Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 86 из 193)

будівництва. У договорі будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст цієї документації, а також, яка із сторін і у який строк зо­бов'язана надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 ЦК).

Договором може бути на замовника покладено обов'язок мате­ріально-технічного забезпечення будівництва (ч. 1 ст. 879 ЦК). За правилом, це забезпечення технологічним, енергетичним, електро­технічним обладнанням і апаратурою. Хоча не виключається, що це можуть бути і матеріали.

Замовник повинен сприяти підрядникові у забезпеченні будівниц­тва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг1(ч. 1 ст. 879 ЦК). У договорі можуть бути передбачені випадки і порядок надання підряднику в користування необхідних для здійснення робіт споруд і будівель, забезпечення транспортуван­ня вантажів тощо.

Замовник, якщо це встановлено у договорі, повинен застрахувати об'єкт будівництва або комплекс робіт.

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сто­рін обставин замовник повинен оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, з цим пов 'язані (ч. 6 ст. 879 ЦК).

Головним обов'язком замовника є прийняття об'єкта або за­кінчених будівельних робіт та їх оплата. Передання та прийняття ро­біт - одна з найголовніших стадій договору будівельного підряду, в якій повинні брати участь обидві сторони. При отриманні від підряд­ника повідомлення про виконання робіт і готовність їх передання за­мовник негайно має почати їх прийняття, тобто організувати та здійс­нити прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У випадках, передбачених законом або іншими норма­тивно-правовими актами, у прийнятті робіт повинні брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самовря­дування.

Прийняття робіт можливо як після повного їх завершення, так, якщо це передбачено договором, після завершення окремих етапів робіт. ЦК передбачає, що передання і прийняття виконаних робіт оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується у акті; і він під­писується другою стороною. Між тим, якщо суд визнає мотиви від­мови від підписання акта обґрунтованими, зазначений акт може бути визнаний судом недійсним.

Можливі випадки, коли з характеру робіт випливає необхідність попереднього їх випробування. Для таких випадків встановлено спе­ціальний порядок прийняття, а саме воно може здійснюватися лише у

1 Ці послуги замовник завжди надавав підряднику, а перелік їх містився у пп. 28-36, Правил про договори підряду на капітальне будівництво 1986 р. // СП СССР. - 1987. -№4.-Ст. 19.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 251

разі позитивного результату попереднього випробування. Вказаний порядок може бути встановлено у договорі.

Замовнику надається право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної у договорі мети і котрі не можуть бути усунені ні підрядником, ні замовником. Причому закон під неможливістю усу­нення таких недоліків передбачає не тільки ті випадки, коли сторони договору не можуть провести відповідні роботи, а й не можна знайти третю особу, яка це могла б зробити (ч. 6 ст. 882 ЦК).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудовано­го об'єкта (виконаних робіт), хоча договором може встановлюватися й інший порядок розрахунків. Так, у договорі може бути передбачено право замовника сплатити встановлену договором частину ціни ро­біт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку (ч. 5 ст. 884 ЦК).

На замовника покладається обов'язок заявити підряднику в розум­ний строк про виявлені протягом гарантійного строку експлуатації об 'єкта будівництва недоліки (ч. 4 ст. 884 ЦК).

Замовник має наступні права:

вносити зміни до проектно-кошторисної документації до почат­ку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, вик­ликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначе­них договором (ч. 1 ст. 878 ЦК);

здійснювати контроль та нагляд за будівництвом, приймаючи від свого імені відповідні рішення1. Слід зазначити, що закон дозволяє здійснювати вказане право замовнику не тільки особисто, а й із залу­ченням для цього спеціалізованої організації або спеціаліста, для чо­го замовнику надається право укласти з ними договір про надання та­кого виду послуг (договір доручення тощо). Застосування фігури «інженера» («інженерної фірми») при виконанні будівельних робіт, включаючи й етап прийняття виконаної роботи, відоме міжнародній практиці2, а на сьогодні воно знайшло застосування і в оновленому цивільному законодавстві (наприклад, РФ - ст. 749 ЦК РФ). Функції та повноваження такого спеціаліста (спеціалізованої організації) ви­значаються у договорі будівельного підряду (ч.З ст.881 ЦК).

До обов'язків підрядника закон відносить г

- матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо у дого-

1 Якщо будівельні роботи виконуються за рахунок коштів Державного бюджету
України, республіканського бюджету АРК, місцевих бюджетів, коштів державних і ко­
мунальних підприємств, установ та організацій, встановлюється контроль за дотриман­
ням сторонами договірних зобов'язань, що здійснюється спеціальними органами (див.:
Порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором
підряду про виконання робіт на будівництві об'єктів, затверджений постановою Ка­
бінету Міністрів України від 12 травня 2004 p.).

2 Див.: Международное частное право / Сб. нормат. док.; Составитель Н. Ю. Ерпы-
лева. - М., 1994. - С. 181 та наступ.



252

РоздЬХІ

ворі не встановлено інше. В цьому випадку він несе ризик неможли­вості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;

- надання замовникові проектно-кошторисної документації, як­
що це передбачено у договорі;

-здійснення будівництва та пов 'язаніз ним будівельні роботи від­повідно до проектної документації;

- виконання усіх робіт, визначених у проектно-кошторисній доку­
ментації;

- повідомлення замовника про виявлені в ході будівництва не вра­
ховані необхідні додаткові роботи, здійснення яких призводить до
збільшення кошторису; у разі неодержання від останнього в розум­
ний строк відповіді - зупинення відповідних робіт з віднесенням
збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звіль­
няється від відшкодування названих збитків, якщо доведе, що у про­
веденні цих робіт немає необхідності (ч. З ст. 877 ЦК). Між тим, якщо
підрядник виконає додаткові роботи без згоди замовника, він не по­
збавляється права на їх оплату і відшкодування завданих цим збитків,
коли доведе, що це було необхідним у інтересах замовника, зокрема у
зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або
пошкодження об'єкта будівництва ч. 4 ст. 877 ЦК). Таким чином,
законом встановлені особливості проведення додаткових робіт при
договорі будівельного підряду, бо за загальним правилом (§ 1 цієї
глави) питання про їх проведення теж вирішується замовником за по­
передженням підрядника, але якщо останній цього не зробить, він зо­
бов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою догово­
ром (ч. 4 ст. 844 ЦК);

—страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо ін­ше не встановлено договором, з наданням замовнику в порядку, пе­редбаченому договором, доказів укладення цього договору, включа­ючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застра­ховані ризики. При цьому страхування не зменшує зобов'язань та від­повідальності сторін за договором;

-усувати за свій рахунок недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, якщо вони допущені з його вини (або з вини субпідрядника). Договором може бути передбачений обов'язок під­рядника усувати на вимогу замовника таза його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає. Але підрядник має право відмовитися від виконання цього обов'язку, якщо усунення недоліків не пов'язано безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснено під­рядником з незалежних від нього причин (ст. 885 ЦК).

Специфіка договору будівельного підряду відбивається і на правах підрядника. Так, підрядник може відмовитися від договору в наступ­них випадках: коли, по-перше, прийде до висновку про неможливість використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, на­даного замовником, без погіршення якості виконуваних робіт. При


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 253

цьому він також має право вимагати від замовника сплати ціни робо­ти пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих вказаною сумою (ч. З ст. 879 ЦК); по-друге, коли замов­ник прагне внести зміни до проектно-кошторисної документації, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять від­сотків визначеної у кошторисі ціни, він може дати на це згоду (ч. 2 ст. 878 ЦК).