави заважає чимало негативних чинників. Деякі з них пов'язані з різноманітними загрозами її національній безпеці. Для того, щоб вчасно виявляти та долати ці чинники, при главі Української держави створено Раду національної безпеки і оборони України (РНБО). Вона є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони, який координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у цій сфері. Рішення РНБО вводяться в дію указами Президента України.
Відповідно до Закону «Про Раду національної безпеки і оборони України», функціями РНБО є:
• внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони;
• координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час;
• координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.
Очолює та формує персональний склад РНБО Президент України. За посадою до її складу входять: Прем'єр-міністр України, три міністри (оборони, внутрішніх справ, закордонних справ), голова Служби безпеки України. В її засіданнях також може брати участь Голова Верховної Ради України. Керує роботою її апарату Секретар РНБО, якого призначає на цю посаду глава держави.