Смекни!
smekni.com

Захист юридичної особи (стр. 22 из 49)

Одним з найважливіших положень у реалізації конку­рентного законодавства в державах з ринковою економі­кою є встановлення відмінності між горизонтальними і вертикальними угодами. Проводяться і внутрішні відмін­ності цих двох категорій угод, особливо між горизонталь­ними картельними угодами та іншими горизонтальними угодами. Є відмінність між вертикальними угодами, в яких одна із сторін володіє становищем ринкової влади або домінує, і вертикальними угодами, в яких жодна із


сторін не володіє таким становищем. Особливо підляга­ють регулюванню законодавством горизонтальні угоди, оскільки вони найбільш здатні обмежувати конкуренцію. Вертикальним угодам між підприємствами властива спря­мованість на обмеження конкуренції і тому вони не вва­жаються настільки шкідливими для конкуренції як го­ризонтальні угоди. Це не виключає того, що за певних умов і вертикальні угоди можуть бути небезпечні для конкуренції.

В ЄС стаття 85(1) Римської угоди стосується підпри­ємницької діяльності та угод, основаних на зговорі, а також рішень торговельної асоціації. Такі види підприєм­ницької діяльності вважаються несумісними із Спільним Ринком і забороняються, якщо вони здатні впливати на торгівлю між державами — членами ЄС і предметом або результатом їх є запобігання, обмеження або викрив­лення конкуренції в межах ЄС. Стаття 85(1) перераховує окремі заборонені види діяльності:

1) фіксування цін або торговельних умов;

2) обмеження виробництва, збуту, технічного розвитку або інвестування;

3) розподіл ринків або джерел постачання;

4) застосування неоднакових умов до еквівалентних угод, створення конкурентних незручностей;

5) зумовленість контракту запровадженням комерцій-но не пов'язаних додаткових умов.

Перелік цих видів діяльності не є вичерпним, що дає змогу вільно тлумачити текст ст. 85(1), зокрема визнання забороненими "джентльменських угод", рекомендацій торговельної асоціації, які впливають на конкуренцію. Стаття 85 (2) визнає юридичне недійсними угоди і рішен­ня, заборонені ст. 85 (1).

Стаття 85 (3) зазначає, що ст. 85 (1) неприйнятна, як­що угоди, рішення і діяльність, основані на зговорі, сприяють вдосконаленню виробництва або розподілу то­вару чи підтримці технічного або економічного прогресу, зберігають вигоди для споживачів, не дають підприємцям можливості домовитися про істотне усунення конкуренції на ринку. Тільки за наявності цих обставин Комісія ЄС може проголосити "декларацію неприйнятності" ст. 85


(1) до певної діяльності. Оскільки ст. 85 (3) встановлює винятки із загального правила (заборони), вони не підля­гають поширеному тлумаченню. У процесі розслідування впливу на ринок обмежуючих конкуренцію угод, рішень і діяльності, основаних на зговорі, аналіз можливостей застосування статей 85(1) і 85(3) здійснюється водночас. Такий підхід подібний до "правила розумності" (rule of reason), передбаченого законодавством СІЛА.

Статтю 85 (1) не можна застосувати, якщо випадок, що аналізується, не є угодою між підприємцями або діяльністю підприємств, основаною на зговорі. Отже, принаймні дві сторони повинні брати участь в угоді (за винятком рішень торговельної асоціації). Поведінка од­ного суб'єкта підприємництва не охоплюється цією нор­мою. "Підприємство" у законодавстві ЄС тлумачиться як функціонально незалежна економічна сутність. Це ви­значення включає комерційні і некомерційні організації та господарські товариства або приватні підприємства. Однак ця норма не стосується основаних на зговорі угод між "материнськими" корпораціями і дочірніми ком­паніями.

Поняття "погоджені дії" (основана на зговорі діяль­ність) включає будь-який вид неформального співробіт­ництва підприємств на відміну від письмових або усних угод і рішень. Така гнучка законодавча концепція необ­хідна для протидії обходу ст. 85 (1). Комісія ЄС і Суд ЄС широко застосували концепцію основаної на зговорі діяльності у випадку Імперіал Кемікал Індастріз. З 1964 по 1967 роки мало місце потрійне збільшення цін щодо повного асортименту понад 6 тис. анілінових барвників. Діючи на основі інформації, яку надали торговельні орга­нізації, що використовують барвники, Комісія ЄС дійшла висновку, що 10 виробників, які домовилися про це під­вищення цін і володіють 80 відсотками ринку ЄС, пору­шили ст. 85 (1).

Виявлені Комісією ЄС докази основаної на зговорі ді­яльності включали: 1) майже ідентичне підвищення цін у кожній країні; 2) одноманітність товарів, на які було під­вищено ціни; 3) підвищення відбувалися в один і той же час; 4) одночасне відправлення дочірнім (залежним) під-


приємствам і представництвам інструкцій про збільшення цін, що були майже ідентичні за формою і змістом; 5) іс­нування неформальних контактів і випадкових зустрічей представників пов'язаних підприємств. Комісія ЄС вирі­шила, що ці факти дають підставу для висновку про основану на зговорі діяльність з фіксування цін1. При апеляції цього рішення Суд ЄС підтвердив його.

