Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 162 из 193)

По-друге, наявність небезпеки настання невигідних майнових на­слідків і спрямованість дій на їх попередження, усунення або змен­шення. Небезпека повинна існувати на час вчинення дій, а не бути уявною. Законодавець вказує на спрямованість дій щодо періоду ней­тралізації негативного впливу на майнові інтереси, і залежно від си­туації, що склалася, це може бути попередження - відвернення неви­гідних майнових наслідків, усунення - коли негативні фактори почали впливати на майнові інтереси домінуса, але гестор шляхом своїх дій їх усунув; зменшення - коли негативні наслідки відвернути не вдалося, а вдалося їх зменшити.

По-третє, оскільки законодавець говорить про небезпеку настан­ня для домінуса невигідних наслідків, то дії гестора повинні бути на­ціленими на отримання вигоди заінтересованою особою (збереження майна, виконання зобов'язання перед третьою особою). За своїм ха­рактером це можуть бути як фактичні дії (ремонт речі, захист майна від протиправних дій інших осіб), так і юридичні (укладення право-чину, сплата боргу). Також дії гестора не повинні суперечити інтере­сам домінуса, коли останній, наприклад, не бажає піклуватися про своє майно. Слід враховувати вимоги до дій в чужому інтересі, які мають вчинятися, виходячи із очевидної вигоди або користі та дійс­них або можливих намірів заінтересованої особи і з необхідною за об­ставинами справи турботливістю і обачністю.

1 Гражданское право. Учеб. Часта II / Под. ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. - М.: Проспект, 1997. - С. 672 (автор главы - А.П. Сергеев).

По-четверте гестор не має можливості отримати згоду заінтере­сованої особи на вчинення дій в її інтересі. Це, наприклад, відсутність такої особи в місці її постійного проживання. У той же час обставини вимагають термінового втручання у справи домінуса. Коли ж такої терміновості немає, і у гестора була можливість отримати згоду до­мінуса, зобов'язання з ведення чужих справ без доручення не виникає.

По-п 'яте, особа, яка діє в чужих інтересах, усвідомлює, на що спрямовані її дії, і не має на меті виникнення іншого цивільно-право­вого зобов'язання. Так, якщо із поведінки особи, яка звільняє борж­ника від майнового обов'язку перед третьою особою, слідує, що вона робить це не тільки на безкоштовній, а й на безповоротній основі, то має місце її бажання здійснити дарування1.

Таким чином, вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення - це таке недоговірне зобов 'язання, яке виникає на підставі здійснюваних однією особою (гестором) юридичних та/або фактич­них дій в умовах небезпеки настання невигідних майнових наслідків і неможливості отримати згоду заінтересованої особи (домінуса), для її вигоди і яке полягає в обоє 'язку останнього відшкодувати поне­сені витрати.

§ 2. Елементи зобов'язання

Сторонами зобов'язання, що розглядається, виступає особа, яка вчиняє дії в чужих майнових інтересах - (гестор) і особа, в інтересах якої вчиняються ці дії- (домінус). Як гестором, так і домінусом мо­жуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Част. 2 ст. 980 ЦК РФ пе­редбачає виняток з цього правила. ЦК України, на відміну від ЦК РФ, не містить винятків, але виходячи зі змісту зобов'язання ведення чу­жих справ без доручення, доцільно встановити заборону, виступати у ролі гестора державним і муніципальним органам, для яких дії без до­ручення є однією із цілей їх діяльності, що випливає із загальних за­сад цих відносин.

Предметом зобов'язання можуть бути як фактичні дії, так і юри­дичні, причому вони обмежуються сферою майнових інтересів заін­тересованої особи і полягають у попередженні, усуненні або змен­шенні невигідних майнових наслідків.

Зміст зобов 'язання складають права і обов'язки гестора і домінуса.

Хоча гестор діє добровільно і його діяльність не грунтується ні на договорі, ні на законі, все ж він повинен додержуватись при цьому певних правил, а саме при першій нагоді повідомити домінуса про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір (доручен­ня, підряд і т. ін.). Невиконання цього обов'язку тягне для домінуса несприятливі наслідки - він втрачає право вимагати відшкодування

1 Гражданское право. Учеб. Часть II / Под. ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. - М.: Проспект, 1997. - С. 673 (автор главы - А.П. Сергеев).

466


Розділ ХУГ


НЕД0Г0В1РНІ ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ


467



11

зроблених витрат (ч. 2 ст. 1160 ЦК). Основна ідея цієї норми полягає в тому, що ведення чужих справ, хоча й буває виправданим, але все ж являє собою втручання в чужу майнову сферу, і закон зобов'язує гес-тора з'ясувати волю домінуса стосовно вчинюваних дій. У разі коли у домінуса не знайдуть схвалення дії гестора, останній має припинити свою діяльність, оскільки він не зможе вимагати з цього часу відшко­дування своїх витрат.

