будівництва. У договорі будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст цієї документації, а також, яка із сторін і у який строк зобов'язана надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 ЦК).
Договором може бути на замовника покладено обов'язок матеріально-технічного забезпечення будівництва (ч. 1 ст. 879 ЦК). За правилом, це забезпечення технологічним, енергетичним, електротехнічним обладнанням і апаратурою. Хоча не виключається, що це можуть бути і матеріали.Замовник повинен сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг1(ч. 1 ст. 879 ЦК). У договорі можуть бути передбачені випадки і порядок надання підряднику в користування необхідних для здійснення робіт споруд і будівель, забезпечення транспортування вантажів тощо.
Замовник, якщо це встановлено у договорі, повинен застрахувати об'єкт будівництва або комплекс робіт.
У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник повинен оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, з цим пов 'язані (ч. 6 ст. 879 ЦК).
Головним обов'язком замовника є прийняття об'єкта або закінчених будівельних робіт та їх оплата. Передання та прийняття робіт - одна з найголовніших стадій договору будівельного підряду, в якій повинні брати участь обидві сторони. При отриманні від підрядника повідомлення про виконання робіт і готовність їх передання замовник негайно має почати їх прийняття, тобто організувати та здійснити прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У випадках, передбачених законом або іншими нормативно-правовими актами, у прийнятті робіт повинні брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Прийняття робіт можливо як після повного їх завершення, так, якщо це передбачено договором, після завершення окремих етапів робіт. ЦК передбачає, що передання і прийняття виконаних робіт оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується у акті; і він підписується другою стороною. Між тим, якщо суд визнає мотиви відмови від підписання акта обґрунтованими, зазначений акт може бути визнаний судом недійсним.
Можливі випадки, коли з характеру робіт випливає необхідність попереднього їх випробування. Для таких випадків встановлено спеціальний порядок прийняття, а саме воно може здійснюватися лише у
1 Ці послуги замовник завжди надавав підряднику, а перелік їх містився у пп. 28-36, Правил про договори підряду на капітальне будівництво 1986 р. // СП СССР. - 1987. -№4.-Ст. 19.ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 251
разі позитивного результату попереднього випробування. Вказаний порядок може бути встановлено у договорі.Замовнику надається право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної у договорі мети і котрі не можуть бути усунені ні підрядником, ні замовником. Причому закон під неможливістю усунення таких недоліків передбачає не тільки ті випадки, коли сторони договору не можуть провести відповідні роботи, а й не можна знайти третю особу, яка це могла б зробити (ч. 6 ст. 882 ЦК).
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), хоча договором може встановлюватися й інший порядок розрахунків. Так, у договорі може бути передбачено право замовника сплатити встановлену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку (ч. 5 ст. 884 ЦК).
На замовника покладається обов'язок заявити підряднику в розумний строк про виявлені протягом гарантійного строку експлуатації об 'єкта будівництва недоліки (ч. 4 ст. 884 ЦК).
Замовник має наступні права:
вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором (ч. 1 ст. 878 ЦК);
здійснювати контроль та нагляд за будівництвом, приймаючи від свого імені відповідні рішення1. Слід зазначити, що закон дозволяє здійснювати вказане право замовнику не тільки особисто, а й із залученням для цього спеціалізованої організації або спеціаліста, для чого замовнику надається право укласти з ними договір про надання такого виду послуг (договір доручення тощо). Застосування фігури «інженера» («інженерної фірми») при виконанні будівельних робіт, включаючи й етап прийняття виконаної роботи, відоме міжнародній практиці2, а на сьогодні воно знайшло застосування і в оновленому цивільному законодавстві (наприклад, РФ - ст. 749 ЦК РФ). Функції та повноваження такого спеціаліста (спеціалізованої організації) визначаються у договорі будівельного підряду (ч.З ст.881 ЦК).
До обов'язків підрядника закон відносить г
- матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо у дого-
1 Якщо будівельні роботи виконуються за рахунок коштів Державного бюджету2 Див.: Международное частное право / Сб. нормат. док.; Составитель Н. Ю. Ерпы-
лева. - М., 1994. - С. 181 та наступ.
252 |
РоздЬХІ
ворі не встановлено інше. В цьому випадку він несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;- надання замовникові проектно-кошторисної документації, як
що це передбачено у договорі;
-здійснення будівництва та пов 'язаніз ним будівельні роботи відповідно до проектної документації;
- виконання усіх робіт, визначених у проектно-кошторисній доку
ментації;
- повідомлення замовника про виявлені в ході будівництва не вра
ховані необхідні додаткові роботи, здійснення яких призводить до
збільшення кошторису; у разі неодержання від останнього в розум
ний строк відповіді - зупинення відповідних робіт з віднесенням
збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звіль
няється від відшкодування названих збитків, якщо доведе, що у про
веденні цих робіт немає необхідності (ч. З ст. 877 ЦК). Між тим, якщо
підрядник виконає додаткові роботи без згоди замовника, він не по
збавляється права на їх оплату і відшкодування завданих цим збитків,
коли доведе, що це було необхідним у інтересах замовника, зокрема у
зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або
пошкодження об'єкта будівництва ч. 4 ст. 877 ЦК). Таким чином,
законом встановлені особливості проведення додаткових робіт при
договорі будівельного підряду, бо за загальним правилом (§ 1 цієї
глави) питання про їх проведення теж вирішується замовником за по
передженням підрядника, але якщо останній цього не зробить, він зо
бов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою догово
ром (ч. 4 ст. 844 ЦК);
—страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором, з наданням замовнику в порядку, передбаченому договором, доказів укладення цього договору, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики. При цьому страхування не зменшує зобов'язань та відповідальності сторін за договором;
-усувати за свій рахунок недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, якщо вони допущені з його вини (або з вини субпідрядника). Договором може бути передбачений обов'язок підрядника усувати на вимогу замовника таза його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає. Але підрядник має право відмовитися від виконання цього обов'язку, якщо усунення недоліків не пов'язано безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснено підрядником з незалежних від нього причин (ст. 885 ЦК).
Специфіка договору будівельного підряду відбивається і на правах підрядника. Так, підрядник може відмовитися від договору в наступних випадках: коли, по-перше, прийде до висновку про неможливість використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт. При
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 253
цьому він також має право вимагати від замовника сплати ціни роботи пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих вказаною сумою (ч. З ст. 879 ЦК); по-друге, коли замовник прагне внести зміни до проектно-кошторисної документації, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, він може дати на це згоду (ч. 2 ст. 878 ЦК).