Наближення до теми — дебатерам повідомляють теми, які слід проаналізувати з огляду
на можливі спірні моменти; йде ознайомлення з термінологією;
Дослідження теми — дебатери вивчають матеріал, розширюють знання з теми;
дізнаються про дискусії, які вже точилися з цієї теми; Підготовка до дебатів — дебатери практикують піддавати критиці позицію опонентів,
формулювати й обстоювати власні аргументи. Дебати — бажано проводити їх як змагання або гру;
Рефлексія й оцінювання дебатів — дебатери звертаються до аргументів і
контраргументів, що виникли під час дебатів. Вони
6
можуть знову "поринути" в перебіг раунда, щоб передбачити нові ідеї та нові стратегії. Можна також відійти від теми й обговорити нові питання, стосовно обговорюваної теми, що виникли безпосередньо під час дебатів.
Етап 1: Наближення до теми
Мета цього етапу — сприяти встановленню учнями зв'язків власного світу із заявленою темою: запитати себе, що означає тема з точки зору їхнього особистого досвіду, чи містить тема суперечності, розглянути термінологію. Мета вправ на цьому етапі — підсилити зацікавленість учнів до теми, висвітлити зв' язок між заторкненими в темі проблемами й тим, що вже відомо учням; підготувати їх до дослідницької діяльності по темі.
1. Вступ до теми
А. Вправний організатор.
Замість того, щоб надавати аудиторії усю інформацію з теми, вправний організатор проведе оглядову бесіду з теми, щоб надати дебатерам лише потрібну попередню інформацію для того, щоб ставити запитання з теми й готуватися до попереднього дослідження її. Добрий організатор неодмінно пожартує або наведе слушний приклад із життя.
Б. Думай/обговорюй/ спілкуйся
Цю вправу проводять у швидкому темпі, щоб підготувати учнів до спільного навчання, поміркувати над темою й отримати допомогу партнера у формуванні відповідей. Учитель готує запитання заздалегідь. Наприклад: "Уявіть, що ви мандруєте там, де панує інша культура. Хтось запитує вас, звідки ви і пропонує навести два приклади з вашої культурної спадщини. Якою буде ваша відповідь?" Учитель пропонує всім стисло письмово відповісти на це запитання. Потім учнів об'єднують у пари. Кожна пара обговорює відповіді одне з одним, намагаючись дійти спільної думки. Пари презентують свої варіанти впродовж 30 секунд.
В. Покращена лекція
До покращеної лекції вдаються, якщо вчитель або тренер має намір викласти матеріал у формі лекції і водночас активізувати слухачів. Лекцію будують так.
Підготовчий етап. На початку заняття вчитель ставить завдання, яке фокусує увагу учасників на матеріалі лекції. Учитель може:
— запропонувати групі письмово викласти те, що стосується набутих раніше знань про тему обговорення;
— поставити учням запитання, які треба обговорити в парах.
Залежно від часу вчитель пропонує парам презентувати свої відповіді на ці запитання; деякі ідеї можна записати на дошці, щоб вся група пам'ятала про них упродовж лекції.
Вступна частина лекції. Учитель присв'ячує лекції не більше 20 хвилин. Часове обмеження конче суттєве, адже увага учнів під час лекції стрімко розсіюється через 15—20 хвилин.
Якщо учасникам буде запропоновано багато ідей, які слід записати, темп викладу має бути помірно повільним.
Думай/обговорюй/ спілкуйся За 4—5 хвилин після початку лекції учитель ставить запитання стосовно щойно викладеної частини лекції. Кожен учасник готує відповідь, повідомляє її партнерам й уважно вислуховує відповідь партнера. Після цього вони готують
7
спільну відповідь. 3—4 пари упродовж 30 секунд презентують підсумок обговорення. Запитаннями можна фокусувати увагу на тому, про що йтиметься далі. Окремі запитання слугуватимуть містком до наступної частини лекції.
Продовження лекції (або ще одне Думай /обговорюй/ спілкуйся) Вчитель викладає ще один фрагмент лекції, після чого можна провести вправу для перевірки, скориставшись технологію Думай /обговорюй/ спілкуйся
Підсумкова вправа Вчитель пропонує одну вправу, яка допоможе учням згадати матеріал лекції. Він може:
• запропонувати парам відповісти на відкрите запитання щодо головних положень лекції;
• запропонувати написати стислий твір стосовно будь-якого запитання, що обговорювалося під час лекції;
• запропонувати скласти письмове резюме, в якому декількома словами назвати одну річ, якої вони навчилися сьогодні, й одне запитання, яке лишилося нез'ясованим. Цей вид роботи можна використати на початку наступного заняття.
2. Ознайомлення з термінами, пошук суперечливих моментів
А. Термін тричі
Тренер з "Дебатів" сприяє активізації в учнів асоціативного мислення, адже вони вже знають загальну термінологію теми. Доречно поставити по три запитання до кожного ключового слова в темі:
— Як ви вважаєте, що цей термін означає у цій темі?
— Де і у якому контексті ви зустрічали цей термін?
