Смекни!
smekni.com

Цивільне право 2 (стр. 89 из 193)

Договір на виконання НД або ДКТР разом з договором підряду за
своєю юридичною природою належить до групи договорів з виконан­
ня робіт. Тому в них є певні спільні ознаки: виконання робіт з метою
досягнення матеріального результату. Звідси і назва сторін: підряд­
ник (виконавець) і замовник.................................................... . ?


Напевно це послужило підґрунтям для того, що деякі науковці роз­глядають договір на виконання НД або ДКТР як спеціальний вид до­говору підряду поряд з договором будівельного підряду і договором підряду на проектні та пошукові роботи1.

Однак такий висновок не відповідає дійсності. Характер виконува­них робіт та їх результат, а відповідно і правове регулювання взаємо­відносин сторін за даними договорами значно відрізняються, що не дає можливості розглядати договір підряду та договір на виконання НД або ДКТР як єдиний договірний тип. Про це свідчить також зако­нодавче регулювання вказаних правовідносин. Так, договору підряду (і його різновидам - побутовому підряду, будівельному підряду та підряду на проектні і пошукові роботи) присвячена глава 61 ЦК, а до­говору на виконання НД або ДКТР - глава 62 ЦК.

Між договором підряду та договором на виконання НД або ДКТР є низка суттєвих відмінностей.

По-перше, характер робіт: за договором підряду виконуються зви­чайні виробничі роботи, а за договором на виконання НД або ДКТР -науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи, для яких характерний творчий пошук.

Заради справедливості слід зазначити, що творчий характер прита­манний і такому різновиду договору підряду як договір на виконання проектних робіт. Однак у цьому випадку він тісно пов'язаний з будів­ництвом і складає лише один з його етапів.

По-друге, можливість гарантувати результат робіт: результати ро­біт договору підряду можна чітко передбачити, а договору на вико­нання НД або ДКТР - ні. Пояснюється це специфікою останнього із зазначених договорів. Вона полягає у неможливості чітко визначити конкретні параметри майбутнього результату в зв'язку з його твор­чим характером. Тому при укладенні договору сторони погоджують, як правило, лише загальні вимоги стосовно очікуваного результату. До того ж результат договору на виконання науково-дослідних робіт може бути абсолютно протилежний очікуваному.

По-третє, для належного виконання договору підряду завжди не­обхідне досягнення обумовленого результату. У випадку відсутності останнього відпадає потреба оплати проведених робіт, а для договору на виконання науково-дослідних робіт негативний результат є одним з можливих варіантів виконання договору, за що необхідно заплатити. Для договору на виконання дослідно-конструкторських та техно­логічних робіт характерне своєрідне проміжне положення: для опла­ти повинен бути обов'язково позитивний результат, однак на відміну від договору підряду він може бути не лише матеріальний, а й нема­теріальний.

і
Я. М. Шевченко. 2003.-С. 116-120. 9

Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. . Шевченко. - Т. 2. Особлива частина. - К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», .-С. 116-120.


260


Розділ XI


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ УЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМРОБІТ


261



По-четверте, за договором підряду ризик випадкового знищення предмета договору або неможливості закінчення роботи несе підряд­ник, а тому він не отримує плату в разі відсутності результату. Ризик неможливості одержати очікуваний результат за договором на вико­нання НД або ДКТР несе замовник, а тому він зобов'язаний оплатити проведені науково-дослідні роботи чи відшкодувати витрати, понесе­ні виконавцем у ході виконання дослідно-конструкторських та техно­логічних робіт.

По-п 'яте, на відміну від договору підряду, в процесі реалізації до­говору на виконання НД або ДКТР можуть бути створені об'єкти ін­телектуальної власності (наукові твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо), умови використання яких потребують спе­ціального узгодження сторонами, а у випадку відсутності визначаю­ться законодавством.

Таким чином, договір на виконання НД або ДКТР є самостійним і поряд з договором підряду належить до групи договорів на виконан­ня робіт.

Стосовно предмета договору на виконання НД або ДКТР у науко­вій літературі відсутня єдина позиція. На думку одних науковців, предметом є саме результат робіт1, а інших - роботи як такі (тобто сам процес)2. Хоча дане питання є дискусійним, видається, що пред­метом договору є результат робіт.

Оскільки за договором на виконання НД або ДКТР можуть прово­дитися як фундаментальні, так і прикладні наукові дослідження, то внаслідок його виконання можуть бути отримані наукові і науко­во-прикладні результати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-техніч­ну діяльність»3науковий результат - це нове знання, одержане у про­цесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафік­соване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну ро­боту, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; науко­во-прикладний результат - нове конструктивне чи технологічне рі­шення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. Науково-прикладний результат може бути у формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науко­во-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

Таким чином, результатом робіт за договором на виконання НД або ДКТР можуть бути звіти про виконання наукових досліджень, зразки

1 Гражданское право. Ч. 2: Учеб. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.:
Проспект, 1997. - С. 365; Цивільне право України: Підруч.: У 2-х кн. - Книга 2 / За ред.
О. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 208.

2 Брагинский М. Я, Витрянский В .В. Договорное право. Книга третья: Договоры о
выполнении работ и оказании услуг. - М.: Статут, 2002. - С. 187.

3 ВВР. -1999. - № 2-3. - Ст. 20. Закон діє у ред. від 1 грудня 1998 p. ;j -. .г


нового виробу, нової техніки, конструкторська документація до них, створення нової технології та інші науково-технічні досягнення.

Сторонами договору є виконавець та замовник. Ними можуть бу­ти як фізичні, так і юридичні особи.

Досить часто підрядником (виконавцем) є науково-дослідні, проект­но-конструкторські, конструкторські і технологічні організації, на­укові центри, навчальні заклади, а також юридичні особи, які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.

Замовником можуть бути фізичні чи юридичні особи, яким необ­хідне проведення відповідних наукових досліджень і розробок.

Ціна визначається за згодою сторін і може встановлюватися шля­хом складання кошторису. Сторони можуть передбачити підвищення або зменшення ціни за наявності певних обставин (наприклад, залеж­но від строку виконання робіт, досягнутого результату тощо). Зокре­ма, встановлена договором плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не за­лежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були встановлені домовленістю сторін (ч. 2 ст. 894 ЦК).

Строк виконання робіт за договором визначається сторонами за­лежно від їх складності та інших факторів.

§ 2. Права та обов'язки сторін

Договір на виконання НД або ДКТР є двостороннім, а тому оскіль­ки обов'язки однієї сторони кореспондують правам іншої, то з метою усунення дублювання доцільно розглянути саме обов'язки сторін.

Обов'язки замовника за договором на виконання НД або ДКТР за­кріплені у ст. 898 ЦК.

По-перше, він повинен видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або темати­ку робіт. Безумовно, замовник повинен чітко поставити перед вико­навцем задачу. Тому технічне завдання є невід'ємною частиною до­говору і визначає технічні, економічні та інші параметри і нормативи, відповідно до яких відбувається виконання договірних робіт і оцінка отриманих результатів. До речі, підготовка технічного завдання мо­же бути покладена і на виконавця. У цьому разі існує потреба його узгодження замовником.