7. Вилучення товарів, документів та інших предметів.
Це, зокрема, вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів відповідно до Положення про порядок вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів, що свідчать про порушення прав споживачів, затвердженого постановою Верховної Ради України від 25 січня 1995 р.2. Вилученню з обігу підлягають партії товарів, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів, а їх недоліки не можуть бути усунені на місці; документи, що свідчать про порушення прав споживачів; предмети — засоби виміру, що не відповідають вимогам нормативних документів (п. З Положення).
8. Припинення (заборона) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг відповідно до Положення про порядок припинення (заборони) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, затвердженого постановою Верховної Ради України від 25 січня 1995 р.
1 Зібрання постанов Уряду України. - 1996. - Mb 16. - Ст. 439.
2 Відомості Верховної Ради України. — 1995. — Ms 5. — Ст. 34.
9. Примусове припинення (ліквідація або реорганізація) суб'єктів підприємницької діяльності за рішенням суду (арбітражного суду).
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про підприємництво" діяльність підприємця може бути припинена як у добровільному порядку (з власної ініціативи підприємця), так і примусовому порядку (на підставі рішення суду або арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством України).
Це, наприклад, примусова ліквідація господарського товариства на підставі рішення суду або арбітражного суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства (підпункт "в" ч. 4 ст. 19 Закону України "Про господарські товариства")1.
Такими, що систематично порушують законодавство, слід вважати господарські товариства, які раніше двічі допускали порушення законодавства і вчинили його знову, незалежно від того, чи притягалися вони до відповідальності за попередні порушення. Як виняток з урахуванням конкретних обставин, пов'язаних із характером вчиненого порушення законодавства, причин його здійснення, тривалості у часі та наслідків систематичним може бути визнано і повторне порушення законодавства. Грубим може вважатися одноразове порушення законодавства, яке свідчить про явне і умисне нехтування його вимогами з боку товариства (наприклад, здійснення без спеціального дозволу (ліцензії) підприємницької діяльності, щодо якої чинним законодавством встановлено обмеження) та (або) потягло за собою наслідки у вигляді значної шкоди, завданої державі, юридичним чи фізичним особам (п. 16 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" від 12 вересня 1996 р. № 02-5/334).
Прикладом примусової реорганізації суб'єкта підприємництва є примусовий поділ монопольних утворень за
1 Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - Ст. 682.
; рішенням Антимонопольного комітету України згідно з антимонопольним законодавством.
10. Безоплатне вилучення у судовому порядку прибутку, незаконно отриманого у результаті порушення законодав-': ства.
• Це, наприклад, вилучення судом чи арбітражним судом до державного бюджету прибутку, незаконно одержаного суб'єктами підприємницької діяльності внаслідок порушення статей 4 і 5 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (ст. 21).
11. Визнання недійсними актів управління ненормативного характеру.
Це, наприклад, визнання у судовому порядку недійс-і ними незаконних актів державних органів про відмову у державній реєстрації суб'єктів підприємництва, у видачі ліцензії на здійснення деяких видів діяльності.
ВИСНОВКИ
І Значну роль у системі організаційно-правових засобів j регулювання підприємницької діяльності в Україні відіг-, рають адміністративно-правові засоби. . І У системі охоронних засобів примусового характеру як і самостійна підсистема діють засоби адміністративного примусу (санкції), що їх застосовують з метою запобіган-' ня або при вчиненні порушення законодавства, яке ре-\ гулює відносини підприємця з державними органами, ' зокрема тими, що здійснюють функції державного регулювання підприємництва, у сфері управління.
Засоби адміністративного примусу в свою чергу поді-
* ляються на міри адміністративної відповідальності, що їх ' застосовують до суб'єктів підприємництва за правопору-1 шення у сфері управління, та засоби адміністративного 1 запобігання правопорушенням (засоби захисту).
Адміністративно-правові засоби захисту — це засоби адміністративного примусу, які застосовуються як за наявності, так і за відсутності складу правопорушення,
спрямовані на запобігання правопорушенням та усунення їх шкідливих наслідків.
