Смекни!
smekni.com

Теорії попиту на гроші та підтвердження їх українською дійсністю (стр. 3 из 4)

Власник грошей, вирішуючи питання про формування портфеля, намагається забезпечити собі максимальну вигоду через альтернативний вибір між різними формами багатства, до числа яких належить і грошовий компонент (МD). Згідно портфельних теорій, потреба в грошах визначається відносною привабливістю різних видів активів. Вона залежить від ступеня ризику і рівня доходу, пов”язаних з кожним з цих видів накопичення, а також від загальної суми активів. Наприклад, функцію попиту на гроші можна представити так:

(M/P)d = f(rb, rc, P, h, Y),

де (M/P)d – сума реальних залишків; rb – очікувана норма доходу (відсотка) від облігацій; rc – очікувана норма доходу (дивіденду) від акцій; Р – очікувана динаміка цін; h – очікувані результати інвестицій у “людський капітал” (витрати на освіту, кваліфікацію тощо); У – фізична величина кінцевого продукту або ревальний доход.[7]

Необхідно зважати і на динамізм економічного життя – приватизацію днржавних підприємств, їх корпоратизацію, приватизацію землі та інші процеси, що розвиваються протягом останнього часу в Україні. Їх поглиблення сприяє повнішій реалізації загальновизначених для ринкової економіки принципів грошових відносин, в тому числі й формуванню гошового попиту.

Формування грошового попиту в Україні.

Маємо такі дані за 1990-1996 рр. (кількісні показники подано у пострадянських карбованцях через брак даних у гривнях):

Табл.1.

Рік Номінальний ВВП,млрд.пострад. рубл ІСЦ, % зміни(1990 р = 1) Грошова маса,млрд.пострад. рубл % ставка рефінансуванняНБУ
1990 167,1 - 130 -
1991 299,4 3 238 -
1992 5032 31 2522 80
1993 748495 1696 48150 213
1994 1203769 16809 321570 232
1995 5293310 80137 692996 119
1996 7919000 144432 936400 60

Проаналізуємо формування попиту на гроші в Україні (1990-1996р) за допомогою багатофакторної регресійної моделі. Функція попиту на гроші має вигляд:

Мtt = b0 Rtb Ytb(M-1/P-1)b ee,

де Мt -- бажаний або довгостроковий попит на гроші, Rt – процентна ставка рефінансування, встановлена НБУ, Уt– номінальний ВНП, Рt – рівень цін.

Для статистичної оцінки даної моделі перейдемо до логарифмічної моделі:[8]

ln(Мtt) = ln b0+b1lnYt+ b2ln (M-1/P-1) +b3lnRt +et.

За даними табл.1 отримали такі результати:

ln(Мtt) = - 3,6654 +1,3lnYt + 0,5383ln (M-1/P-1) – 0,1972lnRt +et.

Значення коефіцієнта детермінації R2 = 0.665, тому однозначного висновку про адекватність моделі дійсності робити не можна. Скристаємось критерієм Фішера. Табличне значення Fкр = 9,28 (при рівні значимості a = 5%), розраховане значення F = 27,64, тобто можна стверджувати, що коефіцієнти bі (і = 1,3) статистично значимі. Отримані дані свідчать про пряму залежність попиту на гроші від доходу та про обернену залежність від ставки відсотка, що підтведжує кейнсіанську теорію доходу та відсотка.

Впровадження у вересні 1996 р нової національної валюти – гривні створило умови для посилення в механізмі стабілізаційної монетарної політики тих її складових, що забезпечують стимулюючий вплив грошей на розвиток економіки.

Табл.2. Грошова маса, інфляція та рівень монетизації ВВП в Україні.[9]

Показники 1996 р. 1997 р. 1998 р.
І-ІІІ кварт. ІУ кварт. І кварт. ІІкварт. ІІІ кварт. ІУ кварт. І кварт.
Грошова маса (М3) 104,0 121,0 104,0 114,0 111,0 101,5 103,3
Інфляція 110,5 103,6 103,5 101,8 101,3 103,2 101,7
Рівень монетизації 37,5 35,0 50,7 53,4 53,6 42,6 63

Як випливає з наведених даних, уже в ІУ кварталі 1996 року на грошовому ринку відбулися якісні зміни. Протягом перших трьох кварталів 1996р. зростання грошової маси за агрегатом М3 в середньому становило 104,0% за квартал, а зростання цін на споживчому ринку – 110,5%, тобто інфляція у 2,5 раза випереджала зростання грошової маси. В ІУ кварталі 1996 року співвідношення динаміки цих процесів уперше за 1992 –1996 рр. істотно змінилося : грошова маса зросла на 21,0%, а рівень цін – лише на 3,6%, або майже у 6 разів менше.[10] Така зміна динаміки грошової маси та інфляції свідчить про те, що переважна частина додатково випущених грошей одразу після грошової реформи стала спрямовуватися на не на збільшення попиту на товарних ринках, а на формування заощаджень, на зростання попиту на фінансових ринках.