— Які приклади застосування цього терміна можна навести з вашого досвіду? Б. Визначення
Ця вправа допоможе учням сформулювати визначення якогось конкретного або ключового поняття дебатів. Учням пропонують одну з наведених далі моделей визначення. Радять, скориставшись методом Думай/обговорюй/ спілкуйся, обдумати визначення поняття самостійно, обговорити свої міркування з партнером, спільно сформулювати його якомога найкраще. Далі вправу продовжуть об'єднавшись 2—3 пари. Кожна велика група пропонує спільне формулювання. Представники груп презентують результати у загальному колі.
Метод визначення за допомогою необхідних і достатніх умов: 1) які властивості потрібні, аби бути обговорюваним поняттям; 2) який набір властивостей є достатнім, щоб бути поняттям.
Метод визначення за родом і видом: 1) якою є спільна категорія, до якої належить поняття; 2) які властивості вирізняють це поняття серед інших у спільній категорії.
Метод критики контрприкладами: можна довести хибність запропонованого визначення, навівши контрприклад, який відповідає визначенню, але не є поняттям, що визначається. Наприклад, якщо визначати людей як тварин, що використовують мову, можна навести як приклад горил, яких навчають використовувати мову.
В. Т-діаграма: асоціація до термінів
Запропонуйте учням у парах побудувати Т-діаграму за зразком наведеним далі. Стосовно кожного поняття учні мають уявити себе прихильником цього терміна й міркувати позитивні асоціації, що спадають на думку (наприклад, синоніми до терміна). Ці асоціації записують до лівої частини діаграми. Потім треба уявити себе противником поняття й навести негативні асоціації, які воно викликає. Ці асоціації записують у правій частині діаграми.
Т-ДІАГРАМА
8
Позитивні асоціації
Національна гордість
Негативні асоціації
Нелояльність до влади
Коли учні складають Т-діаграму, можна запропонувати їм знову розглянути терміни, які вони назвали. Тут можливе обговорення моделі, в якій вибір понять відповідав або суперечив досягнутому консенсусу між прихильниками різних точок зору стосовно проблеми. Можна також повернутися до завдання, запропонувавши зобразити М-діаграму, що складається із 3-х стовпчиків.
Г. М-діаграма: позитивні, негативні й нейтральні асоціації
| М-ДІАГРАМА | ||
| Позитивні | Нейтральні | Негативні |
| Національна гордість | Самоідентифікація | Нелояльність |
| до влади |
Д. Діаграма Венна: поляризація думок
Беручи за основу таке поняття, як, "Культура меншин", учні будують діаграму Венна — два кола, що перетинаються. Ділянку, обмежену лише лівим колом, використовують для запису причин збереження культури меншин — доказів, які прихильники культурних прав меншин визнають без вагань. Ділянку, обмежену лише правим колом, використовують для запису причин, стосовно яких противники ідеї культурних прав меншин дотримуються власної думки, й які протилежна сторона не готова прийняти. Ділянки, де обидва кола перетинаються, використовують для запису доказів, які готові підтримати обидві сторони.
Е. Семантична картка
Ми починаємо з того, що пишемо ключове слово або фразу теми в колі, накресленому на дошці: "Культура меншин". Як першу ідею-супутник ми пропонуємо розвинути ідею "культури"; вона може бути пов'язана з такими поняттями, як "звичай", "поведінка", "вірування" тощо. "Меншини" можуть привести до таких понять і прикладів. Наші ідеї-супутники можуть передбачати переваги або недоліки "культур меншин". Для кожної ідеї ми визначаємо поняття,
9
застосовуємо його в колі й поєднуємо з ідеєю-початком. Коли всі можливі блоки ідей заповнено, пропонуємо учням назвати аспекти проблеми, які потребують додаткової інформації. Ми ставимо великі знаки запитання біля тих частин картки, в яких ми не впевнені. Ми просимо учнів звертати особливу увагу на процес дослідження теми: вказувати вже відоме їм, виправляти хибні ідеї, поповнювати знання, стосовно проблем, з яких виникли запитання, повідомляти групі цікаві моменти.
Етап 2: Дослідження теми
Мета другого етапу — підготувати учнів до роботи з джерелами, залучати до збирання матеріалу, що їм знадобиться під час дебатування. Якщо етап виконано успішно, надалі всі учні самостійно поглиблюватимуть свої знання й будуть уважно ставитися до нового матеріалу.
1. Читаємо, щоб дізнатися
А. Знаю/хочу дізнатися/вивчаю
Цю вправу називають З-Х-В-стратегією за першими літерами ключових слів у запитаннях: "Що ми знаємо?", "Щого ми хочемо дізнатися?", "Що ми вивчили?". Вправу можна використати під час лекції упродовж одного заняття, а також для керування пошуком інформації, що триває кілька днів.
Дошку слід розподілити на три стовпчики й назвати: Знаю, Хочу дізнатися, Вивчаю.
Далі ми повідомляємо тему і просимо учнів згадати, що їм відомо з цієї теми. Обговорення триває аж поки сформується набір змістовних тверджень, які не викликають сумнівів. Їх записують у стовпчик "Знаю". Коли учні запропонують кілька ідей, радимо їм категорії, за якими можна об'єднати ці пропозиції. Потім просимо додати ще кілька ідей до кожної категорії.