• неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством (п. 33 Положення про реєстрацію від 25 травня 1998 p.).
Здійснення діяльності, яка суперечить законодавству, є протиправною дією, що порушує відповідні правові заборони. Обов'язок доведення обставин, пов'язаних із здійсненням діяльності, що суперечить установчим документам, покладається на позивача. Ним може бути орган, що відповідно до чинного законодавства здійснює контроль за діяльністю підприємства, або інша юридична особа (п. 18.1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 p.).
Несвоєчасне певідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну свого місцезнаходження (місця проживання) — це бездіяльність, тобто порушення передбаченого законодавством обов'язку при зміні місцезнаходження в семиденний термін повідомити про це орган державної реєстрації. Невиконання цієї вимоги дає право органам державної реєстрації звернутися до суду (арбітражного суду) з позовом про скасування державної реєстрації.
У роз'ясненні Президії Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 р. вказано, що позивачами у таких справах можуть бути органи, що здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. Заявник повинен подати докази того, що суб'єкт підприємницької діяльності фактично змінив своє місцезнаходження. Такими доказами можуть бути відповідні акти, складені працівниками органів, що здійснюють контроль за діяльністю цих суб'єктів, довідки органів управління житлово-комунальним господарством або орендодавців за
договором оренди державного майна про фактичну відсутність суб'єкта підприємницької діяльності за його місцезнаходженням тощо у сукупності з іншими доказами, які підтверджують його фактичне місцезнаходження, — довідками та квитанціями відділень зв'язку, рекламними оголошеннями, транспортними накладними, платіжними документами тощо. Слід враховувати, що саме лише припинення підприємницької діяльності за відсутності доказів зміни суб'єктом підприємницької діяльності свого місцезнаходження без своєчасного повідомлення про це реєструючого органу не є підставою для прийняття рішення про скасування державної реєстрації. Якщо суб'єкт підприємницької діяльності приховує своє фактичне місцезнаходження, заява про скасування державної реєстрації підлягає розгляду арбітражним судом по суті, з додержанням вимог розділів VI, VIII—XI Арбітражного процесуального кодексу України (п. 18.1).
Законодавством передбачений судовий порядок скасування державної реєстрації за порушення законодавства. Орган, що здійснив державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, не має права скасувати власне рішення про реєстрацію. Такі дії слід визнавати такими, що не відповідають чинному законодавству і не створюють для суб'єктів підприємницької діяльності будь-яких правових наслідків. В іншому разі, тобто коли для скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не встановлено судового порядку, рішення про скасування державної реєстрації може бути визнане недійсним у порядку, передбаченому законодавством (п. 18.2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 p.).
Таким чином, оскільки скасування державної реєстрації можливе тільки в судовому порядку, реєструючий орган сам не має права скасувати своє рішення про реєстрацію, інакше таке його рішення визнається в судовому порядку недійсним. Так, орендне підприємство "Карі-на", вважаючи державну реєстрацію МП ООО "Каріна" і рішення засновників незаконними, звернулося до Одеського міськвиконкому, який рішенням від 6 травня 1993 р. № 419 скасував своє первісне рішення про реєстрацію
малого підприємства. Арбітражний суд Одеської області рішенням від 21 червня 1993 р. у справі № 5/182 визнав недійсним рішення Одеського міськвиконкому як прийняте з перевищенням його компетенції1.
Суд, скасовуючи державну реєстрацію, не підміняє державні органи, на які покладено обов'язок здійснювати реєстрацію, і не здійснює адміністративні функції, притаманні цим державним органам. Мета застосування судом засобу захисту — скасування державної реєстрації — не здійснення адміністративних функцій або виконання обов'язків з реєстрації замість реєструючих органів, а захист порушеного або оспорюваного права шляхом реалізації повноважень судової влади.
Які правові наслідки скасування державної реєстрації в судовому порядку? Відповідно до законодавства скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставо!© для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Президія Вищого арбітражного суду України у роз'ясненні від 12 вересня 1996 р. вказала, що скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, передбачене ч. 11 ст. 8 Закону України "Про підприємництво", тягне за собою ті самі правові наслідки, що й ліквідація підприємства (п. 18). Однак не можна вважати, що скасування державної реєстрації автоматично призводить до позбавлення суб'єкта статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Виключенню юридичної особи з реєстру повинен передувати ліквідаційний процес, що завершується укладанням і затвердженням ліквідаційного балансу. Вважаємо за необхідне передбачити наслідки застосування санкції у вигляді скасування державної реєстрації в Законі України "Про підприємництво", де вказати, що скасування державної реєстрації є підставою для примусової ліквідації юридичної особи на підставі судового рішення.
