Такі пропозиції на мою думку чіткіше регламентуватимуть проведення даної слідчої дії і запобігали б неправильному тлумаченню кримінально - процесуальних норм щодо предґявлення для впізнання.
1. Конституція України, Київ, 1996.
2. Кримінальний Кодекс України, Київ, 2001.
3. Кримінально – Процесуальний Кодекс України, 1961, зі змінами
та доповненнями станом на 01.09.2002.
4. Михеєнко М.М. «Кримінальний процес України», Київ – 1992.
5. Жогин Н.В., - «Руководство для следователя», Москва, 1971.
6. Тертышник В.М., Слинько С.В. – «Теория доказательств», - 1998.
7. Михеєнко М.М., Молдован В.В., Шибіко В.П. «Кримінально – процесуальне право», - 1997.
8. Біленчук П.Д., Барилюк В.І. «Криміналістика», Київ, 2000.
9. Тертишник В.М.- «Науково – практичний коментар до кримінально – процесуального кодексу України», - 2002.
10. Глазырин Ф.В. «Психология отдельных следственных действий». – Волгоград, 1983.
11. Васильев А.Н. «Тактика отдельных следственных действий». – Москва, 1981.
[1] Тертышник В.М., Слинько С.В. – «Теория доказательств», - 1998.
[2] Жогин Н.В., - «Руководство для следователя», Москва, 1971.
1 Жогин Н.В., «Руководство для следователя», Москва, 1971.
1 Жогин Н.В., - «Руководство для следователя», Москва, 1971.
1 Глазырин Ф.В. «Психология отдельных следственных действий». – Волгоград, 1983.
1 Васильев А.Н. «Тактика отдельных следственных действий». – Москва, 1981.