Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 130 из 193)

Договір банківського вкладу повинен бути укладений у простій письмовій формі. Недотримання цієї форми має наслідком недійс­ність договору банківського вкладу. Такий договір є нікчемним.

Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб під­тверджується: договором банківського вкладу; договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу з ви­дачею ощадного сертифіката; договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту

Ощадному депозитному сертифікату присвячена ст. 1065 ЦК, од­нак вона не містить його поняття. Згідно зі ст. 18 Закону від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу»1ощадний (депозитний) сертифікат - це письмове свідоцтво банку про депонування грошо­вих коштів, яке засвідчує право власника сертифіката або його право­наступника на одержання після закінчення встановленого строку су­ми вкладу (депозиту) та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. Ощадний (депозитний) сертифікат буває: ку­понним, безкупонним та процентним.

Купонний ощадний (депозитний) сертифікат - це ощадний сер­тифікат, що має окремі купони, на кожному з яких зазначено строк здійснення виплати процентної плати. У разі настання цього строку банк відриває купон і виплачує власнику сертифіката дохід згідно з визначеним процентом. Безкупонний ощадний (депозитний) серти­фікат - це сертифікат, який не має окремих відривних купонів, про­центи сплачуються разом з поверненням суми вкладу (депозиту). Процентний ощадний (депозитний) сертифікат - це ощадний сер­тифікат, який випущений банком з визначеною процентною ставкою.

1Відомості Верховної Ради України. -1991.-X» 38. -Ст. 58. л-г-(рЩ-П'ОЩК

Згідно зі ст. З Закону «Про цінні папери і фондову біржу» ощадний (депозитний) сертифікат є цінним папером і може бути іменним чи на пред'явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам неможливий. Ощадні (депозитні) серти­фікати можуть випускатися за ініціативою банку одноразово або се­ріями1. Вони мають бути емітовані в паперовій (документарній) фор­мі і бути номіновані як в національній, так і в іноземній валюті. Випуск та розміщення банками ощадних сертифікатів, номінованих у банківських металах, не дозволяється.

Ощадні (депозитні) сертифікати повинні мати такі реквізити: най­менування цінного паперу - «ощадний сертифікат», найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження, порядко­вий номер, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката), підпис керівника банку або уповноваженої особи, печатку банку. Виготовлення бланків ощадних сертифікатів здійснюється відповідно до вимог законодавства України. Цей бланк заповнюється банком за допомогою відповідних технічних засобів або від руки - чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення під час заповнення бланка сертифіката не допускаються.

За умови дострокового подання ощадного (депозитного) серти­фіката до погашення банк сплачує його власнику суму вкладу (депо­зиту) та проценти, які виплачуються в розмірі як за вкладом (депози­том) на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів.

За умови настання строку вимоги вкладу (депозиту) банк здійснює платіж проти пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката. По­гашення ощадних сертифікатів, які номіновані в національній валюті, та виплата процентів за ними здійснюється банками лише в націо­нальній валюті, а які номіновані в іноземній валюті - в іноземній ва­люті. За письмовою заявою вкладника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, погашення ощадних сертифікатів, які но­міновані в іноземній валюті, може здійснюватися у національній ва­люті за курсом Національного банку України на дату закінчення строку, зазначеного в ощадному сертифікаті, або на дату його до­строкового викупу.

Ощадний сертифікат слід відрізняти від ощадної книжки, яка не є цінним папером та видається тільки фізичним особам. Вона також підтверджує укладення договору банківського вкладу і внесення гро­шових коштів на рахунок цієї фізичної особи (ст. 1064 ЦК). В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані

1Емітентами ощадних (депозитних) сертифікатів можуть бути лише банки - юри­дичні особи.

37В


Розділ XIII


ЗОБОВ 'ЯЗЛННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАН13 НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 379



на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк.

Права та обоє 9язки сторін договору. Вкладник — фізична особа має право незалежно від виду банківського вкладу вимагати повер­нення вкладу або його частини на першу вимогу. Вкладник, який ви­користовує право повернення своїх грошових сум на вимогу до спли­ву строку або до настання інших обставин, визначених договором, має право також вимагати виплати процентів за вкладом на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент (ст. 1060 ЦК). Це пов'язано з тим, що у цих цивільно-правових відносинах більш «слабкою» стороною є не боржник, а кредитор. Умова догово­ру строкового вкладу про відмовлення громадянина від свого права вимагати суму вкладу на першу вимогу є нікчемною, воно не пород­жує для сторін ніяких правових наслідків. Обов'язок банків видати суму вкладу чи її частини на першу вимогу не поширюється на вкла­ди юридичних осіб, якщо договором така умова не передбачена. У тих випадках, коли після закінчення терміну повернення строкового вкладу сума вкладу не була витребувана, договір вважається продов­женим на умовах вкладу на вимогу, якщо договором не встановлене інше.

Якщо договором не передбачені умови про розмір процентів, що нараховуються на суму внеску, банк зобов'язаний виплатити їх у роз­мірі облікової ставки Національного банку України (ст. 1061 ЦК). Однак це правило застосовується лише до внесків у національній ва­люті. На вклади в іноземній валюті, якщо інше не встановлено у дого­ворі, банк зобов'язаний нарахувати проценти згідно із Класифікато­ром іноземних валют, затвердженим постановою Правління НБУ від 4 листопада 1998 р. (у редакції від 2 жовтня 2002 р. № 378)1.

Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклад (депозит) на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклад (депозит) на ви­могу новий їх розмір застосовується до вкладу (депозиту), внесеного до повідомлення вкладника про зменшення процентів, через один місяць з часу надсилання відповідного повідомлення, якщо інше не передбачене договором. Спосіб повідомлення вкладника про змен­шення розміру процентів законом не регламентується, за вимогою вкладника він може бути зазначений у договорі банківського вкладу.

Встановлений банком відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) розмір процентів на вклад (депозит) на строк або на вклад, внесений на умовах його повернення в разі настання визначених до­говором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законодавством України. Таким чином,

1Карманов Є. В. Договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті: Автореф... канд. юрид, наук. І2.00.03// Національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2001.

умова про право банку на одностороннє зменшення розміру процент­ної ставки по строковим вкладам є недійсною.