Згідно з чинним законодавством визнання установчих документів недійсними або такими, що суперечать зако-
1 Бизнес. - 1994. - № 43. - С. 16. ,;,,.,_
нодавству, призводить до скасування державної реєстрації. Зайвою є означена в законі альтернатива "або такими, що суперечать чинному законодавству", оскільки установчі документи, які суперечать законодавству, визнаються недійсними.
Вважаємо, що визнання недійсними установчих документів має зумовлювати не скасування державної реєстрації, а визнання недійсним акта (рішення) про державну реєстрацію, прийнятого реєструючим органом. Скасування державної реєстрації припускає, що реєстрація відповідала вимогам законодавства (була проведена на законних підставах, за відсутності "порочності" у формуванні юридичного факту), а її скасування спричинене правопорушеннями, вчиненими суб'єктом підприємництва після реєстрації. Відповідно і акт скасування не матиме зворотної сили, а права та обов'язки підприємців, що виникли до цього, не вважаються припиненими. Якщо ж державну реєстрацію проведено на підставі установчих документів, що визнані недійсними, то це неминуче має тягти за собою такий самий юридичний наслідок (визнання недійсним) щодо державної реєстрації. Це означає, що державна реєстрація і спричинені нею правові наслідки не вважатимуться чинними з моменту реєстрації, тобто визнання недійсним реєстрації матиме зворотну силу.
Про це свідчить і арбітражна практика. Так, Арбітражна наглядова колегія Вищого арбітражного суду України розглянула заяву орендного підприємства "Каріна" (м. Одеса) про перевірку постанови арбітражного суду Одеської області у справі № 6/144 за позовом МП "Каріна" до виконкому Одеської міської ради і МП ООО "Каріна" про визнання недійсними установчих документів і рішення міськвиконкому про реєстрацію малого підприємства як товариства з обмеженою відповідальністю. Арбітражна наглядова колегія, зокрема, вказала, що оскільки не було дотримано встановленої статтями 34 і 35 Закону України "Про підприємства в Україні" процедури реорганізації, не можна визнати законною державну реєстрацію МП ООО "Каріна" та його установчі документи за юридичною адресою колишнього, не діючого тепер підприємства. Відповідно до статуту орендного під-
приємства "Каріна", вищим керівним органом підприємства є загальні збори орендарів, що вирішують питання про припинення діяльності підприємства або його реорганізацію. Отже, протокол № 1 загальних зборів колективу орендного підприємства "Каріна" як один з установчих документів МП ООО є недійсним, оскільки рішення про перетворення приймали не орендарі, а члени трудового колективу за участю фізичних осіб, не пов'язаних трудовими відносинами з орендним підприємством1. Вищий арбітражний суд України виходив з того, що при визнанні недійсними установчих документів визнається недійсним рішення про реєстрацію суб'єктів підприємництва, а не скасовується реєстрація.
Думаємо, що визнання недійсним рішення про державну реєстрацію може бути зумовлене не тільки визнанням недійсними установчих документів, а й відсутністю одного з необхідних документів або якщо їх оформлення суперечить чинному законодавству. Так, акт державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності визнається недійсним за відсутності згоди Антимонопольного комітету України або його органу на створення, реорганізацію або ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.
Вважаємо за необхідне закріпити в законодавстві положення про те, що визнання рішення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності недійсним можливо за кількома підставами: 1) порушення встановленого порядку створення суб'єкта або невідповідність установчих документів вимогам законодавства; 2) визнання недійсними установчих документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію; 3) відсутність усіх необхідних документів для реєстрації; 4) порушення чинного законодавства реєструючими органами. Зокрема, як роз'яснює Президія Вищого арбітражного суду України, рішення відповідного органу виконавчої влади про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності за місцезнаходженням за межами підвідомчій цьому органові