Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 79 из 193)

Питання про те, чи підлягає договір позички нерухомого майна державній реєстрації, у ЦК не вирішене, оскільки норма, аналогічна ст. 794 ЦК, у главі 60 ЦК відсутня. Однак у п. 106 Інструкції про пря­док вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 3 березня 2004 р. № 20/ 52, роз'яс­нюється, що при посвідченні договорів найму або позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) нотаріус роз'яснює сторонам також необхідність їх державної реєстрації у відповідних органах, про що робиться відмітка у тексті посвідчувального напису. Може йтися, що Інструкція «виправила» недолік, наявний у ЦК. Пра­во користування річчю за договором позички, безсумнівно, обмежує право власності на нерухомість, а, отже, має підлягати реєстрації. За­лишається лише сподіватися, що у майбутньому це питання буде ви­рішено на рівні ЦК.

Зміст договору позички. Обсяг обов'язків позичкодавця залежить від того: визначений договір позички як реальний чи як консенсуаль­ний. Консенсуальний договір позички (на відміну від реального) пе­редбачає обов'язок позичкодавця передати користувачеві річ у відпо-

1 Брагинский М. И., Витрянстй В. В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о
передаче имущества. - М.-. Статут, 2000. - С. 760-761.

2 Офіційний вісник України. -2004. -№10. -Ст. 639. . : .-.,-: f



230

Розділ X

бідності з умовами договору. В разі невиконання цього обов'язку користувач має право вимагати розірвання договору та відшкодуван­ня завданих збитків (ст. 830 ЦК). Загальна норма ст. 620 ЦК про пра­вові наслідки невиконання обов'язку передати річ, визначену інди­відуальними ознаками, у даному випадку застосуванню не підлягає, бо її дія перекривається наявністю спеціальної норми ст. 830 ЦК.

G6oe 'язки позичальника стосовно предмета договору окремим чи­ном не визначаються. Отже, слід керуватися нормами, що регулюють відносини найму (статті 767,769,776 ЦК). Позичкодавець зобов'яза­ний:

1) передати користувачеві річ у комплекті і у стані, що відповіда­
ють умовам договору позички та її призначенню;

2) попередити користувача про особливі властивості та недоліки
речі, котрі йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя,
здоров'я, майна користувача або інших осіб чи призвести до пошкод­
ження самої речі під час користування нею;

3) при укладенні договору повідомити користувача про обтяження
речі, що надається у користування, тобто про її юридичні властиво­
сті, оскільки передання речі у позичку не припиняє і не змінює прав
третіх осіб на неї. Невиконання позичальником визначеного обов'яз­
ку надає користувачеві право вимагати розірвання договору та від­
шкодування збитків.

Обоє 'язки користувача:

1) користуватися річчю відповідно до мети, визначеної у договорі,
а у разі відсутності такої умови, згідно з призначенням речі (ч. 2
ст. 833 ЦК);

2) користуватися річчю особисто (але договором може бути перед­
бачена можливість укладення користувачем стосовно цієї речі дого­
вору найму або субпозички);

3) здійснювати звичайні витрати щодо підтримання належного ста­
ну речі, переданої у користування. Законодавець не визначає, що слід
розуміти під «звичайними» витратами. Однозначно може йтися, що
цим терміном не охоплюється проведення капітального ремонту речі,
який визначається як зміна (відновлення) основних частин (конструк­
тивних елементів) останньої, без чого неможливе її використання за
призначенням. Очевидно, під звичайними витратами слід розуміти:
а) витрати на поточний ремонт, тобто на усунення недоліків речі, які
не пов'язані із заміною її основних складових частин; б) витрати на
обслуговування речі задля підтримання її у належному фізичному
(технічному) стані; в) витрати на утримання речі, не пов'язані з усу­
ненням недоліків, що виникли, та підтриманням належного фізичного
(технічного) стану речі, але без яких використання останньої стає не­
можливим.

Невиконання користувачем визначених обов'язків надає пози­
чальнику право вимагати розірвання договору позички та повернення
речі (ч. 2 ст. 834 ЦК). ,.,,...,.„ „tf. _,,.,


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ... У ЗВ'ЯЗКУ З ПЕРЕДАЧЕЮ МАЙНА У КОРИСТУВАННЯ 231

Після закінчення строку договору позички користувач має повер­нути річ позичкодавцеві «у такому стані, в якому вона була на момент її передання». Дана позиція законодавця може бути пояснена лише тим, що у житті частіше за все договори позички укладаються на нетривалий строк та стосовно речей, які не мають істотної цінності. Але, зрозуміло, що користування річчю передбачає також її нормаль­не зношування. Тому безпосередньо договором сторони можуть пе­редбачити стан, у якому річ має бути повернена позичкодавцеві. Як­що після припинення договору користувач не повертає річ, позичко­давець має право вимагати її примусового повернення, а також від­шкодування завданих збитків (ст. 836 ЦК).

Річ, надана у позичку, може бути відчужена позичкодавцем. Дого­вір позички у цьому випадку не припиняється, а до набувача перехо­дять права та обов'язки позичкодавця. Інакше кажучи, праву користу­вання річчю за договором позички притаманна ознака слідування за річчю: «право слідує за річчю незалежно від переходу права власності на неї». Це ж правило діє і у разі універсального правонаступництва. Смерть фізичної особи-позичкодавця або реорганізація юридичної особи-позичкодавця не тягне за собою припинення договору позички.

Оскільки позичка має безоплатний характер, користувач, на від­міну від наймача за договором найму, не має переважного права пе­ред іншими особами на купівлю речі, переданої йому в користування. Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має пра­во вимагати розірвання договору, що укладався без визначення стро­ку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений за­здалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

Договір позички тісно пов'язаний з особою користувача. Тому він припиняється не тільки на загальних підставах, передбачених гл. 50 ЦК, а й у зв'язку із смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи, яким майно передане у користування, якщо інше не встановле­но договором. Це правило може бути пояснене тим, що договір по­зички має безоплатний характер і, частіше за все, пов'язує осіб, які знаходяться у дружніх, приятельських стосунках. Отже, прихильне ставлення позичальника до користувача не може автоматично поши­рюватися на його правонаступників.

У разі порушення користувачем своїх обв'язків за договором по­зичкодавець може вимагати розірвання договору в односторонньому порядку (пп. 2-4 ч. 2 ст. 834 ЦК). Позичкодавець може вимагати ро­зірвання договору також у разі, якщо в зв'язку з непередбаченими об­ставинами річ стала потрібною йому самому( п. 1 ч. 2 ст. 834 ЦК).

У свою чергу користувач має право відмовитися від договору в од­
носторонньому порядку і повернути річ, передану йому в користу­
вання, у будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує
особливого догляду або зберігання, користувач зобов'язаний повідо­
мити позичкодавця про відмову від договору не пізнішу як за сім днів
ДО повернення речі. , ш%тч,, тщтсЯ:Я - іите»и


, tts.


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩОВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ


233



Розділ XI. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з виконанням робіт

Глава 43. ДОГОВІР ПІДРЯДУ

§ 1. Загальні положення про підряд

Регулюванню відносин у сфері виконання робіт присвячено гла­ву 61 ЦК (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837 -864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.