Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 168 из 193)

Система зобов'язань з відшкодування шкоди відображає їхню
внутрішню структуру, а також сферу дії даної категорії в цілому і у
співвідношенні між окремими їхніми видами (групами). Доцільність
систематизації даної категорії недоговірних зобов'язань полягає у то­
му, щоб, з одного боку, з'ясувати взаємодію загальних та спеціальних
норм інституту відшкодування шкоди, а з іншого, щоб виявити спе­
цифіку окремих видів зобов'язань, що необхідно для правильного за­
стосування чинного законодавства. £


Розділ XVI


МДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ


483



їг У цивілістиці використовуються різні критерії систематизації зо­бов'язань з відшкодування шкоди. Найчастіше вона здійснюється за суб'єктним складом та за ознаками, що характеризують об'єкт пра­вової охорони.

Залежно від суб'єктного складу зобов'язання з відшкодування шкоди поділяються на такі різновиди: а) відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою; б) відшкодування шкоди, завданої суб'єктами публічного права; в) відшкодування шкоди, завданої неповнолітніми та недіє­здатними фізичними особами та особою, яка не усвідомлювала зна­чення своїх дій та (або) не могла керувати ними; г) відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами.

За ознаками, що характеризують об'єкт правової охорони, виді­ляються зобов'язання з відшкодування шкоди: а) завданої особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; б) завданої майну фізичної або юридичної особи; в) з відшкодування ядерної шкоди; г) з відшкодування моральної шкоди.

Інколи виділяється із загальної системи зобов'язання за ознаками, які характеризують засоби завдання шкоди, наприклад, відшкоду­вання шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки1. У інших ви­падках виділяються зобов'язання за ознаками, що характеризують особливості умов, за наявності яких завдана шкода відшкодовується: а) за умови винного завдання шкоди; б) відшкодування шкоди неза­лежно від вини боржника»2.

Додамо, що в окрему групу можуть бути виділені також зобов'я­зання, виникнення яких обумовлюється зовнішніми для заподіювача шкоди факторами, у зв'язку з чим можуть виникати питання щодо відшкодування шкоди: а) завданої особою у разі здійснення нею пра­ва на самозахист; б) завданої прийняттям закону про припинення пра­ва власності на певне майно; в) завданої у стані крайньої необхідно­сті; г) завданої внаслідок умислу чи грубої необережності самого потерпілого.

Таким чином, подальша диференціація зобов'язань з відшкодуван­ня шкоди уявляється доцільною у такій послідовності:

1) відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею
права на самозахист;

2) відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завда­
ної їхнім працівником або іншою особою;

3) відшкодування шкоди, завданої актами законодавчої та вико­
навчої влади;

1 Див., напр.: Советское гражданское право: Учеб. В 2-х т. Т. 2 / Под ред. О. А. Кра-
савчикова. - М., 1985. - С. 352.

2 Див., напр.: Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За
заг. ред. Я. М. Шевченко. - Т. 2. Особлива частина. - К., 2003. - С. 333.


4) відшкодування шкоди, завданої актами правоохоронних органів
та органів судової влади;

5) відшкодування шкоди, завданої фізичними особами з частко­
вою або неповною цивільною дієздатністю, недієздатними, з вадами
психічного чи фізичного стану та особами з обмеженою цивільною
дієздатністю;

6) відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину;

7) відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки;

8) відшкодування ядерної шкоди;

9) відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом, ін­
шим ушкодженням здоров'я або смертю;

10) відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів,
робіт (послуг);

11) відшкодування моральної шкоди.

Принципи інституту відшкодування шкоди проглядаються в основних притаманних йому ідеях: а) генерального делікту; б) пов­ного відшкодування завданої шкоди.

Передбачений у ст. 11 ЦК факт завдання цієї шкоди, в юри­дичній літературі розглядається як делікт, а принцип, на якому ґрун­тується саме відшкодування, як- «принцип генерального делікту». Відповідно до нього, за наявності відповідних умов, завдана шкода підлягає відшкодуванню. Потерпілий (кредитор) звільнюється від не­обхідності доказу наявності у поведінці заподіювача шкоди вини чи протиправності цієї поведінки. Тягар доказу відсутності протиправ-ності чи вини заподіювача шкоди лежить на ньому самому Ідея гене­рального делікту відображена у ст. 1166 ЦК, згідно з якою майнова шкода, завдана особистим немайновим правам чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка цю шкоду завдала. Таким чином, принцип генерального делікту за обсягом охоплюваної ним сфери відносин з відшкодування шкоди збігається з обсягом відносин, охоплюваних загальною нормою ін­ституту відшкодування шкоди. Звідси випливає, що загальні умови, наявність яких необхідна для відшкодування шкоди, ґрунтуються водночас як на загальній правовій нормі, так і на принципі генераль­ного делікту.

У зв'язку з тим, що інститут відшкодування шкоди містить низку
спеціальних норм, присвячених регулюванню окремих, спеціальних
зобов'язань з відшкодування шкоди, до яких застосовуються спе­
ціальні правила, то тим самим створюються і спеціальні делікти.
Значення принципу генерального делікту полягає у тому, що, по-пер­
ше, на його нормах ґрунтуються спеціальні делікти; по-друге, у разі
відсутності спеціального делікту застосовуються норми генерально­
го делікта. Принцип генерального делікту пронизує будь-який спе­
ціальний делікт у тому числі відшкодування моральної шкоди, однак
він завжди переломлюється через призму норм спеціальних деліктів,
коригуючись ними відповідно до діапазону їх дії. '


484


Розділ XVI


НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ


485



Що стосується принципу повного відшкодування завданої шко­ди, то, як вже зазначалось, він тісно пов'язаний з попереднім принци­пом генерального делікту. Принцип повного відшкодування означає, що обсяг обов'язку відшкодувати шкоду визначається розміром цієї шкоди. Щоправда із загального правила стосовно повного відшкоду­вання завданої шкоди законом встановлюються деякі винятки.