Адміністративно-правовими засобами захисту є ряд передбачених у законодавстві про підприємництво охоронних примусових засобів впливу:
• тимчасове припинення (зупинення) діяльності суб'єкта підприємництва;
• тимчасове зупинення операцій на банківських рахунках суб'єкта підприємництва;
• застосування індивідуального режиму ліцензування;
• застосування антидемпінгових процедур;
• обмеження імпорту товару;
• відмова у державній реєстрації суб'єктів підприємництва, зовнішньоекономічних договорів, іноземних інвестицій, відмова у видачі ліцензії;
• вилучення товарів, документів та інших предметів;
• припинення (заборона) господарюючими суб'єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг;
• примусове припинення (ліквідація або реорганізація) суб'єктів підприємництва;
• безоплатне вилучення прибутку, незаконно отриманого суб'єктом підприємництва у результаті порушення законодавства;
• визнання недійсними актів управління ненормативного характеру.
Дієвість законодавства про підприємництво визначається, зокрема, встановленням ефективної системи адміністративно-правових охоронних засобів регулювання підприємництва.
Як було зазначено, адміністративно-правові засоби захисту у сфері підприємництва регламентуються різними законами, деякі з цих засобів або підстави чи процедура застосування їх передбачені підзаконними нормативними актами, інші суперечать закону.
Адміністративно-правові засоби захисту у сфері підприємництва потребують закріплення на рівні закону, де необхідно передбачити їх систему, підстави і процедуру застосування, чітко визначити повноваження щодо їх за-
стосування відповідних державних органів, у тому числі тих, що виконують функції регулювання підприємництва, право суб'єктів підприємництва на судове оскарження застосування до них адміністративно-правових санкцій. Доцільно встановити однакову процедуру застосування адміністративно-правових засобів захисту або істотно наблизити відповідне законодавство.
Слід вдосконалити регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Так, вважаємо за необхідне видати Закон "Про засоби державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності", де, зокрема, треба перерахувати засоби такого регулювання, а також передбачити, що інші засоби державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом втручання і встановлення обмежень державними органами не допускаються. Необхідно на законодавчому рівні сформулювати загальне поняття засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, включаючи застосування засобів захисту в екстраординарних ситуаціях.
Зокрема, застосування засобу захисту у вигляді обмеження імпорту товару потребує деталізації. Норми Положення про порядок застосування обмежень імпорту товару відповідно до норм і принципів системи ГАТТ (COT) містять лише загальні правила щодо застосування обмежень імпорту товару. Ці питання вимагають більш повного і детального регулювання, оскільки, зокрема, проведення розслідування, визначення наявності причинно-на-слідкових зв'язків між збільшенням обсягу імпорту товару і заподіянням серйозної шкоди галузі національного виробництва або загрозою її заподіяння, характеру та терміну обмеження імпорту товару, мають складний характер.
Засоби захисту внутрішнього ринку і, отже, вітчизняних підприємців від нечесної торгівлі не вичерпуються лише обмеженням імпорту товару, тому треба регламентувати застосування всіх засобів забезпечення захисту внутрішнього ринку. Доцільно передбачити, що у разі імпорту будь-якого товару (товарів) у настільки великій кількості або на таких умовах, коли завдається істотна шкода або виникає загроза заподіяння такої шкоди ви-
робникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на території України, Кабінет Міністрів України має право вжити заходів на такий термін, що може бути необхідний для усунення серйозної шкоди або щоб запобігти загрозі заподіяння її, у формі кількісних обмежень або за-
провадження спеціального підвищеного мита.
Необхідно розробити в Україні законодавчі акти, які б
регулювали заходи захисту внутрішнього ринку і вітчиз
няних підприємців у формі антидемпінгових, компенса-
ційних та інших охоронних заходів (обмеження імпорту товару), основаних на нормах і принципах COT, з метою
вдосконалення механізму захисту економічних інтересів
України при ввезенні товару на її митну територію.