Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 129 из 193)

Для зберігання грошових депозитів і проведення операцій з ними у банках відкриваються депозитні рахунки. Ці питання регламенту­ються гл. 72 ЦК, яка стосується договору банківського рахунка (ч. З ст. 1058 ЦК), якщо інше не встановлено гл. 71 «Позика. Кредит. Бан­ківський вклад» або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Вкладний (депозитний) рахунок - це рахунок, що відкривається банком вкладнику на договірних засадах для зберігання грошових коштів або банківських металів, що передаються вкладником банку на встановлений строк (або без зазначення такого строку) та під ви­значений процент відповідно до умов договору.

Вклади (депозити) поділяються: і

- залежно від категорії вкладників - на вклади (депозити) фізич-:
них та юридичних осіб;

- за способом оформлення вкладу (депозиту) - шляхом укладення
договору банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки
або ощадного (депозитного) сертифіката чи іншого документа, що
відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-пра­
вовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правила­
ми) та звичаям ділового обороту;

- залежно від виду валюти, у якій залучаються грошові кошти, - на
вклади (депозити) у національній валюті, в іноземній валюті та у бан­
ківських металах;

- залежно від строку та порядку повернення грошових коштів -
вклади (депозити) на вимогу, строкові вклади, накопичувальні вкла­
ди та умовні вклади.

1 Кузнецова Н. С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве,
К.: Наукова думка, - 1993. - С. 13. Незважаючи на те, що вказана цитата стосується до­
говорів у сфері інвестиційного будівництва, які безпосередньо пов'язані з залученням
банківських коштів, її в рівній мірі можна застосовувати до договорів, які регламенту­
ють банківську сферу.

2 Постанова правління НБУ від 3 грудня 2003 р. «Про затвердження Положення про
порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і
фізичними особами». !• : s »» '•{'



Розділ XIII

- Вклади (депозити) на вимогу - це вклади на умовах видачі на пер­шу вимогу вкладника у готівковій (лише для фізичних осіб) чи безго­тівковій формі. Строковими є вклади, які можуть бути повернені вкладнику після закінчення обумовленого строк)' або на першу вимо­гу вкладника, якщо таке передбачено договором банківського вкла­ду. Накопичувальні вклади (депозити) призначені для нагромаджен­ня грошових заощаджень і можуть бути поповнені вкладником за рахунок додаткових внесків. Умовні вклади (депозити) - це вклади, під час оформлення яких встановлюється будь-яка умова щодо по­вернення грошових коштів або банківських металів. Умова за вкла­дом не повинна суперечити законодавству України або бути такою, що може ускладнити повернення вкладу (депозиту). Наприклад, та­кими є внесений батьками вклад (депозит) на ім'я дитини, якій буде належати право розпоряджання сумами вкладу тільки після того, як здійсниться обумовлена договором подія (умова) - після вступу в шлюб чи після досягнення нею визначеного віку. Якщо умови вкладу містять визначений строк зберігання, то такі вклади обліковуються як строкові. Умовні вклади без визначення строків зберігання обліко­вуються як вклади на вимогу;

— залежно від можливостей капіталізації нарахованих процентів —
вклади (депозити) з простими процентами та вклади із складними
процентами. Простий процент - це процент, що нараховується бан­
ком вкладнику на суму початкового вкладу (депозиту). Складний
процент — це процент, який нараховується на суму, що складається з
суми вкладу (депозиту) та не витребуваних процентів, після закінчен­
ня кожного кварталу чи іншого строку;

- за характером сплати процентів - авансом, щомісяця, щокварта­
лу, після закінчення року, після закінчення строку дії договору;

— за характером дострокового повернення грошових коштів або
банківських металів — вклади (депозити) з попереднім повідомлен­
ням банку про повернення грошових коштів або банківських металів
та без попереднього повідомлення банку про їх повернення;

- в готівковій чи безготівковій формі, які вносяться до банківської
установи у безготівковій формі шляхом переказування коштів з одно­
го рахунка на інші юридичними особами і фізичними особами. В
Україні тільки фізичним особам надане право вносити депозит до
банківських установ як у безготівковій, так і у готівковій формі.

Закон не містить будь-яких обмежень стосовно кількості депозит­них рахунків у різних валютах.