Виправданим було б встановлення зобов'язання гестора не лише при першій можливості повідомити про свої дії домінуса, а ще й заче­кати протягом розумного строку його рішення про схвалення чи не­схвалення вчинених дій, якщо тільки таке чекання не призведе до серйозних збитків для заінтересованої особи. Розумний строк - це час, необхідний розумній людині для вчинення дій (здійснення права чи виконання обов'язку) в конкретному випадку. Розумними є дії, які здійснили б в даній ситуації більшість людей1.

Якщо гестор розпочав дії в майнових інтересах домінуса і не має можливості повідомити його про це, то він зобов'язаний вжити усіх залежних від нього заходів щодо попередження, усунення або змен­шення невигідних майнових наслідків для домінуса. При цьому він також зобов'язаний взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчинен­ням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів (ст. 1158 ЦК). Із загальних засад цивільного законодавства виходить, що гес­тор мусить вчиняти дії з необхідною за обставинами справи турбот­ливістю і обачністю, що означає відсутність грубих помилок і оче­видної недбалості з його боку. В юридичній літературі при характе­ристиці діяльності гестора справедливо відмічалась її необхідність та доцільність. Необхідними є такі дії, без здійснення яких серйозно по­страждали б майнові або особисті інтереси іншої особи чи виконання обов'язку, який на ній лежить2.

Доцільність означає, що дії повинні бути виправдані в ситуації, яка склалась, що особою, яка веде справу, обрано варіант дій, який враховує інтереси володільця блага, інших заінтересованих осіб, а та­кож інтереси суспільства. Доцільність дій має оцінюватися за об'єк­тивними критеріями, однак при цьому повинні бути враховані і осо­бисті якості особи, яка діє (вік, досвід, навички тощо)3.

Таким чином, термін «залежних» від гестора дій вказує на можли­вість останнього вчинити їх і включає в себе як необхідність, так і до­цільність таких дій. У випадку коли гестор буде вести справи не як добрий господар, допускати грубі помилки, виявляти явну недбалість

1Емельянов В. И. Разумность, добросовестность, не злоупотребление граждански­
ми правами. - М.: Лекс-Книга, 2002. - С 115.

2Рясенцгв В. А. Ведение чужого дела без поручения / Ученые записки МГУ.
Вып. 116; Труды юрфака, кн. 2, 1946.-С. 114.

3Харитонов Е. О. Обязательства, возникающие из ведения дел без поручения в со­
ветском гражданском праве. Автореферат дис. на соиск. уч. степ. к.ю.н. - Харьков,
1980.-С. 20.


і самовпевненість, зобов'язання з ведення чужих справ не виникне. За наявності в поведінці гестора вини у формі умислу або грубої недба­лості він може бути притягнений до відповідальності за збитки, які можуть виникнути внаслідок його дій1.

Особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зо­бов'язана негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано (ст. 1159 ЦК). Звіт має містити вичерпну інфор­мацію як про отримані доходи, так і про зроблені витрати та понесені збитки, отримане майно та майнові права. До звіту необхідно додати документи, які підтверджують зазначені факти (тексти договорів, квитанції тощо). Закон вказує на терміновість надання цього звіту, використовуючи слово «негайно». Вважаємо, що терміни «негайно» (ст. 1159 ЦК) і «повідомлення при першій нагоді» (ст. 1160 ЦК), ви­користовуються як синоніми.

Головним обов'язком домінуса перед гестором є відшкодування останньому фактично зроблених витрат, якщо вони виправдані обста­винами, за яких були вчинені дії (ст. 1160 ЦК). Під фактично зробле­ними витратами, які виправдані обставинами справи, розуміються та­кі витрати, без яких майнові інтереси домінуса зазнали б шкоди. Ці витрати повинні бути необхідними, доцільними та здійснюватися на­вмисно на користь іншої особи2. Зрозуміло, що вчинення дій в майно­вих інтересах іншої особи тягне за собою утворення фактичних вит­рат. Виправданість останніх визначається через аналіз дій на предмет їх необхідності та доцільності.

Разом з тим, якщо ще можна погодитися з обмеженням зобов'язан­ня, передбаченого гл. 79 ЦК, майновими інтересами заінтересованої особи, то майнові витрати, понесені при цьому гестором, навряд чи виправдано зводити до фактичних витрат. В юридичній літературі слушно зазначалось, що однією із умов виникнення зобов'язань з ве­дення справ без доручення є виникнення у діючої особи збитків у ре­зультаті здійснення нею діяльності без доручення. Під збитками розу­міються як шкода, заподіяна другій особі, так і понесені нею при веденні справ без доручення витрати і затрати3. Вірним було б ви­рішення цього питання таким же чином, як в ЦК РФ, де йдеться про відшкодування реальної шкоди гестору, під якою розуміються втрати від ушкодження здоров'я, а також вартість ушкодженого майна гесто­ра. Інакше не вбачається правових підстав для відшкодування шкоди гестору і виходить, що його права не в повній мірі захищені законом.