2. Примушування підприємців до пріоритетного укладання угод або до першочергової поставки товарів певному колу споживачів. Прикладом такого роду порушень можуть бути дії Міністерства промисловості України, яке направило інструктивний лист на адресу міністерств, відомств та обласних державних адміністрацій із вказівкою укладати договори про здачу відходів та брухту кольоро-
вих металів на 1995 р. тільки з підприємствами "Вторко-льормету". Ця вказівка була продубльована центральними та місцевими органами влади та управління у вигляді наказів і розпоряджень щодо підвідомчих їм підприємств і організацій, яких фактично примушували до пріоритетного укладання угод із "Вторкольорметом". Таким чином, останньому було створено переваги на ринку заготівлі та первинної переробки брухту кольорових металів. Водночас обмежувалися права інших підприємців, що діяли на цьому ринку, включаючи підприємства "Вторчормету", що завдавало шкоди конкуренції. Після втручання Комітету Мінпром України скасував дію свого листа.
3. Заборона реалізації товарів з одного регіону України в інший. Особливо часто такі порушення допускалися в 1995 р. щодо продовольчої групи товарів. Так, подібні порушення було допущено органами влади та управління Запорізької, Рівненської, Чернігівської та ряду інших областей і було припинено на вимогу територіальних відділень Антимонопольного комітету України.
4. Надання окремим підприємцям пільг або інших переваг у конкуренції з іншими підприємцями. Прикладом такого роду порушень можуть бути дії органів влади та управління Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської, Черкаської та інших областей, які своїми рішеннями зобов'язували підприємців укладати договори обов'язкового страхування тільки з наперед визначеними певними страховими компаніями. Внаслідок таких дій з ринку страхових послуг усувалася значна кількість підприємців, що мають ліцензії на здійснення відповідних страхових операцій.
5. Обмеження законних прав окремих підприємців або груп підприємців, зокрема щодо ціноутворення, вільного вибору партнерів, розподілу прибутку тощо. Так, Луганська облспоживспілка прийняла ряд рішень, згідно з якими обмежувалися права підприємств щодо випуску продукції та укладання договорів, заборонялося закуповувати продукцію в комерційних структурах, встановлювалися обсяги виробництва та реалізації продукції, розподілялися фонди тощо. За розпорядженням Луганського обласного
територіального відділення Комітету ці порушення було припинено1.
У 1996 p., незважаючи на скорочення кількості виявлених порушень, передбачених ст. 6 Закону України "Про обмеження монополізму...", в 1,6 раза, дискримінація підприємців з боку органів влади та управління залишалася одним з найпоширеніших видів порушень анти-монопольного законодавства. Це пояснюється повільним відходом частини державних органів, особливо регіонального та місцевого рівня, а також різних об'єднань, від адміністративних методів управління, їх намаганням перекласти труднощі економічної кризи на плечі підприємців. Традиції командно-адміністративної системи, бажання деяких керівників тримати під безпосереднім контролем діяльність підприємств незалежно від форми їх власності, правовий нігілізм, рецидиви якого все ще мають місце, призводять до обмеження законних прав одних підприємців і надання неправомірних переваг іншим, до невиправданих заборон і обмежень підприємницької діяльності.
Наприклад, Головне управління ветеринарної медицини з держветінспекцією Мінсільгосппроду України на порушення Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності дозволів (ліцензій) на виготовлення і реалізацію ветеринарних медикаментів і препаратів безпідставно заборонили спільному українсько-голландсько-му підприємству "Інвек" займатися діяльністю з реалізації певних видів біологічних ветеринарних препаратів. Подібні дії допускалися Управлінням торгівлі Херсонської облдержадміністрації, Херсонською облспоживспіл-кою та асоціацією "Діоніс" (м. Херсон), які своїми рі-:шеннями та безпосередньою діяльністю дискримінували окремих підприємців шляхом обмежень стосовно придбання та реалізації ними товарів2.
У січні 1996 р. до Антимонопольного комітету від Одеської міської ради народних депутатів надійшла заява
1 Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1995. — С. 41-43.
2 Там само. - 1996. - С. 16.
