Цивільне право 2 (стр. 84 из 193)

По-п 'яте, специфіка цього договору полягає в умовах, що визначаються ще до його укладання і з якими погоджується його замовник. Зокрема, це стосується ціни, яка визначається прейскурантами, тарифами і кошторисом, однак може й коригуватися за згодою сторін.

Договір повинен укладатися у простій письмовій формі (ст. 866 ЦК) шляхом підписання одного документа, видачі квитанції, касового чека, товарного чека, білета встановленої форми (п. 9 Правил). Як виняток договір може укладатися в усній формі, якщо моменти укладення і виконання збігаються. На відміну від загального правила про неприйнятність показань свідків (ч. 1 ст. 218 ЦК), ст. 866 ЦК надає можливість при відсутності у замовника документа посилатися на показання свідків для підтвердження факту укладання договору,

У разі, коли замовник у письмово оформленому договорі приєднується до умов формулярів, запропонованих підрядником, він набуває ознак договору приєднання (ст. 634 ЦК).

Згідно зі ст. 870 ЦК і п. 17 Правил робота може бути виконана з матеріалів як підрядника (тоді матеріал оплачується замовником при укладенні договору повністю або частково з остаточним розрахунком після закінчення роботи), так і замовника (тоді у квитанції або іншому документі фіксується точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін; у даному випадку підрядник несе відповідальність за схоронність матеріалу і правильне його використання).

Відповідно до ст. 872 ЦК у разі виявлення під час приймання результату роботи або під час його використання істотних відступів від умов договору, інших істотних недоліків у роботі, яка виконана з матеріалу замовника, останній за своїм вибором може здійснити одне з передбачених у цій статті прав:

1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої
якості;

2) розірвання договору та відшкодування збитків.

До істотних відступів від умов договору, істотних недоліків у ро-

боті підрядника, що тягнуть за собою наведені наслідки, належать порушення строків виконання замовлення, втрата, псування чи пошкодження матеріалів¹, невідповідність результату робіт вимогам якості, яку не можна усунути, тощо².

У тому разі, коли виявлені недоліки або відступи від умов договору не мають істотного характеру, замовнику надається право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк, відшкодування власних витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

Замовник завжди може вимагати від виготовлювача встановлення гарантійного строку, який може бути зазначений у паспорті або сертифікаті. Аналогічні правила встановлені у ст. 14 Закону.

Відповідно до ч. З ст. 872 ЦК вимога про безоплатне усунення таких недоліків результату роботи, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я самого замовника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття результату роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Варто наголосити, що момент виявлення недоліків у даному випадку значення не має, у зв'язку з чим на останні можна посилатися і після закінчення гарантійних строків. Протягом встановленого наведеною нормою десятирічного строку замовнику надається право подавати вимоги про повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування витрат замовника на усунення недоліків.

По закінченні роботи замовник повинен з'явитися за її результатом. У разі нез'явлення замовника підрядник направляє йому письмове повідомлення і після закінчення двох місяців з дня попередження має право продати предмет договору за розумну ціну, а одержану суму, за відрахуванням усіх належних підряднику платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника (ст. 874 ЦК)³.

1 Гражданский кодекс Украины: Комментарий (с изм. и доп. по состоянию на 1 сен
тября 2003 г. - Т. 2. - Харьков: Одиссей. -- С. 451.

² Необхідно відмітити, що поняття «істотних недоліків» виконаних робіт містить
ся у цивільному законодавстві інших держав, зокрема Російської Федерації. На думку
Верховного Суду РФ, під істотними недоліками у виконаній роботі слід розуміти такі,
які роблять неможливим чи неприпустимим використання результату роботи у відпо
відності з її цільовим призначенням; або не можуть бути усунені щодо даного спожива
ча чи для їх усунення потрібні великі затрати праці та часу; або роблять результат робіт
іншим, ніж передбачено договором, або коли після усунення недоліків вони з'явилися¹
знов; або внаслідок цих недоліків споживач у значній мірі позбавляється того, на що він
вправі розраховувати при укладанні договору (п. 15 постанови Пленуму Верховного,
Суду РФ від 29 вересня 1994 р. № 7 «Про практику розгляду судами справ про захист
прав споживачів») // Бюллетень Верховного Суда РФ. -1995. - № 1. - Ст. 4.

³ Див.-, статті 85,86 Закону України «Про нотаріат»; Інструкцію про порядок обліку ,
Депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, за
тверджену наказом Міністерства юстиції України від 18 лютого 2003 р. № 13/5.

РозШХІ

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩОВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ

247

§ 3. Будівельний підряд

Будівництво - процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів.

Серед способів здійснення будівництва таких, як: підрядний, господарський та змішаний, основним є підрядний, при якому будівельні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними організаціями, наслідком чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовником і підрядником, які пов'язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії - здачі об'єкта будівництва.

Регулюванню підрядних відносин в будівництві присвячений § 3 глави 61 ЦК (статті 875-886) «Будівельний підряд», який за ЦК 1963 p. іменувався «Договором підряду на капітальне будівництво».

Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні положення ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв'язків (ст. 838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов'язань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо.

Між тим будівельний підряд, крім родових ознак договору підряду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет - будівельні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов'язані з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає можливість розглядати його як самостійний вид договору підряду.

Норми, що регулюють відносини будівельного підряду, містяться у нормативно-правових актах, які утворюють законодавство в галузі будівництва, що за своєю суттю є комплексним, включаючи не тільки норми цивільного права, а й адміністративного, земельного, фінансового тощо.

В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво Оновилося, хоча цей процес триватиме і надалі. До нормативно-правових актів в галузі будівництва належать закони України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. № 1560-ХІІ¹, «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХП², «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 p. № 687-XIV³, «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 р. № 1490-Ш⁴, «Про майнову відповідальність за порушення

1 Відомості Верховної Ради України. -1991. - № 47. - Ст. 646.

² Відомості Верховної Ради України; -1992. - № 52. - Ст. 683.

³ Відомості Верховної Ради Україии. -1999. - № 31. - Ст. 246.

⁴ Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 20. - Ст. 148,.