Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 138 из 193)

Сторони договору факторингу притягаються до цивільно-право­вої відповідальності згідно з загальними засадами, передбаченими гл. 51 ЦК. Додатковій регламентації питань цивільно-правової відпо­відальності учасників цього договірного зобов'язання присвячена ст. 1081 ЦК, відповідно до якої клієнт відповідає перед фактором за дійсність відступленого на його користь права грошової вимога (ч. 1 ст. 1081 ЦК) і, навпаки, не несе перед фактором відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання боржником свого обо­в'язку з повернення боргу (ч. З ст. 1081 ЦК). Разом з тим, обидва по­ложення ЦК є диспозитивними, а тому, за згодою сторін у договорі


факторингу може бути сформульоване інше стосовно одного або од­разу двох цих положень.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 1080 ЦК передбачена можли­вість притягнення до цивільно-правової відповідальності клієнта у випадку, коли він порушив договірне застереження щодо заборони або обмеження відступлення права грошової вимоги до боржника на користь третьої особи (фактора).

ж

4 i'ft

Глава 58. ПОРЯДОК ТА ФОРМИ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

§ І. Загальні положення про безготівкові розрахунки

Здійснення беготівкових розрахунків пов'язане з наявністю j? учасників цивільних відносин банківських рахунків, режим яких пе­редбачає проведення безготівкових розрахунків за рахунок тих сум, які містяться на цих рахунках, якщо інше не встановлено законом та не обумовлено певною формою розрахунків. Форми і порядок безго­тівкових розрахунків регулюються гл. 74 ЦК (статті 1087-1106), яка має уніфіковану та логічну структуру в сфері правовідносин по роз­рахункам: загальні положення про розрахунки, розрахунки із засто­суванням платіжних доручень, розрахунки за акредитивом, розра­хунки за інкасовими дорученнями, розрахунки із застосуванням розрахункових чеків. Положення названої глави ЦК про розрахунки увібрали в себе всі позитивні досягнення цивілістичної думки та до­свід міжнародної банківської практики1, бо при цьому враховувались положення міжнародних банківських правил та звичаїв, наприклад, Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів, Уніфі­ковані правила по інкасо тощо2.

ЦК містить наступні принципові положення, на яких мають базу­ватися правовідносини по розрахунках у безготівковій формі:

- необхідність стабільного регулювання розрахункових відносин;
а також з метою їх однакового застосування порядок здійснення без­
готівкових розрахунків регулюється ЦК, законом та банківськими
правилами;

- прерогатива регламентування розрахункових відносин різними
підзаконними нормативними актами є невеликою, оскільки стосуєть­
ся тільки банківських правил та звичаїв ділового обороту щодо цих
правовідносин;

1 Закон України від 18 березня 2004 р. «Про загальнодержавну програму адаптації
законодавства України до законодавства Європейського Союзу».

2 Див.: Міжнародна торгівельна палата / Міжнародний договір від 1 січня 1993 р.
Jfe 500; Уніфіковані правила по інкасо / Міжнародна торгівельна палата, Міжнародний
договір від 1 січня 1979 р. № 322.



400

Розділ ХНІ

-

сторони можуть використовувати принцип автономії волі і ма­
ють право на свій розсуд обрати будь-який платіжний інструмент (за
винятком меморіального ордера) і зазначити його в договорі;

- безготівкові розрахунки мають проводитись через банки, інші
фінансові установи, у яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не
випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Підставою виникнення розрахункових відносин є здійснення плат­ником дій, спрямованих на проведення платежу іншій особі (отриму­вачу). Підстави для здійснення платежу можуть бути різноманітні: оплата переданого майна, виконаних робіт, надання послуг тощо.

Розрахунки можуть здійснюватись у готівковій або безготівковій формі. Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми кош­тів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також пе­рерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримува­чів коштів. Безготівкові розрахунки здійснюються через банки та ін­ші фінансові установи, у яких клієнтам відкриті відповідні рахунки.

Розрахунки поділяються на місцеві та міжмісцеві. Банки, які об­слуговують клієнтів, перебувають у кореспондентських відносинах між собою, а також між Національним банком України.

Учасниками розрахункових відносин є: платник; банк платника, отримувач; банк отримувача, які існують у вигляді: банків та їх філій, юридичних осіб (товариств, установ тощо), фізичних осіб, з ра­хунків яких списуються або записуються кошти. Обов'язковим учас­ником розрахункових правовідносин при безготівковій формі розра­хунків є банк або інша фінансова установа.

Розрахунки готівкою здійснюються між платником і отримувачем без участі банку та регламентуються окремими підзаконними актами1.

Готівкові розрахунки - це платежі готівкою юридичних та фізич­них осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Під готівкою (го­тівковими коштами) розуміють грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі й обігові пам'ятні та юві­лейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Спосіб розрахунків залежить від статусу суб'єктів розрахункових відносин та підстав, згідно з якими здійснюється платіж. Розрахунки за участю фізичних осіб, що не пов'язані із здійсненням ними підпри­ємницької діяльності, можуть провадитись у готівковій або безготів­ковій формі за допомогою розрахункових документів у електронно-

1 Напр.: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19 лютого 2001 р. № 72, затверджене постановою Правління НБУ, із змінами та до­повненнями; Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України. Затверджена постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 р. № 69.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ'ЯЗАНІ З НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 401

му1 або паперовому вигляді. Електронний документ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Напроти, розрахунки між юридичними особами, а також за участю фізичних осіб, які пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в без­готівковій формі. Розрахунки між цими суб'єктами можуть провади­тися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Ці розрахунки здійснюються банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Документи, які використовуються в різних формах розрахунків, можуть мати назву, котра може збігатися з відповідними формами розрахунків. Однак, на відміну від останніх, їх функції обмежуються належним оформленням розрахункових операцій. Під розрахунковим документом розуміють документ на переказ грошей, що використо­вується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отри­мувача2. Розрахункові документи складаються на бланках встановле­ної форми друкарським або з використанням комп'ютерної техніки способом, крім розрахункових чеків, що належать до документів су­ворого обліку та (або) виготовляються і розповсюджуються центра­лізовано. Усі текстові елементи бланків мають бути виконані україн­ською мовою, У бланках форм розрахункових документів допуска­ється застосування як слова «отримувач», так і слова «одержувач». Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунка у формі електронного розрахункового документа, якщо це передбаче­но договором між ним і банком. Останній для здійснення розрахунко­вих операцій може формувати електронні розрахункові документи. Кожний такий документ повинен грунтуватися на стандартах та мати: назву документа; номер документа і дату його виписування; номер і код банку платника, а також його фірмове найменування (під кодом банку розуміють реквізит банку, визначений і включений до довідни­ка банківських установ України згідно з нормативно-правовими акта­ми НБУ, що регулюють питання міжбанківських розрахунків в Укра­їні); найменування платника, його ідентифікаційний номер та номер його рахунка в банку; найменування отримувача коштів, його іденти­фікаційний номер і номер його рахунка в банку; найменування банку отримувача (в чеку не вказується), номер і код банку отримувача; су­му платежу цифрами та прописом; розрахунковий документ (за винят­ком розрахункового чека) виписується не менш ніж у двох примірни­ках; розрахункові документи не дозволяється використовувати факси-