Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 81 из 193)


в'язуегься виконувати роботу, визначену цією угодою, і підпорядко­вується при її виконанні, як правило, внутрішньому трудовому розпо­рядку (такого не існує при укладенні договору з фізичною особою-підприємцем), а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним догово­ром і угодою сторін. При укладенні трудового договору роботи викону­ються утриманням роботодавця, тобто за його рахунок, із його мате­ріалів, з використанням його інструменту та обладнання. Використання працівником своїх матеріалів, обладнання тощо може відбуватися тіль­ки за згодою роботодавця і, як правило, на умовах компенсації робітни­кові. Результат робіт, що виконуються за трудовим договором, є влас­ністю роботодавця, який несе ризик випадкового знищення або випад­кового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі ро­біт, а також ризик випадкового знищення предмета договору підряду до здачі його замовникові без вини сторін тощо.

Підрядник у договорі підряду виконує роботу на свій ризик, і якщо інше не встановлено договором, своїм утриманням, тобто із свого ма­теріалу і своїми засобами (ч.і ст. 839 ЦК).

Правова характеристика договору підряду. Договір підряду -консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умова­ми. Це оплатиш договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство знає і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести об­ов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцем, якщо ін­ше не буде встановлено договором або законом (ст. 776 ЦК). Однак на законодавчому рівні договір безоплатного виконання робіт не знай­шов закріплення.

Договір підряду - двосторонньо взаємний договір, бо і на стороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов'язки, причому праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і, навпаки.

Сторонами в даному договорі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Відповідно до ч. З ст. 837 ЦК для виконання окре­мих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник (суб­підрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл, що свідчить, по-перше, про можливість виконання цих робіт лише особисто тим підрядником, який має на це дозвіл. Вказане стосується, наприклад, виконання авіаційно-хімічних робіт, виготовлення, монтажу несучих конструкцій, монтажу конструкцій в будівельній, ремонтно-буді­вельній діяльності тощо; по-друге, що підрядником в окремих видах договорів підряду, зокрема побутовому, будівельному тощо може бу­ти суб'єкт підприємницької діяльності, а, звідси, договір підряду мо-


236

І


Розділ XI

же бути як загальноцивільним, так і підприємницьким; по-третє, як­що підрядником-підприємцем виконується робота, призначена для задоволення побутових та інших потреб замовника-фізичної особи, цей договір визначається публічним (ст.865 ЦК).

ЦК закріпив як загальну для всіх видів договору підряду конструк­цію «генерального підряду», а саме систему взаємовідносин між сто­ронами, за якою робота може виконуватися підрядником або особис­то, або за допомогою інших осіб (субпідрядників), якщо особисте виконання роботи не передбачено договором. В останньому разі під­рядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Підрядник залишається відповідаль­ним перед замовником за результат діяльності субпідрядників, а пе­ред субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замов­ником своїх зобов'язань за договором. При цьому закон забороняє замовнику і субпідряднику пред'являти один одному вимоги, пов'яза­ні з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Система «генерального підряду» традиційно застосовувалася у бу­дівництві або при проведенні проектних та пошукових робіт. Гене­ральний підрядник, уклавши договір будівельного підряду із замовни­ком, укладає субпідрядний договір з субпідрядником. Субпідрядний договір — це різновид договору підряду, на який поширюється дія як загальних положень про договір (глави 52 і 53 ЦК), так і дія загальних положень про договір підряду. Умови субпідрядного договору повин­ні відповідати умовам договору підряду, для виконання якого залу­чається субпідрядник.

Умови договору підряду. Істотною умовою договору підряду є предмет. Хоча законодавець і не дотримується єдності термінології, вказуючи в одному випадку тільки на роботу як на предмет договору, а у другому - і на роботу, і на її результат (до речі, і при регулюванні окремих видів договору підряду спостерігається така ж тенденція — статті 876,887 ЦК та інші), предметом цього договору є будь-яка ро­бота, що виконується за завданням замовника. Результат роботи—це та матеріалізована форма (наприклад, об'єкт будівництва, проектно-кошторисна документація), що опосередковує виконану роботу. Та­кий підхід до визначення предмета договору підряду спостерігається і у загальних положеннях про зобов'язання (ч. 1 ст. 509 ЦК).

Найважливішою ознакою предмета договору підряду є якість ви­конаної роботи, вимоги до якої встановлені у ст. 857 ЦК. Робота повинна відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відпо­відного характеру. При цьому результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру. и/


ЗОБОВ 'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 237

Договором або законом може бути передбачений строк, протягом якого виконана робота повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 857 ЦК (гарантійний строк). Гарантія якості роботи, якщо інше не передбачено договором, поширюється на все, що становить ре­зультат роботи. Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота буде прийнята або мала бути прийнята замов­ником, якщо інше не передбачено договором. До обчислення гаран­тійного строку застосовуються положення ст. 676 ЦК, якщо інше не передбачено договором або законом.

До умов договору підряду, але не суттєвих, слід віднести ціну ви­конаних робіт, яка може бути встановлена або у договорі, або у кош­торисі. За правилом, якщо обсяг робіт не дуже великий, ціна чи спо­соби її визначення визначаються у договорі, але якщо виконуються різні види робіт великі за обсягом, ціна визначається у кошторисі (зокрема, при проведенні капітального ремонту, при будівництві спо­руд тощо). Кошторис може бути складений будь-якою із сторін. Між тим на практиці, виходячи з того, що підрядник є професіоналом, са­ме він і складає кошторис, який набирає чинності і стає частиною до­говору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Розрізняють кошторис приблизний і твердий. Від положень при­близного кошторису сторони можуть відступити у бік перевищення, якщо воно не є суттєвим. Між тим, якщо виникне необхідність прове­дення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення виз­наченого приблизного кошторису, на підрядника покладається об­ов'язок своєчасного попередження про це замовника. Якщо замовник не погодиться на перевищення кошторису, він має право відмовитися від договору, а підрядник має право вимагати від нього оплати вико­наної частини роботи. Якщо ж підрядник своєчасно не попередить за­мовника про необхідність суттєвого перевищення приблизного кош­торису, він буде зобов'язаний виконати договір за ціною, встанов­леною договором.

Кошторис вважається твердим, якщо інше не буде встановлено у договорі. Вийти за межі твердого кошторису сторони не можуть. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати не­се підрядник, якщо інше не передбачено законом.

Сторони можуть за узгодженням між собою вносити зміни у твер­дий кошторис. Зокрема, у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані під­рядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими осо­бами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. В разі відмови замовника від цього підрядник має право вимагати розірван­ня договору. Але підрядник не має права вимагати збільшення твер­дого кошторису, а замовник - його зменшення у разі, якщо на момент


238


Розділ XI


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ


339



1

укладення договору підряду не можна було передбачити повний об­сяг роботи або необхідні для цього витрати (ч. 5 ст. 844 ЦК).

Ціна включає плату за виконану підрядником роботу, а також від­шкодування витрат останнього. Але, якщо у договорі не встановлено ні ціни, ні способів її визначення, вона встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Відповідно до ст. 845 ЦК, якщо фактичні витрати підрядника вия­вилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, вста­новленою договором, якщо замовник не доведе, що отримане підряд­ником заощадження зумовило погіршення якості роботи. При цьому сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником (ст. 845 ЦК).