· цивільної відповідальності;
· від усіх видів ризиків;
· страхування автомобілів на час ремонту, парковки та зберігання в гаражах;
· страхування експортно-імпортних вантажів;
· страхування вантажів при перевезеннях внутрішнього сполучення;
· страхування від нещасних випадків під час ДТП.
Страхування «авто-каско» передбачає страховий захист від будь-яких збитків, котрі можуть виникнути внаслідок пошкодження, повної загибелі або втрати автотранспортного засобу чи окремих його частин за настання обумовлених у страховому полісі подій. Цей вид страхування поширюється на всі автотранспортні, водні та наземні види транспортних засобів.
Страхування автомобіля має певні особливості. Правилами страхування автомобіля передбачається можливість укладення договору за умови:
· власної участі страхувальника у відшкодуванні збитків (франшизи), розмір якої обирає сам страхувальник;
· відшкодування без урахування знижки на знос запасних частин, що потребують заміни в разі їх пошкодження;
· відшкодування вартості втрати товарного вигляду внаслідок страхової події, обумовленої в укладеному договорі, але за умови, що автомобіль застрахований за дійсною вартістю.
Серед умов страхування є ряд найбільш поширених обмежень, а саме:
· не приймаються на страхування легкові автотранспортні засоби, термін експлуатації яких з моменту випуску їх заводом-виготовлювачем перевищує 10 років;
· не приймаються на страхування від угону легкові автотранспортні засоби всіх марок, не обладнані протиугінними пристроями;
· не береться під страховий захист багаж;
· не береться під страховий захист скло автотранспортних засобів, що має будь-які пошкодження і дефекти.
Не відшкодовуються збитки в таких випадках:
· пошкодження (знищення) шин автотранспортного засобу та шин, які завдані внаслідок руху й не спричинили ДТП;
· крадіжки коліс, у тому числі запасних, установлених на автотранспортному засобі, якщо крадіжка коліс сталася окремо, без угону або викрадення автотранспортного засобу чи причепа.
Страхування водних транспортних засобів ґрунтується переважно на тих же засадах, що й автомобільне. За основу страхової оцінки судна береться сума, запропонована страхувальником, яка не має перевищувати його дійсної вартості. Договір страхування укладається на окремий рейс або на певний строк та може бути укладено на одній із перелічених далі умов, яка визначає обсяг відшкодування збитків та величину страхових платежів залежно від обсягу відповідальності, взятої страховиком:
· з відповідальністю за загибель та пошкодження;
· з відповідальністю за повну загибель з урахуванням витрат на врятування;
· без відповідальності за пошкодження, крім випадків загибелі.
Один із найдавніших видів страхування – це морське страхування. Перший зі збережених донині страхових полісів було виписано в середньовічній Італії (1347) у зв’язку саме з морським перевезенням. Основні види морського страхування такі:
· страхування каско суден на термін;
· страхування каско суден на період будівництва;
· страхування військових і страйкових ризиків;
· страхування ризику втрати фрахту;
· страхування особливих майнових інтересів;
· страхування додаткової відповідальності;
· страхування контейнерів;
· страхування відповідальності судновласників;
· страхування відповідальності суднових агентів.
Судновласник має застрахувати:
· свою відповідальність за можливе незбереження вантажу;
· свою ж відповідальність у разі, коли шкоди було завдано третім особам;
· каско самого судна;
· ризик утрати фрахту. [2]
5. Страхування кредитних та фінансових ризиків
У стосунках між кредитором (позикодавцем) та його боржником (позичальником) предмет їхнього спільного інтересу – кредит – створює різні економіко-правові ситуації: для боржника – зобов’язання повернути позику, а для кредитора – право вимагати її повернення за попередньо узгодженими умовами. Невиконання з різних причин цих домовленостей загрожує кредиторові фінансовими збитками, яких він намагається уникнути з допомогою різних доступних заходів правового та матеріального характеру. При цьому правове забезпечення передбачає, що належні кредиторові суми можуть бути повернені йому третіми особами. [4]
Фінансово–кредитні ризики можна охарактеризувати як сукупність імовірних небажаних подій при здійснені фінансово – кредитних операцій, суть яких полягає в тому, що партнер підприємства чи банку не може виконати взятих на себе грошових зобов’язань, а підприємство чи банк не може добитись їх виконання засобами, передбаченими договором.