про неправомірні дії Одеської облдержадміністрації. У вересні 1995 р. облдержадміністрація видала розпорядження, згідно з яким усі постачальники теплової енергії, крім обласного орендного підприємства "Одестеплокомун-енерго", здійснюють постачання тепла дитячим дошкільним закладам та загальноосвітнім школам за ціною З 120 000 крб./Гкал., у той час як ООП "Одестешіоко-муненерго" — за ціною 6 870 000 крб./Гкал. Встановлення таких тарифів означало надання ООП "Одестеплоко-муненерго" пільг, які поставили його у привілейоване становище щодо інших підприємців Одеської області. Таким чином, у розпорядженні вбачалися ознаки порушення, передбаченого абзацем шостим п. 1 ст. 6 Закону України "Про обмеження монополізму...". Під час розгляду справи було створено комісію, яка встановила, що зазначене розпорядження Одеської облдержадміністрації видано без погодження з Одеським територіальним відділенням. У процесі роботи комісії Одеська облдержадміністрація видала погоджене з Одеським територіальним відділенням розпорядження, що усунуло дискримінацію підприємців1.
Досить поширеними були порушення у вигляді заборони на реалізацію продукції з одного регіону країни в інший. Так, у лютому 1996 р. Комітет розглянув справу стосовно прийняття Закарпатською обласною державною адміністрацією розпорядження, яким встановлювалася заборона на вивіз за межі області лісоматеріалів у круглому вигляді та необрізних пиломатеріалів. Згідно з абзацем п'ятим п. 1 ст. 6 Закону України "Про обмеження монополізму..." дії відповідача були кваліфіковані як дискримінація підприємців органами влади та управління у вигляді встановлення заборони на реалізацію товару з одного регіону держави в інший. Враховуючи вимоги Антимонопольного комітету і з метою усунення порушень антимонопольного законодавства, Закарпатська облдержадміністрація прийняла розпорядження, яким бу-
Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1996. — С. 88.
ло скасовано заборону на вивезення за межі області лісоматеріалів у круглому вигляді та необрізних пиломатеріалів1.
Усього за 1996 р. органами Антимонопольного комітету було розпочато 90 справ за ознаками порушень, передбачених ст. 6 Закону України "Про обмеження монополізму...". При цьому загальна кількість припинених порушень становила 86 випадків (у 1995 р. — 139). Підставами для розгляду справ за ознакам порушень, передбачених ст. 6 закону, були заяви підприємців (53) та споживачів (10), подання і звернення органів влади (5), а також планові та вибіркові перевірки додержання антимонопольного законодавства. За результатами розгляду справ про дискримінацію підприємців при здійсненні ними функцій органів управління на них накладено штрафи на загальну суму 23 111 тис. грн.2.
У 1997 р. органи Антимонопольного комітету припинили стільки ж випадків дискримінації підприємців органами влади та управління, скільки за три попередні роки разом. Порівняно з 1996 р. їх кількість зросла в три рази. Прагнучи зберегти важелі адміністративного впливу на підприємців в умовах втрати контролю над товаропотока-ми і значною частиною фінансів, органи влади та управління, передусім місцеві, перевищуючи свої повноваження, поширено тлумачили законодавчі акти, перешкоджали доступу на ринок, встановлювали бар'єри у вигляді різного роду ліцензування, сертифікації, патентування, примушення до пріоритетного укладання угод з певними підприємцями.
Так, Київська міська держадміністрація ліквідувала Головне управління капітального будівництва, а функції замовника з проектування і будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок державного і міського бюджетів, тобто функції місцевого органу державної виконавчої влади, передала холдинговій компанії "Київміськбуд".
Антимонопольний комітет України. Річний звіт. — К., 1996. — С. 97.
2 Там само. - С. 16-17.
Внаслідок цього компанія об'єднала функції замовника і виконавця підрядних робіт, а також функції контролю за своєю діяльністю і діяльністю конкурентів. Це було розцінено Антимонопольним комітетом України як дискри-'мінація підприємців органами влади у вигляді надання окремим підприємцям додаткових привілеїв. Розглянувши справу, Київська міська держадміністрація припинила порушення антимонопольного законодавства1.
До Донецького територіального відділення Антимонопольного комітету надійшла заява з приводу відмови Управління з питань торгівлі і громадського харчування Донецької обласної державної адміністрації (далі — управління) у видачі ліцензії на підставі несплати заявником коштів державному комунальному підприємству "Маркет-Центр".
Згідно з чинним законодавством управлінню надано виняткові повноваження щодо видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на право здійснення оптової торгівлі на території Донецької області.
Управління при видачі ліцензій змушувало підприємців до пріоритетного укладення договору з "Маркет-Центр" і сплати йому коштів за немовби надані юридичні послуги, що їм, як правило, були не потрібні. Платежі підприємців на рахунок "Маркет-Центр" мали масовий характер: з 2090 ліцензій, виданих управлінням, 1869 оформлені за участю цього комунального підприємства.