Крім того, вартість легкового автомобіля - об'єкт обкладення збором на обов'язкове державне пенсійне страхування (п. 6 ст. 2 Закону N 400), платниками якого є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів (п. 7 ст. 1 Закону N 400).
Згідно з п. 12 Постанови N 1740 у цьому випадку платником збору з операції відчуження легкових автомобілів буде фізична особа, яка придбаває право власності на такі автомобілі.
5. Розглянемо відображення наведених операцій у бухгалтерському і податковому обліку для підприємства (повіреного) на умовному числовому прикладі.
Приклад
Підприємство (повірений) отримало грошові кошти на підставі договору доручення від фізичної особи (довірителя) на купівлю чотирьох автомобілів у сумі 65 000 грн. для перерахування третій особі (продавцеві).
Згідно зі змінами в договорі доручення повірений у третьої особи (продавця) придбає тільки два автомобілі, а решта суми (23 000 грн.) буде повернена на поточний рахунок довірителя. Інші два автомобілі підприємство продає фізичній особі на підставі договору купівлі-продажу:
1) первісна вартість автомобілів:
- першого автомобіля - 18 000 грн. (знос - склав 5 000 грн.);
- другого автомобіля - 20 000 грн. (знос - 6 000 грн.);
2) ціна продажу за договором визначена:
- першого автомобіля - у сумі 12 000 грн. (включаючи ПДВ - 2 000 грн.);
- другого - у сумі 24 000 грн. (включаючи ПДВ - 4 000 грн.).
Балансова вартість групи 2 - 27 000 грн. Продаж автомобілів здійснюється непов'язаній особі.
Для спрощення прикладу операції з виплати винагороди повіреному довірителем за виконання доручення розглядати не будемо.
N п/п | Зміст операції | Бухгалтерський облік | Податковий облік | |||
Дт | Кт | Сума | ВД | ВВ | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
1. | Отримані грошові кошти від довірителя на виконання доручення | 311 | 685 | 65000 | —* | — |
2. | Перераховані грошові кошти третій особі (продавцеві) за два автомобілі | 377 | 311 | 42000 | — | — |
3. | Відображена сума податкового кредиту з ПДВ | 641 | 644 | 7000 | — | — |
4. | Відображений взаємозалік заборгованості між продавцем і довірителем | 685 | 377 | 42000 | — | — |
5. | Зараховано два автомобілі на забалансовий рахунок | 01 | — | 42000 | — | — |
6. | Передані автомобілі довірителеві | — | 01 | 42000 | — | — |
7. | Відображена сума повернених довірителеві грошових коштів | 685 | 311 | 23000 | — | — |
8. | Відображена реалізація автомобілів | 361 | 742 | 36000 | 3 000** | — |
9. | Отримана оплата за автомобілі | 311 | 377 | 36000 | — | — |
10. | Відображена сума податкових зобов'язань з ПДВ | 742 | 641 | 6000 | — | — |
11. | Списана залишкова вартість: - першого автомобіля | 972 | 105 | 13 000 | ||
- другого автомобіля | 972 | 105 | 14000 | — | — | |
12. | Списана сума зносу:- першого автомобіля | 131 | 105 | 5000 | ||
- другого автомобіля | 131 | 105 | 6000 | — | — | |
13. | Відображений фінансовий результат: - списані доходи (36 000 - 6 000) | 742 | 793 | 30000 | ||
- списані витрати (13 000 + 14 000) | 793 | 972 | 27000 | — | — | |
* Ця сума не включається до валового доходу повіреного на підставі пп. 7.9.1 Закону про прибуток. ** До валового доходу включена різниця між вартістю продажу автомобілів без ПДВ (30 000 грн.) і балансовою вартістю ОФ групи 2 (27 000 грн.). |
6. Неукладений договір – наслідки та способи виходу з ситуацій.
Загальні положення.
Договір набирає сили і стає обов'язковим до виконання для сторін з моменту його підписання. Тому факт висновку договору має найсерйозніші правові наслідки. Тим часом саме по собі підписання папера, озаглавленого «договір», ще не означає, що відбулося його укладання. На практиці досить часто приходиться зіштовхуватися з неукладеними договорами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України(далі — ЦКУ) договір вважається укладеним, якщо його сторони у відповідній формі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору. Іншими словами, щоб договір вважався укладеним, необхідно:
1) дотримання сторонами відповідної форми договору;
2) досягнення сторонами договору угоди по всіх істотних умовах.
Сторонам договору при виборі його форми (усної чи письмовий) варто керуватися загальними вимогами до форми угод (ст. 208 ЦКУ).
Під істотними умовами договору (ч. 1 ст. 638 ЦКУ) варто розуміти:
-умови про предмет договору;
-умови, що визначені законом як істотні чи є необхідними для договорів даного виду;
-умови, у відношенні яких за заявою хоча б однієї зі сторін в обов'язковому порядку повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України(далі — ГКУ) господарський договір вважається укладеним, якщо його сторони в передбаченому законом порядку і формі дійшли згоди по всім його істотних умовах. Тому господарський договір буде вважатися укладеним, якщо:
1) сторонами дотриманий порядок укладання господарського договору, передбачений законом;
2) дотримана форма господарського договору, передбачена законом;
3) було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Порядок висновку господарських договорів викладений у ч. 1 ст. 181 ГКУ. Господарський договір за загальним правилом укладається шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печатками. Аналіз ч. 1 ст. 181 ГКУ дозволяє стверджувати, що форма господарського договору може бути тільки письмовою.
Істотними умовами господарського договору є (ч.ч. 2, 3 ст. 180 ГКУ):
-умови про предмет договору;
-умови про ціну договору;
-умови про термін договору;
-умови, визнані істотними за законом чи необхідні для договорів даного виду;
-умови, у відношенні яких за вимогою однієї зі сторін повинне бути досягнуто згоди.
Виходячи з аналізу норм ГКУ і ЦКУ, напрошується узагальнюючий висновок про те, що для визнання договору укладеним необхідно у встановлених порядку і/чи формі дійти згоди:
-щодо істотних умов незалежно від виду договору;
-щодо істотних умов, характерних для визначеного виду договору;
-щодо істотних умов, про які заявляє одна зі сторін.
Також слід зазначити, що істотні умови окремих видів договорів іноді встановлюються спеціальними законами України, наприклад, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. N 2269-XII, Законом України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.97 р. N 723/97-ВР. Тобто при розробці і підготовці проектів договорів, що передбачають виникнення правовідносин у сферах, регульованих такими законами, крім загальних вимог у частині забезпеченості визнання договору укладеним, випливає в обов'язковому порядку забезпечити дотримання зазначених у них спеціальних вимог.
Недотримання вимог, висунутих у відношенні висновку договору, приводить до можливості визнання його неукладеним.
6.1. Коли договір визнається неукладеним.
На відміну від визнання договорів недійсними випадки визнання договорів неукладеними трапляються не так часто. Правовою базою для визнання господарських договорів неукладеними є ч. 8 ст. 181 ГК.
Про неукладений договір говорять як про договір, що не відбувся. Таке має місце, коли сторони підписали документ (договір в лапках), спрямований на виникнення, зміну або припинення взаємних прав та обов'язків, але він не дає можливості зрозуміти, відносно саме чого сторони дійшли згоди чи на яких конкретних умовах бажають будувати свої відносини.