Індуктивні: умовиводи від конкретного до загального: "За відгуками мешканців нашого міста, які користувалися фільтрами для води, витрати виправдали себе. Отже, такий вид очищення взагалі вигідне вкладання коштів". До індуктивних доказів належать:
а) узагальнення — загального висновку доходять, грунтуючись на порівнянні окремих випадків, фактів та явищ і виявленні їхніх спільних рис;
б) аналогія — висновок, зроблений на підставі схожості, подібності в чому-небудь предметів або явищ
в) причинна залежність — висновок, стосовно того, що за певних умов результат буде саме таким.
Дедуктивні: умовивід від загального до конкретного: "В усіх випадках занедужання треба звертатися до лікаря. Головний біль — ознака недуги, тому при виникненні головного болю треба звертатися до лікаря".
Поради
Логічні докази вимагають перевірки на наявність помилок:
Чи правильний приклад покладено в основу узагальнення?
Чи стосується приклад узагальнення?
Чи достатньо наведено прикладів?
Чи справді доцільно порівнювати конкретні явища?
Чи виникне передбачений наслідок у разі відсутності названої причини?
Чи можливі інші причини?
Чи можливі інші наслідки ?
Чи випливає висновок із посилань?
Завдання
1. Наведіть приклади різних видів логічних доказів.
17
2. Перевірте чи не є вони хибними скориставшись запитаннями. Б) Психологічні докази
Такі докази формують на підставі інтересів слухачів. Вони впливають безпосередньо на почуття. Мотивом переконання або дії може послугувати одне чи кілька почуттів. Зокрема, фізичне благополуччя (загроза життю, або здоров'ю, зумовляє почуття небезпеки; прагнення благополуччя; бажання свободи, комфорту, зручності). Економічні інтереси (пробуджують бажання повернути витрачені кошти, збільшити прибуток, поглибити професійні вміння). Суспільні інтереси (зумовляють прагнення серйозної репутації, престижу, авторитету чи влади). Почуття власної гідності (передбачає не відверте лицемірство, а розважливість, здоровий глузд, практичність людини тощо). Пам' ятайте: слухач охочіше сприймає те, що подають як істину і справедливість (Співчуття, жалість, необхідність покарання "зла").
Завдання
1. Згадайте три випадки успішних звернень до вас із закликом поповнити лави певної групи чи взяти участь у громадській акції. Назвіть мотиви, що зумовили вашу згоду і схвалення.
2. Наведіть приклад психологічного доказу (конкретного способу) для доведення тези щодо необхідності. (спорту, реклами, вашого товару — за вибором).
Додаткові матеріали для переконливого виступу
Визначення — потрібні для слів, значення яких слухачі не знають, для термінів із особливим змістом. Визначення мають відповідати темі й характеру аудиторії, бути авторитетними, відтінювати головні якості. Види визначень:
Класифікація — система розподілу предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками.
Синонім — визначення через слово, близьке або тотожне за значенням до іншого, але відмінне від нього звуковою формою.
Аноніми — визначення через пари слів із протилежними значеннями.
Через приклад — конкретний вияв чого-небудь, певна діяльність або поведінка конкретної особи як ілюстрація або доказ. Приклади — наближають предмет обговорення до слухача. Види прикладів:
— ілюстрації — цікаві випадки, життєві факти, розповіді.
— приклад факт — те, що справді відбувалося.
— приклад уявлення — "якщо., то.(опис)".
— гумористичні приклади.
Приклад має бути влучним, досягти цілі. Не варто обтяжувати зміст промови прикладами. Пам' ятайте: не можна обійняти всього одним прикладом. Приклад справить відчутніший вплив на слухачів.
Порівняння - є способом пізнання. До них належать:
- метафора - слово або вербальна конструкція, що полягає у переносному вживанні слова або виразу за аналогією, схожістю чи порівнянням. Вона викликає уявлення про предмет в цілому. Наприклад: "шовкові вії"
- аналогія - вияв схожості або подібності в чому-небудь предметів, явищ і понять. Наприклад: "Вії, як шовк"
- парадокс - думка, що контрастує зі звичайним, загальноприйнятним і суперечить (іноді тільки на перший погляд) здоровому глуздові, нелогічний збіг обставин. Наприклад: " Любов схожа на солону воду. Чим більше п'єш, тим більше хочеться пити".
18
Порівняння стимулюють думку слухача, пояснюють незвичайне,вияскравлюють звичайне, буденне.
Посилання на авторитети:
— авторитет оратора;
— громадська думка;
— авторитет фахівців (висновки експерта тощо).
Не посилайтеся на свій авторитет: для слухача він недостатній. Посилайтеся на перевірені авторитети. Посилання на джерело має бути точним. Уникайте посилань на невідоме джерело. Статистичні дані - слугують доказами
Зазначне точно джерела, уникайте непевних висловлювань, завжди порівнюйте поняття лише ряду, наполягайте лише на тому, що підтверджено сукупністю фактів.