Розглядаючи справу, Суд ЄС розмежував основану на зговорі діяльність і угоду, рішення відповідно до ст. 85 (1). Форма співробітництва підприємств, що не вважається угодою, заміняє практичне співробітництво між ними з ризиком для конкуренції. Суд ЄС доповнив, що хоч неза­лежна паралельна поведінка конкурентів не означає ос­нованої на зговорі діяльності, однак факт такої поведінки може вказувати на цю діяльність, результатом якої є умо­ви ринку (особливо ціни), що відрізняються від діючих ;при конкуренції. Свідомий паралелізм у підвищенні цін був доказом, що підтверджував рішення Комісії ЄС. На думку Суду ЄС, загальна сукупність доказів, на основі яких Комісія ЄС визнала основану на зговорі діяльність, доводила конвергентні наміри виробників збільшувати ці­ни й уникати конкурентних умов на ринку анілінових

•) барвників.

• Концепція діяльності, основаної на зговорі, грунтуєть­ся на доказах співпрацюючої поведінки підприємців. Правилам конкуренції ЄС притаманна вимога, щоб кож­не підприємство незалежно визначало свої дії на Спіль­ному Ринку. Безпосередній або опосередкований кон­такт, метою або результатом якого є вплив на поведінку на ринку дійсного або потенційного конкурента, інфор­мування його або іншої особи про свій курс поведінки на ринку для сприймання ним, заборонені.

Стаття 85 (1) застосовується лише у тому разі, якщо угода, рішення або діяльність, основані на зговорі, мають на меті або як результат запобігання, обмеження або викривлення конкуренції у межах Спільного Ринку. Суд використовує "правило розумності" при оцінці впливу

1 Common Market Law Report. - P. 494.


такої діяльності на конкуренцію і вважає, що тільки така угода, рішення або діяльність, що завдають істотної шко­ди конкуренції у конкретних обставинах, є забороненими і юридичне недійсними.

В Україні у 1994 р. найбільш типовими з неправомір­них угод між підприємцями, що дискримінують потен­ційних конкурентів і споживачів, були неправомірні уго­ди, спрямовані на усунення з ринку або обмеження доступу на нього інших підприємців, а також на встанов­лення монопольних цін (тарифів)1.

У 1995 р. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення розглянули 31 справу про непра­вомірні угоди, що в 3,4 раза більше, ніж у 1994 р. Так, за ініціативою Комітету розглянуто справу про неправомір­ну угоду між Управлінням Одеської залізниці і транспорт­ним акціонерним страховим підприємством "ТАСП-Га-рантія". Було встановлено, що угодою про спільну діяль­ність між цими підприємствами Управлінням Одеської залізниці надано "ТАСП-Гарантія" виключні права на страхування всіх вантажів, туристів і багажу, що перево­зяться залізничним транспортом, можливість створення у відділеннях залізниці своїх філій, оренду приміщень на пільгових умовах. До того ж Управління Одеської заліз­ниці є одним із співзасновників товариства "ТАСП-Гарантія". Укладення зазначеної угоди, внаслідок якої то­вариство "ТАСП-Гарантія" дістало значні переваги перед конкурентами, призвело до монополізації регіонального ринку страхових послуг на Одеській залізниці, незважаю­чи на те, що тільки в м. Одесі працювали 47 страхових компаній. Антимонопольний комітет визнав угоду про спільну діяльність між Управлінням Одеської залізниці і "ТАСП-Гарантія" такою, що спрямована на усунення з цього ринку інших підприємств. На виконання рішення Комітету адміністрація Одеської залізниці і підприємство "ТАСП-Гарантія" скасували зазначену генеральну угоду. Таким чином, завдяки втручанню Комітету було захище-

Антимонопольннй комитет Украйни. Годовой отчет. — К., 1994. - С. 19-20.


но законні інтереси підприємств і споживачів на ринку надання страхових послуг1.

У 1996 р. органи Антимонопольного комітету України виявили і припинили 21 порушення у вигляді укладання неправомірних угод, що в 1,5 раза менше, ніж у 1995 р. Загальна незначна кількість виявлених і припинених порушень пояснюється передусім невеликою кількістю фактичних випадків їх укладання. Про це свідчить і від­носно невелика кількість заяв, звернень від підприємців, споживачів та інших заінтересованих осіб. Всього на­дійшла 21 заява, за якою було припинено 7 порушень, або 33 відсотки. Решта 14 порушень, або 66 відсотків, було припинено органами Комітету за розглядом справ, початих за власною ініціативою.

Незначна кількість таких порушень, зокрема, зумов­люється: частими змінами умов функціонування господа­рюючих суб'єктів, насамперед цін на енергетичні ресур­си, системи оподаткування тощо; особливостями рин­кової поведінки господарюючих суб'єктів на сучасному етапі, які, як правило, ще перебувають у процесі прива­тизації, постійними змінами керівництва, власників, тоб­то на їх поведінку впливають фактори внутрішнього роз­витку, а не тільки процеси, що відбуваються на ринку; затримкою періоду трансформації державних об'єднань із державних організаційних структур монопольного типу в ринкові структури (професійні асоціації, що не втруча­ються у діяльність засновників, торгові доми, біржі, посе­редницькі, консультативні контори).