Цивільне право 2 (стр. 115 из 193)

г) на захист, що аналогічно правам осіб, які мають речові права на

334

Розділ XII

ЗОБОВ -ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ПОСЛУГ

335

майно. Управитель може пред'являти віндикаційний, негаторний та інші позови від власного імені;

д) звітування перед установником управління за свої дії для здійснення останнім належного контролю за діями управителя, його витратами, доходами тощо. Порядок, строки і форми звітування встановлюються в договорі;

є) несення ризику випадкової загибелі, пошкодження або знищення майна, якщо це передбачено договором (ст. 323 ЦК);

є) розірвання договору у випадку, якщо установник управління не попередив управителя про те, що майно, передане в управління, є предметом застави, та з інших підстав, встановлених ст.1044 ЦК;

ж) повернення майна установнику управління або іншим особам згідно з договором або законом у стані, що відповідає передбаченому договором.

Управитель відповідає за свої дії перед установником управління, вигодонабувачем, а також перед іншими особами, з якими він вступив у договірні відносини, здійснюючи свої повноваження щодо управління майном (ст.1043 ЦК). Перед установником управління управитель несе відповідальність шляхом відшкодування завданих йому збитків при пошкодженні майна, його загибелі у випадках, встановлених договором (понесених витрат на приведення майна в належний стан, а також неотриманих доходів). Перед вигодонабувачем управитель відповідає, відшкодовуючи йому упущену вигоду, тобто ті доходи, які він мав отримати від майна, переданого в управління, і не отримав. Перед третіми особами управитель відповідає як звичайна сторона договору, повністю компенсуючи збитки, сплачуючи неустойку тощо, якщо це передбачено умовами укладеного між ними договору. При цьому управитель відповідає за рахунок вартості майна, переданого в управління, а в разі його недостатньості — з іншого майна, що належить йому на праві власності. Тобто управитель несе субсидіарну відповідальність перед третіми особами своїм власним майном. Це загальне правило. Спеціальне ж правило міститься у ч. З ст. 1043 ЦК, якою передбачається несення управителем субсидіарної відповідальності перед третіми особами й за його дії з перевищенням повноважень або встановлених обмежень, якщо треті особи, які беруть участь у правочкні, доведуть, що вони не знали і не могли знати про це.

Права та обов'язки установника управління полягають у: а) виплаті управителю плати, обумовленої договором; б) попередженні управителя про те, що передане майно є предметом договору застави (ч. 2 ст. 1039 ЦК); в) несенні тягаря утримання майна, внаслідок чого установник управління компенсує управителю витрати, понесені на утримання майна; г) вимозі від управителя плодів та доходів, одержаних внаслідок управління майном, які за загальним правилом, вста-

новленим у ч. 2 ст. 89 ЦК, належать власнику майна; д) прийнятті від управителя майна або виконанні інших дій, передбачених договором, після його припинення, наприклад, по передачі у власність управителя цього майна з відповідним оформленням прав на нього тощо.

§ 3. Припинення договору

Припинення договору управління майном згідно зі ст. 1044 ЦК, має місце:

а) при загибелі майна, переданого в управління;

б) внаслідок заяви однієї сторони при закінченні строку договору,
оскільки сам по собі сплив строку договору не тягне його припинення
(ч. 2 ст. 1036 ЦК). У разі відсутності заяви однієї з сторін про це дія
договору триває на такий же строк, і лише заява сторони про неба
жання продовжувати договірні відносини у зв'язку з закінченням
строку, встановленого договором, припиняє договір;

в) у разі смерті фізичної особи - вигодонабувача або ліквідації
юридичної особи — вигодонабувача. Ця норма є диспозитивною і в
договорі може передбачатись інше. Смерть установника управління
не припиняє договір управління майном на користь вигодонабувача
так само й коли вигодонабувачем є сам установник управління. Права
і обов'язки установника управління при цьому переходять до його
спадкоємців;

г) у разі визнання фізичної особи-установника управління банк
рутом припиняється дія договору управління майном, на яке звер
тається стягнення і яке спрямовується на погашення заборгованості
перед третіми особами;

д) при відмові вигодонабувача від одержання вигоди за договором, оскільки, як і у випадку смерті вигодонабувача, втрачається сенс у такому договорі. Якщо при цьому установник управління не заінтересований в припиненні договору, його дія може тривати, а вигодонабувачем стане установник управління;

є) у разі визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, оскільки за договором необхідне особисте виконання зобов'язань управителем, більш того, здійснюване професійно, що унеможливлюється зазначеними обставинами;

є) внаслідок відмови як управителя, так і установника управління від договору в односторонньому порядку, коли ця відмова викликана неможливістю управителя здійснювати управління майном. Передусім ця норма покликана забезпечити інтереси як управителя, який не взмозі виконувати свої повноваження внаслідок, наприклад, тривалої хвороби, так і установника управління. Проте якщо ініціатива виходить від управителя, а неможливість виконання ним договору не є очевидною, він повинен довести це установнику управління. Ще складніша ситуація, коли неможливість виконання договору управителем стає зрозумілою установнику управління, а не управителю,

336

Розділ XII

з чим останній може й не погоджуватися. У такому разі одностороння відмова установника управління має бути обґрунтованою. В іншому випадку управитель може оскаржити дії установника управління про безпідставне розірвання договору;

ж) крім неможливості виконання управителем договору, цей дого
вір в односторонньому порядку може припинитись внаслідок нічим
не обумовленої відмови від нього установника управління. Ця підста
ва пов'язана з обов'язковою виплатою управителеві всієї плати, пере
дбаченої договором (тобто за весь строк його дії).

В першому і другому випадках відмови однієї сторони від договору ця сторона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці, зі спливом яких договір припиняється. Інший строк може передбачатись в договорі;

з) повне завершення сторонами його виконання. Напевно, мається
на увазі така загальна підстава припинення зобов'язань, як виконання,
проведене належним чином (ст. 599 ЦК), хоча припинення договору
довірчого управління має свою специфіку. Тому, очевидно, ця підста
ва припинення договору буде застосовуватися насамперед при вико
нанні усіх зобов'язань перед установником управління іпотечними
активами (ст. 36 Закону України «Про іпотечне кредитування, опера
ції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»);

і) дострокове припинення договору управління майном, якщо це
передбачена самим договором (ч. 2 ст. 598 ЦК). У випадку виникнен
ня спору з цього приводу він вирішується судом. Ч

т а

&

ґ.

•f

І

Розділ XIIL Зобов'язання, що пов'язані з наданням фінансових послуг

Глава 52. СТРАХОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

§ 1. Загальні положення про страхування

В процесі життєдіяльності людина постійно перебуває під впливом різноманітних шкідливих факторів: хвороб, нещасних випадків, дорожньо-транспортних пригод, стихійних лих тощо. Разом з тим у житті людини можуть мати місце певні події, які не носять шкідливого характеру, але з настанням яких виникає необхідність у додатковій матеріальній допомозі: досягнення пенсійного віку, вступ до навчального закладу, одруження та ін. Здійснення підприємницької діяльності також пов'язане із постійною загрозою втрат матеріального характеру. У таких випадках виникає нагальна необхідність у забезпеченні інтересів фізичних та юридичних осіб внаслідок настання^; тих або інших подій. Захист їх інтересів може забезпечуватися за допомогою різних інструментів, серед яких особливе місце займає страхування. Страхування є універсальним засобом, спрямованим на усунення (або, у крайньому разі, мінімізацію) негативних (небажаних) наслідків, викликаних різними причинами. Воно належить до репресивних способів боротьби з негативними наслідками¹.