Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 131 из 193)

Нарахування процентів на банківський вклад (депозит) починаєть­ся з наступного після надходження від вкладника грошових коштів або банківських металів дня і закінчується у той день, який передує поверненню грошових коштів або банківських металів вкладнику або списанню з вкладного (депозитного) рахунка вкладника. Отже, день передачі банку сум вкладу і день їх видачі виключаються з періоду, протягом якого нараховуються встановлені проценти.

Порядок і терміни виплати процентів передбачаються умовами до­говору. При відсутності даних умов банк зобов'язаний за вимогою вкладника нараховувати проценти на суму внеску після закінчення кожного кварталу. Проценти, які не були витребувані вкладником, збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти. Інтересам вкладників слугує правило, відповідно до якого, якщо договором банківського вкладу не передбачене інше, на рахунок вкладника зара­ховуються грошові суми, що надійшли до банку на ім'я вкладника від третіх осіб (ст. 1062 ЦК) Вважається, що вкладник висловив згоду на одержання коштів від інших осіб, оскільки їм відомі дані про рахунок за вкладом.

Для вкладників найбільш важливим є те, щоб закон забезпечував зберігання їх вкладів. З цією метою Законом від 20 вересня 2001 р. «Про гарантування вкладів фізичних осіб»1 встановлюються засади функціонування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок відшкодування вкладів вкладникам банкам-учасникам названого Фонду. Учасниками цього Фонду є банки - юридичні особи, які заре­єстровані в Державному реєстрі банків, який ведеться НБУ, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. Участь у Фонді таких банків є обов'язковою. Він гарантує кожному вкладнику банка-учасника Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, у розмірі вкладів на день настання їх недоступності, але не більше 3000 грн. по вкладах у кожному із таких банків2. Недоступність вкладів - це неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначен­ня ліквідатора банку-учасника Фонду. Порядок відшкодування Фон­дом коштів за вкладами фізичних осіб визначається Положенням про порядок відшкодування вкладів фізичних осіб, затвердженим рішен­ням Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 лютого 2002 р.

Після закінчення строку депозитного договору з вкладником сума вкладу має повернутися у безготівковій формі або у передбачених за-

1 Відомості Верховної Ради України. -2002. -№ 5. -От. 30.

2 Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами / Рішення Адміністра­
тивної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 квітня 2004 р. № 30.


380


Розділ XTII


ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ


381



І"

коном випадках готівкою. Договір банківського вкладу (депозиту) не може передбачати можливість перерахування суми вкладу на рахун­ки третіх осіб, оскільки саме ці дії слід розглядати як розрахункові операції. Якщо у договорі банківського вкладу міститься така умова, то такий договір є не договором банківського вкладу, а договором банківського рахунка.

Глава 56. ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО РАХУНКА

Проведення різноманітних банківських операцій вимагає відкрит­тя банківського рахунка, що є передумовою їх здійснення. Згідно з Законом «Про банки і банківську діяльність» під банківським рахун­ком розуміють рахунки, на яких обліковуються власні кошти, ви­моги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою пла­тіжних інструментів. Статтею 7 Закону «Про платіжні системи та пе­реказ грошей в Україні»1 рахунком визнається поточний рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог зако­нодавства України.

Інститут банківського рахунка за своєю правовою природою є комплексним. Він поєднує в собі публічно-правові та приватноправо­ві аспекти. Публічно-правовий аспект банківського рахунка полягає в регулюванні відносин щодо формування банками системних підходів до вступу та здійснення правовідносин по веденню операцій з рахун­ками клієнтів. Ці підходи випрацьовуються системно із врахуванням численних чинників, передбачених банківським законодавством, та ролі в цьому процесі Національного банку України. Приватноправо­вий аспект банківського рахунка полягає в регулюванні відносин ЦК, укладенні і виконанні договорів між банком та клієнтом.

Отже, цивільно-правове регулювання відносин з приводу банків­ського рахунка може бути охарактеризоване наступним чином.

По-перше, воно являє собою сукупність правових норм, які регу­люють відносини, що виникають у зв'язку з банківським рахунком, у тому числі особливості суб'єктного складу, права та обов'язки сторін договору, регламентують його правову природу. Комплексність ін­ституту банківського рахунка грунтується на визначенні ЦК як за­гального закону, а банківського законодавства - як спеціального. Не­обхідно також звернути увагу ще й на те, що кожен банк може самостійно розробляти у межах, передбачених законодавством, умо-

1 Відомості Верховної Ради України.-200 !.-№ 29.-Ст. 137.

ви відкриття та порядку ведення окремих видів рахунків. Тому скла­дається суттєвий прошарок локального правового регулювання бан­ківського рахунка.

По-друге, в ЦК регулюванню банківського рахунка присвячена гл. 72, в якій договір банківського рахунка врегульовується окремо від інших суміжних і схожих з ним договорів. Цим вирішено трива­лий спір щодо наявності чи відсутності змішаного характеру догово­ру банківського рахунка1, який включає в себе елементи договорів позики, комісії, доручення, зберігання.

Поняття договору банківського рахунка надане у ч. 1 ст. 1066 ЦК, згідно з якою за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володіль­цеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпо­рядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з ра­хунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи йо­го право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність», якщо інше не встановлено законом, клієнту надане право відкривати необ­межену кількість рахунків. У тому числі депозитних, розрахункових, поточних, валютних та інших у різних банках.

Залежно від кола операцій із грошовими коштами розрізняють де­кілька видів рахунків:

1) кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається бан­
ку (філії) для обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує
один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладе­
ного договору. Відкриваються згідно з Інструкцією про міжбанків-
ські розрахунки в Україні2;

2) строковий (депозитний) рахунок;

3) безстроковий (поточний) рахунок, який у свою чергу поділяєть­
ся на: бюджетний поточний рахунок; на поточний рахунок фізичних
та юридичних осіб; рахунки зі спеціальними режимами їх викорис­
тання, які відкриваються у випадках, передбачених законодавством
України; карткові рахунки.

Порядок відкриття банківських рахунків міститься в Інструкції НБУ «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у на­ціональній та іноземних валютах» від 12 листопада 2003 р. № 4923. Інструкція регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здій­снюють банківську діяльність від імені банку, поточних і вкладних

1 Сарбаш С. В. Договор банковского счета: проблемы доктрины и судебной практи­
ки, - Мл Статут, 1999. - 272 с.

2 Затверджено постановою Правління НБУ від 27 грудня 1999 p. № 621.

3 Затверджена постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. X» 492, зареєс­
трована в Мінюсті 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493.


382


Розділ XIII


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІЗ НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 383



(депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах юридич­ним та фізичним особам, іноземним представництвам, нерезиден-там-інвесторам, виборчим блокам політичних партій.