Елементи договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу. Сторонами договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу виступають постачальник та абонент (споживач).
Постачальником може бути суб'єкт підприємницької діяльності (як правило - юридична особа2), що здійснює постачання (продаж) енергетичних й інших ресурсів споживачам, який відповідно до пп. 18, 19, 21 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. та ст. 13 Закону України «Про електроенергетику» повинен мати ліцензію на здійснення даного виду діяльності.
Абонентом (споживачем) за договором можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що володіють відповідними технічними засобами для одержання, споживання, обліку і (чи) передачі енергетичних й інших ресурсів3.
Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 31 липня 1996 р. № 28 (із змінами та доповненнями) передбачається можливість участі у відносинах з постачання електроенергії субспоживачів, до яких згідно з абз. 58 п. 1,2, вказаних Правил відносять «суб'єктів господарської діяльності-спожи-вачів, яким електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки суб'єкта господарської діяльності-споживача (субспоживача)». При цьому, відповідно до абз. 14 п. 1.2. і п. 1.5. вказаних вище Правил субспоживач може задовольнити свої потреби в електроенергії, лише уклавши два договори: а) договір постачання електроенергії з постачальником, і б) договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, який визначений як «угода двох сторін (основного споживача і субспоживача), що є документом певної форми, який встановлює' зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача
1 Шафир А. М. Вказ. праця. - С. 10.2 Слід зазначити, що у переважній частині нормативно-правових актів, які регулю
ють відносини з постачання енергетичними й іншими ресурсами, при ййзначеы»
постачальника мова йде про організацію, тобто юридичну особу. Однак аналіз зазначе-
них правових актів не дозволяє знайти імперативні заборони укладати досліджувані
договори фізичним особам у статусі постачальника.
3 Більш доклад, про згадані технічні засоби, що с технічними передумовами укла
дення договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану
мережу, див. вище.
для потреб субспоживача». Предметом останнього договору є технологічні електромережі основного споживача, а метою договору — надання субспоживачу права користування чужими електромережами.
Предметом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами є: а) енергетичні ресурси (енергія) і б) інші ресурси.
Цивільно-правова природа енергії як об'єкта цивільних правовідносин викликала суперечки. Деякі дослідники стверджували, що «енергію неможливо віднести до таких об'єктів прав, як речі у значенні предметів матеріального світу»1. Інші вчені безапеляційно визначали енергію як рухому, просту, ділену, споживану річ, визначену родовими ознаками2. Погоджуючись з останньою позицією, пропонуємо деякі аргументи на її користь. Під енергією слід розуміти загальну кількісну міру різних форм руху матерії3, певну властивість матерії, що полягає у здатності здійснювати корисну роботу4. Якщо взяти до увага, що у Всесвіті вся матерія перебуває у постійному русі, то можливо резюмувати: енергія - це форма матерії. А якщо врахувати усталене у цивілістиці уявлення про річ як предмет (об'єкт) матеріального світу, що має економічну форму товару5, то слушним буде висновок про те, що енергія є специфічною споживаною річчю, визначеною родовими ознаками.
Разом з тим, не зважаючи на викладену вище полеміку, у юридичній літературі енергія розглядається як економічне благо, котрому властива самостійна цінність і яке відповідає економічним ознакам товару, що дозволяє відносити її до об'єктів цивільних правовідносин. А відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» енергія визначається як «електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу». Теплова енергія поставляється у вигляді гарячої води чи пару, електроенергія - електричного струму.
Згідно зі ст, 714 ЦК предметом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу є також «інші ресурси». У законі не міститься їх вичерпний перелік. Тому до вказаного вище різновиду предмета аналізованого договору варто відносити будь-які ресурси, що мають форму товару, передача і споживання
1 Корнеев С. Юридическая природа энергоснабжения. -С. 118; Див. також: Агар-2 Гражданское право: Учеб.: В 3-х т. - Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. А. П. Сер
геева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 1999. - Т. 2. - С. 76.
3 Советский энциклопедический словарь / Науч.-ред. совет: А. М. Прохоров,
М. С. Гиляров, Е.М.Жуков и др.-М..: Советская энциклопедия, 1980.-С. 1564.
4 Корнеев С. Юридическая природа договора энергоснабжения. - С. 118.
5 Див. напр.: Цивільне право України. Частина перша (Підруч. для студ. юрид. спец.
вищих закладів освіти) / Ч. Н. Азімов, М. М. Сібільов, В. I. Борисова та ін.; За ред. проф.
Ч. Н. Азімова, доц. С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. - Харків: Право, 2000. - С. 115;
Гражданское право: Учеб.: В 2 т. - Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. Е. А. Суханова. -
М.: БЕК, 1998. -Т. 1.-С. 300; Гравданское право: Учеб.: В 3-х т.-Изд. 4-е, перераб. и
доп. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 1999. - Т. 1. - С. 219.
152
Розділ ЇХ
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У ВЛАСНІСТЬ
1S3
На формування ціни договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу істотною мірою впливає той факт, що значна частина ринку постачань енергетичних й інших ресурсів перебуває в стані природної монополії. Відповідно до ч. 1 ст. 5, абз. 2 ст. 8 Закону України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 р. діяльність суб'єктів природних монополій у сфері постачання електричної та теплової енергії, газу, нафти, води підлягає державному регулюванню, до предмета якого належать, зокрема, ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій. У такий спосіб ціна договору постачання енергетичними та Іншими ресурсами через приєднану мережу формується з урахуванням тарифів, затверджених і регульованих уповноваженими органами державної влади чи місцевого самоврядування, розмір яких залежить від виду абонента (споживача).
За загальним правилом строк договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу встановлюється за згодою сторін, але для окремих видів зазначеного договору термін може бути визначений у підзаконних нормативно-правових актах. Так, згідно з п. 28 Типового договору про користування електричною енергією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правила користування електричною енергією для населення» від 26 липня 1999 р. Ш 1357 (із змінами та доповненнями), цей договір укладається на три роки. Підзаконні І локальні правові акти, що регулюють відносини з постачання енергетичних й інших ресурсів, містять правила про строки, покликані забезпечити безперебійне живлення абонентів ресурсами, відповідно до яких договір вважається продовженим на новий строк, якщо до Його закінчення жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд умов договору1.