Сторонами договору банківського вкладу (депозиту) є банк і вкладник. На відміну від договору банківського рахунка, у договорі банківського вкладу право на залучення грошових коштів належить лише банкам (ч. 1 ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність»1),

1 Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30.- « '•' ««;

ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ЛОВ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 375

які отримали у встановленому порядку ліцензію НБУ на здійснення таких операцій. Інші фінансові установи не мають права залучати гро­шові кошти юридичних і фізичних осіб. Небанківські кредитні орга­нізації не вправі залучати грошові суми (вклади) юридичних і фізич­них осіб з метою їхнього розміщення від свого імені і за свій рахунок, Вкладником можуть бути як юридичні особи, так і фізичні - віком від чотирнадцяти років (ст. 32 ЦК), як резиденти, так і нерезиденти.

Договір банківського вкладу є одностороннім, оскільки обов'язки несе тільки банк, а вкладник має право вимоги до нього з приводу по­вернення вкладу та сплати процентів. Вкладник має право на одер­жання від банку процентів від суми вкладу або доходів у іншій формі за використовування банком грошових сум клієнта і тому цей договір є оплатнгш. Необхідно звернути увагу на те, що до процентів законо­давець прирівнює доходи в іншій формі. Договір виникає з моменту передачі грошей банку, тобто договір банківського вкладу -реальний.

Договір банківського вкладу, коли вкладником є фізична особа, має свої особливості. Він ч. 2 ст. 1058 ЦК віднесений до публічних договорів. Отже, банк не має права відмовити фізичним особам у прийнятті внеску за наявності можливості зробити таку послугу. Так, відмова від надання банківського обслуговування з прийняття внеску буде обгрунтованою, наприклад, якщо НБУ відкликав ліцензію, яка була надана раніше банку на виконання даних операцій, або банк публічно оголосив про припинення прийняття внесків від населення, мотивуючи це фінансовою неспроможністю чи іншими причинами. У разі необгрунтованої відмови банку від прийняття внеску від фізич­ної особи, остання має право звернутися до суду з вимогою про спо­нукання укласти договір банківського вкладу та відшкодування збит­ків, заподіяних цією відмовою (ст. 633 ЦК), Публічний характер договору виключає надання переваги будь-яким вкладникам - фізич­ним особам, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, Так, наприклад, банк не вправі надавати перевагу службовцям банку по вкладам і надавати їм більш високу процентну ставку, ніж за вклада­ми інших фізичних осіб. Однак це правило діє тільки для вкладів, які передані на різних умовах. Банк може диференціювати свої про­центні ставки залежно від строку дії договору, суми вкладу та умов їх повернення. У цьому випадку допустимим є встановлення різних процентних ставок по вкладам юридичних і фізичних осіб. Банки ма­ють оприлюднити умови укладення договору банківського вкладу (депозиту), випуску ощадних (депозитних) сертифікатів шляхом роз­міщення такої інформації у загальнодоступному для клієнтів місці в установі банку та додатково у засобах масової інформації.

Стаття 1063 ЦК надає право не тільки внести кошти на вже наяв­ний рахунок вкладника, а й відкрити його на ім'я іншої особи. Такий Договір банківського вкладу буде дійсним лише за умови, що при від­критті рахунка іншою особою визначене ім'я фізичної особи або най-


376


Розділ XIII


ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ЛОВ 'ЯЗАН1З НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 377



менування юридичної особи, на користь якої зроблений вклад. У про­тивному випадку договір є неукладеним (ст. 1063 ЦК).

До договору банківського вкладу на користь третьої особи засто­совуються правила про договір на користь третьої особи (ст. 636 ЦК), якщо це не суперечить нормам ЦК, які регулюють вклади на користь третіх осіб (ст. 1063 ЦК) і суті договору банківського вкладу. Так, за договором на користь третьої особи, якщо інше не встановлене у за­коні, інших правових актах і договорі, кредитор може скористатися правом, що належить третій особі, лише у випадку, коли вона відмо­вилася від права, наданого їй за договором на користь третьої особи. У той же час особа, яка уклала договір банківського вкладу на ко­ристь іншої особи, може скористатися всіма правами вкладника, у то­му числі вимагати суму вкладу, якщо до моменту звернення її в банк інша особа, на користь якої зроблений вклад, не встигла скористатися своїми правами.