Цивільне право 2 (стр. 65 из 193)

Підстави припинення договору та розірвання договору. Договір найму припиняється за спеціальними підставами, визначеними ЦК. Частиною 1 ст. 781 ЦК передбачено, що договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Смерть фізичної особи - наймодавця не є підставою припинення договору найму, оскільки права та обов'язки у цьому разі переходять до його спадкоємців (ч. 1 ст. 770 ЦК).

Підставою для припинення договору найму є також ліквідація юридичної особи, котра була наймачем або наймодавцем, оскільки у такому випадку відсутні правонаступники, а, отже, немає суб'єкта, до якого переходять у цьому разі права та обов'язки. Підставою для припинення договору найму може бути і відчуження наймодавцем речі, але лише у тому разі, якщо сторони обумовили це у договорі (ч. 2 ст. 770 ЦК).

Окрім зазначених спеціальних підстав припинення договору най-

190

Розділ X

.. му, його припинення може відбуватись і на загальних підставах, але тільки у тому разі, якщо вони не протирічать сутності найму. Зокрема, договір найму припиняється за домовленістю сторін новацією тощо.

Закон пов'язує розірвання договору найму з винною поведінкою його сторін. Наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець: передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі (ст. 784 ЦК).

Підставою для розірвання договору на вимогу наймача є порушення наймодавцем обов'язку про повідомлення наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм (ч. 2 ст, 769 ЦК). У цьому разі наймач може вимагати не лише розірвання договору, а й відшкодування збитків.

Наймодавцеві закон надає право вимагати розірвання договору в тих випадках, якщо наймач: користується річчю всупереч договору або призначенню речі; без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; не приступив до проведення капітального ремонту речі у разі, коли обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст.783 ЦК).

Як і будь-який договір, договір найму не може бути розірваний у односторонньому порядку. Виняток становить ст. 782 ЦК, якою передбачено право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування нею протягом трьох місяців підряд. Договір вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

§ 2„ Договір прокату¹

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 787 ЦК),

Підхід законодавця до назви цього договору в ринкових умовах свідчить про те, що мова вже йде не про договір побутового прокату, як це зазначалося у статтях 273-276 ЦК УРСР і котрий слугував одним з правових засобів задоволення побутових потреб лише фізичних осіб, а про договір прокату, предмет якого може використовуватися і для виробничих потреб, якщо це буде обумовлено у договорі. А, звідси, наймачами можуть бути і юридичні особи, що займаються господарською діяльністю. До речі, хоча це і є новелою ЦК, у раніше чинному законодавстві на рівні підзаконних нормативно-правових

1 Термін «прокат» має давню історію, бо ним ще в дореволюційному російському законодавстві визначався один із договорів майнового найму, а саме договір найму меблів, одягу, тобто рухомого майна.

ЗОБОВ -ЯЗАИНЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У КОРИСТУВАННЯ 191

актів визнавався такий різновид договору майнового найму як прокат технічних засобів. Зокрема, діяли Типові правила прокату приладів, устаткування та інших технічних засобів, затверджені постановою Держзбуту СРСР і Держарбітражу СРСР від 28 червня 1978р.¹.

Проте в сучасних умовах наймачі - юридичні особи або фізичні особи-підприємці не можуть використовувати предмет прокату для отримання прибутку.

Договір прокату традиційно сконструйований як самостійний вид
договору найму (оренди), який містить такі відмінності від останньо
го, що це потребує спеціального регулювання. Це і пояснює появу § 2
глави 58 ЦК (статті 787-791). А, звідси, якщо Інше не встановлено
спеціальним законом, до відносин, що виникають на підставі цього;
договору, субсидіарно застосовуються загальні положення про найм
(оренду). :

До особливостей договору прокату слід віднести те, що, на відміну
від договору найму (оренди), він є договором приєднання (ч. 2
ст. 787 ЦК). Це означає: якщо особливості укладення та виконання
договору найму (оренди) окремих видів майна можуть встановлюва- '
тися тільки ЦК та іншим законом (статті 759, 787 ЦК), то наймода-";
вець може передбачити типові умови договору прокату, а наймач для"
укладення цього договору лише приєднується до запропонованих..,
пропозицій у цілому і не може висувати свої вимоги до умов догово- "
ру (ч. ї ст. 634 ЦК). Типові умови договору не можуть порушувати-.,
прав наймачів, встановлених законом. Зокрема, типові умови не мо- _f
жуть містити заборони для наймача відмовитися від договору aj
будь-який час або, навпаки, надати йому право на укладення догово
ру піднайму тощо. Якщо ж наймач позбавляється прав, яких йому на- _г
дано законом, або договір містить інші умови, явно обтяжливі для.'
нього, договір на вимогу наймача може бути змінений або розірва- ₁
ний. При цьому наймач має довести, що він, виходячи зі своїх інтере
сів, не прийняв би цих умов за наявності у нього можливості брат
участь у їх визначенні у договорі.

До введення в дію нового ЦК договори побутового прокату укла-_ц
далися на підставі затверджених Кабінетом Міністрів України, мі-.-
ністерствами або відомствами типових договорів або інших правил. \
(наприклад, на підставі Порядку надання у тимчасове користуван-"
ня громадянам предметів культурно-побутового призначення та roc- ,_;
подарського вжитку, затвердженого наказом Укрсоюзсервісу від -
16 грудня 1999 р.²). На сьогодні вони повинні бути приведені у відпо
відність з новим ЦК.

Договір прокату також визначається як публічний договір (ч. З _г,

¹ Див.: Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР. - 1979. -
J6 1.-C.41. £

² Типові договори визнавались нормативними актами і підлягали застосуванню у,,;
обов'язковому порядку.

192

Розділ X

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У КОРИСТУВАННЯ

193

ст. 787 ЦК), що створює наймачам додаткові гарантії захисту їх інтересів¹. Це означає, що наймодавець взяв на себе обов'язок здійснювати підприємницьку діяльність з передання речей у найм кожному, хто до нього звертається. Тобто відповідно до закону (ст.633 ЦК) він не має права надавати переваги одному наймачеві перед іншим щодо укладення цього договору, не має права відмовитися від укладення договору прокату за наявності у нього можливостей надання наймачеві відповідних речей у найм. У разі необгрунтованої відмови наймодавець має відшкодувати збитки, завдані наймачу такою відмовою. Умови договору прокату як публічного договору встановлюються однаковими для всіх наймачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Якщо актами цивільного законодавства встановлені певні правила, то вони обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні договору прокату. Якщо договір міститиме умови, які ущемляють права наймача, вони є нікчемними.