Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 191 из 193)

Саме «компенсаційністю» моральної шкоди пояснюються вик­лючно оціночні критерії при визначенні грошової суми компенсації, які наведені у ч. З ст. 23 ЦК, а також необхідність врахування при цьому вимог розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово грішми, іншим май­ном або в інший спосіб, однак згідно з ч. 1 ст. 1168 ЦК вона може бу­ти відшкодована також й шляхом здійснення щомісячних платежів, якщо її завдано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Глава 69. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НАБУТТЯМ,

ЗБЕРЕЖЕННЯМ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ

Зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достат­ньої правової підстави є окремим самостійним видом недоговірннх зобов'язань. Вони мають особливі підстави виникнення, а також спе­цифічний зміст. Загальні положення про ці зобов'язання визначені у ст. 1212 ЦК, відповідно до якої особа, яка набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це май­но потерпілому.

Внаслідок цих фактів потерпілі зазнали шкоди своєму майну. У той же час інші особи набули те, що не повинні були отримати, або, навпаки, зберегли те, що повинні були втратити. Таким чквом, одні особи без будь-якої для цього підстави збагатіли за рахунок інших.

! Докладніше про це: Приступа С. Н. Концептуальні засада компенсаційної функ­ції цивільного права //Вісядас Академії правових наук України. - 1996. -J6.-C. 153-І6О.

Цей вид зобов'язань виникає на підставі наступних юридичних фактів: 1) набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої; 2) відсутність для цього законних підстав.

При цьому не має значення, чи є безпідставно набуте або збереже­не майно результатом поведінки особи, яка збагатіла, самого потер­пілого, третіх осіб або це склалося поза їх волею.

Набуття або збереження майна однією особою є наслідком відпо­відного зменшення майна іншої особи. Однак не будь-яке збільшення майна однієї особи за рахунок іншої тягне виникнення даного виду зобов'язань. Необхідна відсутність законних підстав набуття та збе­реження майна.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Так, буде безпідставно набутим отримане за заповітом май­но, якщо у подальшому заповіт буде визнаний недійсним. Безпідстав­ним стане набуте майно за договором дарування, якщо у випадках, встановлених законом, цей договір буде визнаний недійсним (ч. З ст. 719; ч. 4 ст. 720 ЦК).

Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого ст.1212 ЦК, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Ним можуть бути будь-які юридичні факти, як встановлені, так і не встановлені законом. Таки­ми фактами можуть бути правомірні та неправомірні дії як самої без­підставно збагатілої особи, так і потерпілого або третіх осіб. Такою підставою може бути і судова ухвала.

Тобто для визнання зобов'язання таким, що виникло внаслідок на­буття, збереження майна без достатньої підстави, вирішальне значен­ня має не характер поведінки набувача (правомірна чи неправомірна) і не юридичні факти, на підставі яких виникає це зобов'язання (пра-вочини, події або вчинки), а відсутність встановлених законом або правочином підстав для набуття або збереження майна.

Усі життєві обставини, на підставі яких може виникнути безпід­ставне набуття майна, неможливо передбачити заздалегідь. Тому во­ни в законі не перераховані, а лише узагальнено виражені У ст. 1212 ЦК, відповідно до якої правила, передбачені гл. 83 ЦК, застосовують­ся незалежно від того, чи виявилося безпідставне набуття наслідком поведінки набувача майна, самого потерпшого, третіх осіб або відбу­лося поза їх волею.

Згідно з принципом: ніхто не має права набувати майно за чужий рахунок без передбаченої законом або правочином підстави, який по­кладено у зміст ст. 1212 ЦК, безпідставність такого набуття робить його об'єктивно протиправним. Тому протшіравність поведінки не належить ні до обов'язкових, ні до характерних умов безпідставного набуття майна. Протшіравність безпідставного набуття виражається в самому факті зменшення охоронюваних законом майнових іятере-


546


Розділ XVI


ИЕДОГОВІРШ ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ


S4T



сів потерпілого. Стан набувача майна, збереженого за рахунок іншої особи, вважається неправомірним, в силу чого він і повинен поверну­ти його.

Суб'єктами зобов'язання є особа, яка безпідставно набула або збергла майно (боржник), і особа, яка має право на отримання від боржника безпідставно набутого або збереженого (кредитор). Ними можуть бути як фізичні особи, в тому числі недієздатні, так і юридич­ні особи незалежно від характеру їх правосуб'єктності.

Об'єктом зобов'язання внаслідок безпідставно набутого майна є дії безпідставно збагатілої особи (боржника) щодо повернення поте­рпілому (кредитору) безпідставно набутого або збереженого.

Змістом даного зобов'язання є право потерпілого вимагати по­вернення безпідставного збагачення (в натурі або шляхом компенса­ції) від безпідставно збагатілої особи та обов'язок останньої поверну­ти отримане (збережене) майно потерпілому.

Закон відрізняє два засоби виникнення безпідставних вигід у од­нієї особи за рахунок іншої: безпідставне набуття та безпідставне збе­реження майна. Відповідно до цього виділяють і два види зобов'я­зань з безпідставного набуття майна.

Набуття майна взагалі передбачає набуття будь-якого майнового права. Безпідставне набуття має місце, коли майно надходить до сфе­ри набувача без виникнення права на нього або з виникненням права, але без достатньої для цього підстави (наприклад, коли майно зберег­лося, але вже змішалося із майном набувача і не може бути відокрем­лене з однорідних речей).

На відміну від набуття, яке завжди передбачає збільшення майна набувача, при безпідставному збереженні обсяг його майна зали­шається таким самим як і раніше, хоча і повинен був зменшитися, як­що б не настав певний юридичний факт, який потяг зобов'язання, що розглядається.

Зобов'язання з безпідставного набуття майна схоже з деліктним зобов'язанням. Відмінність між зобов'язаннями із заподіяння шкоди та із безпідставного набуття майна полягає у підставах їх виникнен­ня. Підставою виникнення зобов'язання із заподіяння шкоди є делікт (правопорушення). Безпідставність же набуття майна спирається на різноманітні факти, в тому числі й на правомірні вчинки, події, пове­дінку тварин тощо. У зв'язку з цим, за винятком випадків, передбаче­них законом, зобов'язання із заподіяння шкоди виникають тільки з вини її заподіювача. Для виникнення ж зобов'язань, встановлених ст. 1212 ЦК, має значення сам факт безоплатного переходу майна від однієї особи до іншої або збереження майна однією особою за раху­нок іншої за відсутності для цього правових підстав.

Вказані зобов'язання мають відмінність і за суб'єктним складом. У зобов'язаннях із заподіяння шкоди поряд з особою, зобов'язаною до її відшкодування, завжди є і конкретний потерпілий - кредитор, на користь якого і відбувається відповідне стягнення. При безпідставно-