Завдання.
1. Визначне поняття "вигідний", "менеджер" у різні способи.
2. Придумайте порівняння для понять "робота", "управління", "демократія".
3. Наведіть приклади на підтвердження тези щодо необхідності сімейного лікаря.
4. Складіть уривок промови із посиланням, що підтверджує вашу думку.
Прийоми (техніки) проголошення промов
❖ Швидкість мовлення.
150 слів на хвилину — нормальний темп мови. Для важливіших повідомлень темп можна уповільнити до 100 слів на хвилину. Надто швидка мова може викликати враження, що оратор має за мету якомога швидше відпрацювати. Повільна одноманітна мова призводить до того, що слухач перестає стежити за думкою оратора.
❖ Тривалість звучання.
Виділяти найважливіші слова й думки можна за допомогою тривалішого звучання, а не форсування звуку. Тривалість мови поглиблює почуття, надає змістовні відтінки, увиразнює приховані почуття.
❖ Пауза.
Вона полегшує дихання, дає можливість зосередитися, визначити наступну думку, поглиблює сприйняття у слухачів. Це чудовий спосіб вияскравити кульмінаційну точку промови. За допомогою паузи відтінюють найсуттєвіші слова. Практичні завдання
1. Прочитайте уривок своєї промови і визначте темп (слів на хвилину).
2. Прочитайте фразу. Увиразніть зміст за допомогою тривалості звучання: Дощ просто заважав, але дощ зі снігом був по-справжньому нестерпним.
3. Прочитайте уривок своєї промови, визначте паузи в необхідних за змістом місцях. Прочитайте вголос.
4. Проаналізуйте можливості виразних вербальних засобів на прикладі промови знаного політика, відомого громадського діяча, керівника середньої ланки.
19
За матеріалами семінару для тренерів дебатних клубів Устронь (Росія), 2000 рік
Як найкраще поставити запитання
Головне в дебатах — це зіткнення думок. Найяскравіше це відчувається у раундах перехрестних запитань.
Здавалося б, що може бути простіше: поставити запитання і відповісти на нього. Але в житті нерідко саме правильно поставлене запитання чи слушна відповідь висвітлює сутність проблеми, а невміння чітко запитати може завадити отриманню результату.
Те саме й у дебатах: запитання і відповіді нагадують підводну частину айсбергу. Не можна сказати, що це головний елемент гри, але, мабуть, найгнучкіший і творчий. Від запитань та відповідей залежить інтрига гри, причому передбачити перебіг їх майже неможливо.
А чи можна навчитися ставити запитання і відповідати на них? Ясна річ, можна! З огляду на це — трохи теорії.
Перед вами класифікація можливих запитань. Якщо ви маєте намір схарактеризувати конкретне запитання, слід зважати на всі ознаки запитання.
| За метою | За формою | За структурою | За характером | ||
| Уточнювальне | Розгорнуте | Правильне | Коректне | ||
| Доповнювальне | Стисле | Хибне | Некоректне | ||
| Інтерпретаційне | Відкрите | Просте | Маєвтичне | ||
| Компрометаційне | Роздільне | Складне | Емпатійне | ||
| Дискредитаційне | Риторичне | ||||
| Підтримувальне | Формальне | ||||
| Цитатне | |||||
| Ланцюжок | |||||
| Закрите | |||||
| За метою | |||||
| Доповнювальне | Потребує відсутньої інформації | ||||
| Інтерпретаційне | Перевіряє, чи правильно зрозуміли інформацію | ||||
| Компрометаційне | Висвітлює особистісні недоліки співрозмовника | ||||
| Дискредитаційне | Висвітлює недоліки позиції співбесідника | ||||
| Уточнювальне | Уточнює інформацію | ||||
| Підтримувальне | Демонструє підтримку з боку співрозмовника | ||||
| За формою запитання | |||||
| Розгорнуте | Довге, багатослівне | ||||
| Стисле | Коротке | ||||
| Розподільне | Пропонує альтернативу | ||||
| Риторичне | Не потребує відповіді | ||||
| Формальне | Не є запитанням, стосується проблеми | ||||
| Ланцюжок | Ряд логічно поєднаних запитань | ||||
| За структурою | |||||
| Правильне | Логічно правильно побудоване запитання, | ||||
20
| грунтоване на істинному твердженні | |
| Хибне | Побудоване із порушенням логіки |
| Просте | Не може поділятися на дрібніші |
| Складне | Може поділятися на дрібніші |
| За характером | |
| Коректне | Ввічливе |
| Некоректне | Зневажливе, зухвале |
| Маєвтичне | Стосується особистих проблем, емоцій |
| Емпатичне | Доброзичливе, співчувальне |
Одне й те саме запитання водночас може бути уточнювальним, розгорнутим, закритим, простим і коректним.