Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 83 из 193)

Якщо замовник виявить явні недоліки, він має право за своїм вибо­ром вимагати безоплатного їх виправлення у розумний строк або ви­правити останні за свій рахунок, отримавши право на відшкодування своїх витрат на виправлення цих недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 852 ЦК). До речі, підрядник має право замість усунення недоліків роботи без­оплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'яза­ний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за ха­рактером роботи таке повернення можливе (ч. 2 ст. 858 ЦК).

Якщо будуть виявлені істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК).

Стаття 863 ЦК містить спеціальну норму про позовну давність, яка застосовується до вимог щодо неналежної якості робіт за договором. Вона дорівнює одному року, а щодо будівель і споруд - трьом рокам від дня прийняття замовником. Початок перебігу позовної давності залежить від певних обставин. Так, якщо договором підряду або зако­ном встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків ро­боти зроблена у його межах, перебіг позовної давності починається від для заявления про недоліки. Якщо відповідно до договору підряду роботу прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково.


242


РЬаШЖ


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩОВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 243



Замовник за договором підряду має наступні права: у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність під­рядника; відмовитись від договору та вимагати відшкодування збит­ків, якщо підрядник своєчасно не почав роботу або виконує її на­стільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим; призначити підрядникові строк для усунення недоліків, коли під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належ­ним чином, а у разі невиконання підрядником цієї умови - відмовити­ся від договору та вимагати відшкодування збитків або доручити ви­правлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Закон традиційно надає замовнику право на односторонню відмо­
ву від договору. Так, відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК замовник має право
у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, ви­
плативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшко­
дувавши йому збитки, заподіяні розірванням договору іЕ

§ 2 Побутовий підряд '

За договором побутового підряду підрядник, який здійснює під­приємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фі­зичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових чи інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботу (ч. 1 ст. 865 ЦК).

Правовому регулюванню договору побутового підряду в ЦК при­свячено окремий параграф, що пов'язано, перш за все, з необхідністю законодавчого забезпечення інтересів замовника як споживача ре­зультату підрядних робіт за даним договором.

Згідно зі ст. &65 ЦК до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів, а також інші акти цивільного законодавства. Ними, зо­крема є: Закон України «Про захист прав споживачів»1 (далі - Закон); Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових опера­цій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»2, Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою Ка­бінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 (далі - Прави­ла)3; низка інструкцій щодо надання окремих видів побутових по­слуг, затверджених наказом Українського союзу об'єднань підпри­ємств та організацій побутового обслуговування населення (Укрсо-юзсервіс) від 27 серпня 2000 р. № 204, зокрема: Інструкція щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування)

1 Відомості Верховної Ради України. -1994. - № 1. - Ст. 1.

2 ВідомостіВерховноїРадиУкраїни.-2000.-№38.-Ст.315.

3 Урядовий кур'єр. -1994. -№ 86 (діють із змінами);//Офіційний вісник України.—
1999. - № 23. - Ст. 1048. '

4 Офіційний исшнс України. -2000. - № 47. - Ст. 2053fck; •„•» «ц.х» Ш'ілзЩііііт Я і


виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та пошиття швей­них і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутових машин і приладів, ремон­ту та виготовлення металовиробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та виготовлення ювелірних виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, Інструкція щодо надання послуг з ремонту і пошиття взуття, Інструкція щодо надання послуг з ремонту, пошиття та в'язання трикотажних виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури тощо.

Значення наведених нормативно-правових актів полягає у тому, що вони складають частину особливого режиму, передбаченого для договору побутового підряду1. Правові норми, що містяться у цих ак­тах, є щодо загальних положень про підряд такими ж спеціальними, як і норми § 2 глави 61 «Побутовий підряд».

Договір побутового підряду є двостороннім, консенсуальним і оплатним. Поряд із загальними ознаками, притаманними підряду в цілому, договір побутового підряду має низку специфічних рис.

По-перше, це особливість суб'єктного складу договору побутово­го підряду. Замовником може бути тільки фізична особа, а на стороні підрядника завжди виступає юридична або фізична особа, що здійс­нює підприємницьку діяльність.

По-друге, даний договір є публічним. Тобто, на нього поширюють­ся особливості, встановлені цивільним законодавством щодо публіч­них договорів (ст. 633 ЦК). Так, умови договору побутового підряду встановлюються однаково для всіх замовників, крім тих, яким за за­коном надані пільги; підрядник не має права надавати переваги одно­му споживачеві перед іншим щодо укладення договору побутового підряду, якщо інше не передбачено законом. Він також не може від­мовитися від укладення цього договору за наявності у нього можли­востей виконувати відповідні роботи на користь споживача.

По-третє, певну специфіку має предмет договору : робота при­значена задовольнити побутові чи інші особисті потреби замовника, тобто її результат повинен бути призначений для використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. На підрядні роботи, які за своїм змістом хоча і можуть бути віднесені до побутового підряду, але їх результати використовуються у підприємницькій діяльності, поширюються загальні норми про договір підряду (§ 1 гл. 61 ЦК).

По-четверте, специфіка побутового підряду знаходить свій прояв у наявності переддоговірних обов 'язків підрядника. Вони полягають у наданні підрядником необхідної і достовірної інформації про запро­поновану роботу, про ціну і форму оплати та інших відомостей

1Брагинский М.'И. Договор подряда и подобные ему договори. -Ж: Статут,
1999. -С. 92-93. ' хх-Г ' :іПГГОГОі .

Розділ XI


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ


245



(ст. 868 ЦК). Згідно із ст. 867 ЦК підрядник не має права нав'язувати замовнику включення до договору додаткових оплатних робіт або послуг. Замовник у будь-який час до здачі йому роботи в односторон­ньому порядку може відмовитися від виконання договору, сплатив­ши замовнику частину встановленої ціни пропорційно виконаній ро­боті (ч. 2 ст. 867 ЦК). Підстави для відмови закріплені і у ст. 15 Закону: коли підрядник вчасно не почав виконання договору; якщо під час виконання замовник не задоволений ходом виконання робіт (мають місце відступи від Закону або умов договору); наявність ін­ших непорозумінь (наприклад, питання про доплату). Умови догово­ру, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.