За результатами проведеного розслідування страховик визнає факт настання страхового випадку, який фіксується у страховому акті (аварійному сертифікаті). Настання страхового випадку не є безумовною підставою для здійснення страхової виплати. Закон (ст. 991 ЦК, ст. 26 Закону) передбачає підстави, за наявності яких страховик звільняється від обов'язку здійснення страхової виплати. Такі обставини, в основному, пов'язуються з поведінкою страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування.
До таких підстав належать:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладе
но договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку.
Якщо страховий випадок настав в результаті дій, пов'язаних з вико
нанням страхувальником або особою, на користь якої укладено дого
вір страхування, громадянського чи службового обов'язку, вчинених
у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту май
на, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації, страховик не
звільняється від обов'язку здійснити страхову виплату;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою осо
бою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочи
ну, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей
про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;
4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за
майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні1;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання стра
хового випадку без поважних на це причин або створення страхови
кові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Страховик вправі відмовити у здійсненні страхової виплати також у інших випадках, передбачених законом або умовами договору страхування, якщо це не суперечить закону. Якщо страхувальник не погоджується з підставами відмови у страховій виплаті, то відмову страховика у страховій виплаті може бути ним оскаржено у судовому порядку.
В той же час не є підставою для відмови у здійсненні страхової виплати (повністю або в частині) негативний фінансовий стан страховика.
Крім обов'язку здійснення страхової виплати, на страховика покладаються також інші обов'язки (ст. 988 ЦК та ст, 20 Закону). Стра-
1 У цьому разі у страхувальника повністю відсутній страховий інтерес (збитки), тому відсутні правові підстави для їх компенсації.ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ SS7
ховик при укладенні договору страхування зобов'язаний санайомити страхувальника з умовами та правилами страхування1.
Якщо це передбачено умовами договору страхування, страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, наскільки здійсненні ним заходи були доцільні, незалежно від їх наслідків, тобто незалежно від того, чи досягай вони мети (чи був врятований об'єкт страхування), чи ні. Оскільки такий обов'язок страховика має іншу правову підставу ніж здійснення страхової виплати, такі витрати страхувальника підлягають відшкодуванню у повному обсязі, незважаючи на те, що у сукупності із страховим відшкодуванням, вони перевищують дійсну вартість об'єкта страхування2.
У разі здійснення страхувальником заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна страховик за заявою страхувальника зобов'язаний переукласти з ним договір страхування.
Страховик зобов 'язаний тримати в таємниці відомості про страхувальника та його майнове становище за винятком випадків, передбачених законодавством України. За розголошення одержаних ним у зв'язку із здійсненням страхової діяльності відомостей про страхувальника, вигодонабувача, третю особу (щодо стану здоров'я та/або майнового становища) страховик несе відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Умовами договору страхування, крім наведених, можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.
У свою чергу, страхувальник зобов'язаний (ст. 989 ЦК, ст. 21 Закону): по-перше, своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором3.
По-друге, на страхувальника покладається так званий «інформаційний обов'язок», сутність якого полягає в тому, що при укладенні договору страхування страхувальник зобов'язаний надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне
1 Враховуючи, що договір добровільного страхування укладається на підставі Пра2 При відшкодуванні витрат страхувальника, пов'язаних зі здійсненням заходів,
спрямованих на запобігання або зменшення збитків при настанні страхового випадку,
не може йтися про перевищення страхового відшкодування над розміром страхової су
ми (страхової оцінки). Безпосередньо пов'язане з розміром страхової суми лише
страхове відшкодування, яке не може її перевищувати. Виплата страхового зідшкоду-
вання та компенсація витрат страхувальника у зв'язку зі здійсненням відповідних
репресивних заходів мають самостійні правові підстави: відповідно до п.З та п. 4 ст. 20
Закону «Про страхування».
3 Якщо договір страхування набирає чинності до сплати першого страхового плате
жу або страхові платежі здійснюються послідовно, в договорі страхування визнача
ються строки внесення чергових страхових платежів. J
353
РоздигХГІІ
ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОЗ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ФІНАНСОВІМ ПОСЛУГ
359
По-третє, при укладенні договору страхування страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не виконав цього обов'язку, кожний новий договір страхування (якщо їх декілька) є нікчемним.
По-четвертих, страхувальник зобов'язаний вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення. За таких умов, страхувальник, якщо це передбачено умовами договору страхування, вправі вимагати від страховика відшкодування витрат, понесених страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків. Невиконання страхувальником цього обов'язку може бути підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.
По-п'ятих, як тільки страхувальнику стане відомо про настання страхового випадку, він зобов'язаний повідомити страховика про його настання у строк, встановлений договором. Такий обов'язок лежить також і на вигодонабувачеві. Несвоєчасне повідомлення страхувальником (ви-годонабувачем) про настання страхового випадку без поважних на те причин, є підставою для відмови у страховій виплаті2.
Наведений перелік обов'язків страхувальника не є вичерпним, а тому умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші його обов'язки.
Страхувальник також повинен піклуватися про застраховане майно, а також дотримуватися встановлених умов договору страхування, щодо його зберігання (схоронності). Зниження дбайливості страхувальника може викликати у страховика припущення, що страховий випадок відбувся не випадково, а викликаний був недбалістю страхувальника. Заінтересованість страхувальника в зберіганні свого застрахованого майна має чіткий відбиток при страхуванні майна не на повну реальну вартість (нижче страхової оцінки). У такому разі при настанні страхового випадку ризик несуть обидва контрагенти залежно від обраної системи страхування (пропорційна або система першого ризику).
В практиці майнового страхування досить часто мають місце випадки, коли страховий випадок настає з вини третьої особи. У цьому разі страхувальник вправі компенсувати спричинені йому збитки двома шляхами: вимагати відшкодування заподіяних збитків від без-
1 Страхові відносини будуються за загальновизнаним принципом найвищої довіри