340 |
Розділ XIII
видає нормативно-правові акти в межах повноважень, передбачених законом1.При здійсненні добровільного страхування важливу роль для врегулювання відносин між страхувальником та страховиком відіграють правила страхування, які визначають загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування. Вони розробляються страховиком самостійно для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування2. Порядок та правила проведення окремих видів обов'язкового страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України та затверджуються його відповідними постановами, які належать до актів цивільного законодавства і є обов'язковими для виконання (ст. 7 Закону).
Взаємовідносини між страховиком та страхувальником мають дворівневу структуру. По-перше, загальні умови добровільного страхування містяться в правилах страхування. По-друге, конкретні (безпосередні) його умови визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Кожний страховик зобов'язаний дотримуватись загальних умов страхування, допускаючи лише їх конкретизацію та незначні відступи. У цьому проявляється здійснення державою безпосереднього матеріального контролю за загальними умовами страхування. При укладенні договору страхування сторони вправі самостійно визначати умови (зміст) цього договору страхування, але не допускаючи істотної зміни положень, що містяться в правилах страхування.
§ 2. Страхові зобов'язання: поняття, характеристика
Страхові зобов'язання є самостійним видом цивільно-правових
1 Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах на2 Питання юридичної природи загальних умов добровільного страхування має важ
ливе значення як в теорії страхових відносин, так і для практичного здійснення стра
хування. Одним із основних принципів цивільного права є принцип юридичної рівності
учасників цивільних правовідносин. Цей принцип має безпосереднє значення і для
страхових зобов'язань. Проте в практичному аспекті цієї проблеми можуть мати місце
різноманітні відступи від вимог принципу юридичної рівності. Це пояснюється тим, що
страховик як професійний учасник страхових відносин може використати свій профе
сійний та економічний потенціал для примушування страхувальників, які у своїй
більшості є більш слабкими економічно та менш підготовленими професійно, пристати
на запропоновані страховиком умови, які є більш вигідними для останнього і які закріп
люються в тексті договору страхування. Тому з метою недопущення порушення пари
тету (рівноваги) інтересів між страховиком та страхувальниками діє досить жорстке
правило: договір страхування укладається на підставі правил страхування, які, незважат
ючи на те, що розробляються страховиком самостійно, підлягають затвердженню
Уповноваженим органом, який здійснює їх перевірку на відповідність положень, що
містяться в них, вимогам чинного законодавства.
ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІ З НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 341
зобов'язань, які опосередковують відносини з надання фінансових послуг1.
Страховим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) здійснити страхову виплату другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником або зазначеній в акті цивільного законодавства (надати допомогу, виконати послугу тощо), а друга сторона (страхувальник) зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (або вимоги актів цивільного законодавства).
Страхування може здійснюватись у двох формах: добровільній або обов'язковій (ст. 5 Закону «Про страхування»; далі - Закон).
Обов'язкове страхування виникає в силу прямої вказівки Закону, який зобов'язує його учасників (здебільшого - страхувальника) укласти договір страхування2. Обов'язкове страхування розповсюджується на пріоритетні об'єкти страхової охорони, коли питання такої охорони певних об'єктів зачіпає суспільні інтереси (наприклад, страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при їх перевезенні). Обов'язкове страхування можливе лише тоді, коли за допомогою добровільного страхування неможливо досягнути (або одержати) необхідний ефект3. Нерідко об'єктивною перешкодою для проведення добровільного страхування є обмежена платоспроможність (неплатоспроможність) страхувальника, а тому обов'язкове страхування у таких випадках дозволяє забезпечити захист майнових інтересів як безпосереднього учасника страхових правовідносин, так і суспільства в цілому. Зважаючи на примусовий характер обов'язкового страхування, Закон4 містить вичерпний перелік обов'язкових його видів5.
1 До фінансових послуг згідно з Законом України «Про фінансові послуги та дер2 Така обов'язковість для укладення договору обов'язкового страхування є відступ-
ленням від приватно-правового принципу свободи договору.
3Маюс А, Основы страхового дела: Пер с нем М. В. Побединского / Под ред.
М. И. Ушакова. - СПб.: Изд-е М. В. Кечеджи-Шаповалова, 1909. - С. 40.
4 Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бу
ти включені до Закону «Про страхування».
5 До прийняття нової редакції Закону «Про страхування» (4 жовтня 2001 р.) застосо
вувався один із різновидів обов'язкового страхування - обов'язкове державне страху
вання, страхові платежі за яким сплачувались за рахунок державного бюджету. Проте з
прийняттям нової редакції Закону «Про страхування» передбачено заміну обов'язково
го державного страхування на безпосереднє здійснення потерпілим компенсаційної
виплати з Державного бюджету України головними розпорядниками бюджетних кош
тів за цільовими платежами за місцем роботи потерпілого.
342
Розділ XUI
ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
343
Підставою для виникнення зобов'язань з добровільного страхування є договір страхування, який укладається на підставі вільного волевиявлення сторін. Страхувальник повністю вільний у виборі страховика при реалізації своїх страхових інтересів. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації страхувальником інших правовідносин.