Повернення після грошової реформи на рівень так званої “докритичної точки інфляції”, завдяки чому темпи зростання грошової маси стали випереджати рівень інфляції, позитивно вплинуло на динаміку монетизації ВВП. Уже в І кварталі 1997 р. її рівень підвищився порівняно з ІУ кварталом 1996 р. майже на 45% і продовжував повільно зростати протягом наступних кварталів.

В цілому за 1997 р. рівень монетизації ВВП сягнув 13,9% і зріс порівняно з 1996 р. на 12,1%.

На краще змінювались й інші складові монетарної політики – знижувалась ціна коштів на грошовому ринку, полегшувався доступ до кредитних ресурсів, стабілізувався валютний курс гривні, активізувалася капіталізація доходів населення, зростали централізовані валютні резерви тощо.(Табл. 3)[11]

Таблиця 3. Динаміка окремих складових монетарної політики в України.

Показники 1996 р.ІV кварт. 1997 р. 1998 р.Iкварт.
I кварт. II кварт. III кварт. IV кварт.
1.Облікова ставкаНБУ, % річних 40,0 27,3 21,0 16,0 35,0 41,0
2.Процентні ставкикомерційних банків, %:- за кредитами- за депозитами 61,424,2 53,220,6 50,317,8 41,614,8 42,718,9 48,918,7
3.Нормативиобов”зкового резервування,% 15,0 15,0 11,0 11,0 15,0 15,0
4.Вклади населення в комерційних банках, %відносно попереднього періоду 130,0 118,0 114,0 109,0 116,3 110,3
5.Індекс зміни офіційногокурсу гривні щодо долараСША, разів відносно попереднього періоду 1,07 0,98 1,0 1,01 1,03 1,07

Намітилася стійка тенденція до уповільнення процесу зростання вкладів населення у комерційних банках – зі 130,0% у ІУ кварталі 1996 р. до 110,3 у І кварталі 1998 р. Ця тенденція негативно впливає на розвиток економіки, оскільки послаблює основне внутрішнє інвестиційне джерело – заощадження населення. Певну роль у скороченні заощаджень населення у банках та в цінних паперах відіграє недостатнє зростання, а то й зменшення обсягів номінальних та реальних доходів населення. Проте ключовою його причиною є подальше розчарування у спроможності держави забезпечити реальну економічну стабільність, перебороти економічну та фінансову кризу, довго утримувати сталість національних грошей і достатню стабільність банківської системи. Ці фактори підживлюють інфляційні очікування , недовіру до кредитних ( в тому числі банківських) установ, спонукають спрямовувати заощадження у національну готівку, а потім – у вільно конвертовану іноземну валюту.

На тлі тривалого скорочення заощаджень та вкладень у цінні папери відбувалося інтенсивне накопичення залишків наявних грошей у населення . У 1997 р. приріст їх збільшився порівняно з 1996 р. на 55,5%. Переважна частина цього приросту припадає на перші три квартали. У ІУ кварталі обсяг його був незначним – у 12.4 раза меншим, ніж у ІІІ кварталі 1997 р. А в І кварталі 1998 р. залишок наявних грошей у населення навіть дещо зменшився. Однією з причин такого зменшення наявних грошей у населення є падіння загального обсягу доходів населення. У такій ситуації посилюються інфляційні очікування та процес “втечі” заощаджень в іноземну валюту.[12]

Продовжує зменшуватись рівень відсоткових ставок за кредитами, наданими клієнтам – із 75,1 у середині жовтня 1998 року до 46,8 % на початок січня 1999 року та на міжбанківському ринку – з 92,3 у другій декаді жовтня до 25,1 % річних на початок 1995 р. Знизились процентні ставки за депозитами на міжбанківському ринку – з 88,1 до 28,3 % річних на початок 1999 р. [13]

Останнім часом спостерігається зменшення попиту на гроші як засіб платежу при одночасному зростанні попиту на гроші як засіб заощаджень, тобто формується важлива антиінфляційна тенденція ( широкі гроші (М3) у реальному вимірі зростають). Розглянемо динаміку грошової маси за агрегатом М3:

Табл.1. Динаміка грошової маси (М3) (1.01.1998 = 100%).[14]

Станом на: 1.041998 1.051998 1.061998 1.071998 1.081998 1.091998 1.101998 1.111998 1.121998 1.011999
Грошова маса (М3) 103,3 103,4 106,1 107,3 110,7 109,7 114,2 114,9 118,4 125,3

Широкі можливості для збільшення попиту на національні гроші відкриються з розвитком малого та середнього бізнесу. Зростання виробництва товарів та послуг у сфері малого та середнього бізнесу зумовить додаткову потребу в касових залишках грошей. Ця потреба зростатиме й тому, що розвиток малого бізнесу активізує фінанси сімейних господарств, -- вони відчують зацікавленість і сенс у нарощуванні сімейних заощаджень. А процеси формування заощаджень та інвестування у межах окремих підприємств малого бізнесу тісно переплітаються, що надає їм високої ефективності та дієвості. Це істотно розширить економічне підгрунтя для додаткової емісії грошей Центральним банком та зростання емісійного доходу держави без інфляційних наслідків.[15]