Кредитні і фінансові ризики розмежовують за суб’єктом, у котрого вони виникають. Так фінансові ризики виникають у суб’єктів господарювання, переважно у підприємств виробничої сфери. Кредитні ризики виникають у комерційних банків при здійснені ними активних операцій ( у неповерненню позичальником отриманого кредиту і несплати відсотків за нього, тощо). Ці ризики мають тільки добровільну форму страхування.
Класифікація кредитних ризиків передбачає ризики загальної неплатоспроможності і ризики непогашення окремих видів кредитів – експортного, споживчого, іпотечного та сільськогосподарського.
До фінансових ризиків слід віднести наступні:
· ризики неплатежу при продажі товарів в кредит та лізингових операціях;
· неотримання прибутку при інвестиційних операціях;
· втрати або зменшення прибутку внаслідок не передбачуваних обставин.
Об'єктом страхування виступають майнові інтереси страхувальника, пов'язані з комерційними ризиками, що виникають при веденні господарської діяльності. За договорами страховим випадком є невиконання контрагентом страхувальника (як правило, покупцем) зобов'язань за відповідними договорами (поставки, купівлі-продажу тощо) або виникнення збитків у зв'язку з невиконанням цих договорів. Страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу чи неплатоспроможності позичальників, який формується у процесі кредитування.
Страхова сума за розглядуваними договорами страхування визначається за домовленістю страхувальника і страховика на підставі грошової оцінки зобов'язань контрагента перед страхувальником (або страхувальника перед його контрагентом) відповідно до умов договору, укладеного між страхувальником і його контрагентом.
ВИСНОВКИ
Роль майнового страхування є дуже великими і важливим фактором розвитку підприємництва, а також захисту майнових інтересів громадян в разі пошкодження майна, відшкодування збитків, що завданих транспортним засобом в результаті аварій, стихійних лих та дій третіх осіб.
Майнове страхування – галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах. Його економічне призначення полягає в компенсації шкоди, заподіяної страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим майном. Ідеться як про матеріальні, так і про фінансові збитки.
Залежно від суб’єктів майнове страхування класифікують на страхування майна юридичних осіб та страхування майна громадян. Залежно від виду страхових подій майнове страхування класифікують на страхування майна при пожежі та стихійного лиха (вогневе страхування); страхування сільськогосподарських культур від стихійних явищ; тварин на випадок загибелі в результаті хвороби і нещасних випадків; страхування засобів транспорту від аварій та небезпек та страхування кредитних та фінансових ризиків.
В свою чергу страхування майна громадян поділяється на страхування будівель; страхування тварин; страхування домашнього майна. Страхування майна юридичних осіб включає такі види: страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки; страхування майна сільськогосподарських підприємств.
На страхування транспортних засобів беруться автотранспортні засоби та водні маломірні судна, які підлягають державній реєстрації у встановленому порядку. Одночасно із транспортним засобом можуть бути застраховані водій та пасажири, вантаж, який на ньому перевозять.
Класифікація кредитних ризиків передбачає ризики загальної неплатоспроможності і ризики непогашення окремих видів кредитів – експортного, споживчого, іпотечного та сільськогосподарського.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Фінанси: (загальна теорія): навчальний посібник / Опарін Валерій Михайлович; В.М. Опарін; Київ.нац.екон.ун-т. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К. : КНЕУ, 2002. - 240с.
2. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред. С. С. Осадець. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.
3. М.М. Александрова Страхування, навч. посібн. К:. ЦУЛ, 2004 рік, ст. 105-108
4. http://library.if.ua/books/26.html - підручники онлайн. Базилевич «Страхова справа» (2002).