Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 140 из 193)

- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгова­
ності, які складені не пізніше строку, встановленого законодавством
України;

- для перерахування юридичними особами сум, які належать фі­
зичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, відкриті
в банках;

- для сплати податків і зборів/страхових внесків (обов'язкових
платежів) до бюджетів та (або) державних цільових фондів;

- в інших випадках відповідно до укладених договорів та (або) за­
конодавства України.

Банк перевіряє заповнення реквізитів на відповідність вимогам Інструкції лише за зовнішніми ознаками. Однак він немає права ро­бити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами (ч. 2 ст. 1090 ЦК).

Платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума цього доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком (чч. 2,3 ст. 1090 ЦК).

Виконання доручення полягає у переказі банком грошової суми з рахунка отримувача коштів через його банк. Як правило, учасниками розрахунків платіжними дорученнями є банк платника й банк отри­мувача. Однак банк платника має право залучити інший банк (вико­нуючий банк) для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта (ч. 2 ст. 1091 ЦК). Така необхідність може виникнути внаслідок відсутності кореспондентських відносин між банком платника та банком отримувача. Переведення грошей є прикладом абстрактного правочину, оскільки розрахунки провадять­ся між платником і одержувачем коштів незалежно від того, укладе­ний чи ні між ними договір. На банку лежить також обов'язок негай­но інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. У цьому випадку він повинен оформити повідомлення про виконання ним платіжного доручення. Але такий порядок негай­ного інформування може бути встановлений договором, оскільки нормативними документами не передбачається.

Проведення розрахунків в іноземній валюті регламентується підза-конними нормативними актами, наприклад, Положенням про оформ­лення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті.


ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ПОВ 'ЯЗАНІ З НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 405

заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання, затвер­дженим постановою правління НБУ від 5 квітня 2002 р. та ін.

Стаття 1092 ЦК передбачає відповідальність банку за невиконання або неналежне виконання платіжного доручення. Таку відповідаль­ність банк несе відповідно до ЦК, Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та умов договорів.

§ 3. Розрахунки за акредитивом

Акредитивна форма розрахунків до недавнього часу використову­валась у невеликих обсягах стосовно інших форм розрахунків, напри­клад, щодо розрахунків за допомогою платіжних доручень. Однак сьогодні така форма розрахунків забезпечує паритет ризиків платни­ка та отримувача коштів. Нормативними актами, які регулюють на території України відносини, що виникають у зв'язку із використан­ням акредитивної форми розрахунків, є ЦК (статті 1093-1098) та Ін­струкція.

Стаття 1093 ЦК визначає предмет, зміст та суб'єктів зобов'язання, яке виникає при використанні акредитивної форми розрахунків. Суб'єктами акредитивного зобов'язання у широкому розумінні є платник, банк-емітент, отримувач коштів (бенефіціар) і, як правило, виконуючий банк. Бенефіціар - це особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив.

Акредитив - це договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені за умови пред'явлення документів, які відповідають умо­вам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бене-фіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж (п. 1.4 Інструкції) Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефшіаром і заяв­ником акредитива та не повинні суперечити законодавству України, у тому числі нормативно-правовим актам НБУ. Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уні­фікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (у редакції 1993 р.) у частині, що не суперечить законодавству Украї­ни, у тому числі нормативно-правовим актам НБУ. У разі розрахун­ків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (плат­ника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. За операціями за акредитивами всі заінтере­совані сторони мають справу лише з документами, а не з товарами,



; от:
406

Розділ ХНІ

послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими мо­жуть бути пов'язані ці документи.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів (ч. 2 ст. 1093 ЦК):

- покритий - акредитив, для здійснення платежів, за якими завчас­
но бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в
банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредити­
ва бронюються на спеціальному аналітичному рахунку, який має на­
зву «Розрахунки за акредитивами» відповідних балансових рахунків;

- непокритий - акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає
коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за раху­
нок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличншл. Це зазна­чається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки то він вважається безвідкличним.

Згідно із ст. 1094 ЦК відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів, наприклад, у разі недот­римання умов, передбачених договором, дострокової відмови бан­ку-емітента від гарантування платежів за акредитивом. Відашкання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента, перед одержував чем грошових коштів. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або ану­лювання акредитива. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару лише через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, аостан-ній - бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпоря­дження безпосередньо від заявника акредитива, за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком. Якщо останній не є банг-ком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його ану­лювання відбуваються лише після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за ним не були по­дані. Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредити­ва та подані бенефіціаром й прийняті виконуючим банком до отри­мання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акре­дитива, підлягають оплаті. У разі здійснення виконуючим банком платежу до отримання повідомлення про зміну або анулювання акре­дитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банк-емітент зобов'язаний відшкодувати втрати виконуючому банку, який уповноважений на здійснення платежу.

Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульо­ваний або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бе­нефіціара, на користь якого він був відкритий. Згідно зі ст. 1095 ЦК


ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ЛОВ 'ЮАНІ З НАДАННЯМ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 407

безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів. Безвідкличний акреди­тив - це зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строїш, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передба­чені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або бан­ку-емітента та дотримані строки й умови акредитива. Умови остан­нього є чинними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до нього того банку, який авізував ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесен­ня змін, Причому прийняття часткових змін не дозволяється, але бе­нефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива. Підставою для відкриття акредитива є заява клієнта про його від­криття, яка подається до банку. Заява має містити умови акредитива, але лише такі, які банк може перевірити документально. Форма заяви передбачена Інструкцією і всі реквізити є обов'язковими, тобто, як­що немає одного з них, то акредитив не відкривається і заява повер­тається заявнику без виконання. Якщо ж, навпаки, перелік докумен­тів не вміщується на бланку заяви, то заявник подає його окремим додатком, який підписується уповноваженими особами та скріп­люється відбитком печатки заявника акредитива. Банк-емітент, прий­нявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива та інформує ви­конуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надси­лання йому електронною поштою (електронне повідомлення) або ін­шими засобами зв'язку, що передбачені договорами між банками, за­яви або повідомлення не пізніше наступного робочого дня після от­римання заяви від клієнта. У повідомленні мають чітко зазначатися номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива, а також повноваження авізуючого банку що­до виду операції за акредитивом. Виконуючий (авізуючий) банк про відкриття та умови акредитива повідомляє бенефіціара (авізує акре­дитив) протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку). Після відвантаження продук­ції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом. Виконуючий банк ретельно пе­ревіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов виплата за акреди­тивом не проводиться, про що інформується бенефіціар і надсилаєть­ся повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Якщо відповіді не буде отримано протя­гом семи робочих днів після того, як повідомлення відправлено, або якщо надійшла негативна відповідь, виконуючий банк повертає бене­фіціару всі документи за акредитивом, письмово вказавши причини їх повернення і засвідчивши цей запис підписами відповідального ви­конавця і контролера та відбитком штампа банку. Ч"" J ~ :