299
[110] Масленникова Н.И. Судебный приказ // Гражданский процесс. — М., 1999. — С.213.
302
[111] Тертишніков В.І. Цивільний процес України (лекції). — X.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. — С. 170.
306
[112] Захарова О.Б. Лишение и ограничение дееспособности гражданина // Арбитражный и гражданский процесс. — 2005. — № 4. — С.11.
309
[113] Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 19. — Ст.143.
322
[114] Викут М.А., Зайцев И.М. Гражданский процесс России. — М., 1999. — С.304.
329
[115] Пункт 5 розділу IV Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (схвалено Указом Президента України 10.05.2006 р.) закріп лює, що процедура перегляду судових справ незалежно від виду судо чинства має ґрунтуватися на однакових засадах. Завданням апеляцій ної інстанції має бути перегляд судової справи щодо правильності з'ясування обставин і застосування норм права судом першої інстанції. Рішення апеляційної інстанції щодо встановлених фактів має бути остаточним.
[116] Жилин Г.А. Задачи и цели суда в апелляционном и кассационном производстве // Арбитражный и гражданский процесс. — 2005. — № 5. — С.25.
330
[117] Орлов В.В., Громов Н.А., Белоносов В.О. Место стадии рассмотрения гражданских дел по вновь открывшимся обстоятельствам в системе гражданского процесса // Арбитражный и гражданский процесс. — 1999. — №3. — С.41.
358
[118] Алиев Т., Громов Н. Влияние вновь открывшихся обстоятельств на законность и обоснованность решения суда // Законность. — 2004. — №2. — С.58.
[119] Алиев Т.Т. Место пересмотра по вновь открывшимся обстоятельствам судебных постановлений в системе гражданского судопроизводства // Ар битражный и гражданский процесс. — 2005. — № 3. — С.35.
359
[120] Відомості Верховної Ради України. — 1936. — № 49. — Ст.272.
361
[121] Орлов В.В., Горожанин В.А., Громов Н.А. О разрешении проблем, устранении противоречий и пробелов в гражданском и арбитражном процессах // Арбитражный и гражданский процесс. — 1999. — № 4. — С.23-29.
363
[122] Коршунов Н.М., Мареев Ю.Л. Гражданский процесс: Учебник для вузов. — М.: Норма, 2004. — С.667.
364
[123] Шакарян М.С. Гражданское процессуальное право России: Учебник для вузов. — М.: Юрист, 2002. — С.28,52; Ярков В.В. Арбитражный про цесс. — М.: Юрист, 2000. — С.20-21, 360-361; Осипов Ю.К. Гражданский процесс: Учебник. — М., 1996. — С.387.
[124] Исаенкова О.В. Исполнительное право в системе российского права и некоторые проблемы ответственности в исполнительном праве // Российский ежегодник гражданского и арбитражного процесса. № 1. (2001 год). — М.: Норма, 2002. — С.389; Викут М.А., Зайцев И.М. Гражданский процесс Рос сии. — М., 1999. — С.24, 32-33, 349-374.
365
[125] Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 24. — Ст.207.
366
[126] Авякян А. Классификации принципов исполнительного права России и Республики Армения // Арбитражный и гражданский процесс. — 2005. — №11. —С.14.
[127] Настольная книга судебного пристава-исполнителя: Справочно-методическое пособие / Отв.ред.проф. В.В.Ярков. — М.: Издательство БЕК, 2000. — С.88.
368
[128] Решетникова И.В., Ярков В.В. Гражданское право и гражданский процесс в современной России. — М.: Юрист, 1998. — С.206-207.
[129] Морозова И.Б. Процессуальные функции суда в исполнительном производстве // Заметки о современном гражданском и арбитражном процессуальном праве. — М.: ОАО «Издательский дом «Городец», 2004. — С.328.
372
[130] Муранов А.И. Исполнение иностранннх судебных и арбитражных решений: компетенция российских судов. — М.: ЗАО «Юридический дом «Юстицинформ», 2002. —С.44.
390
[131] Зайцев Р.В. Понятие признания и приведения в исполнение иностранных судебных актов // Арбитражный и гражданский процесс. — 2005. — № 5. — С.37-38.
[132] Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 32. — Ст.422.
392
[133] Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України ».
394
[134] Лунц Л.А., Марышева Н.И. Международный гражданский процесс. — М.,1976. —С.167-213.
[135] Саттарова 3.3. Понятие признання иностранногосудебного решения // Гражданский процесс: наука и преподавание. — М.: «Издательский Дом «Городец», 2005. — С.384-394.
398
[136] Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 32. — Ст.422.
401
[137] Ведомости Верховной Рады Украины. — 2001. — № 13. — Ст.65.
[138] Лунц Л.А., Марышева Н.И. Курс международного частного права. Т.З. — М., 1996. — С.37-45.
402
[139] Международное частное право: Учебник /Под ред. Г.К.Дмитриевой. — М.: Проспект, 2000. — С.564-565.
406
[140] Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 49. — Ст.424.
[141] Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 49. — Ст.423.
3. Богуславский М.М. Международное частное право. — М., 1998. — С.331.
409
[142] Решетникова И.В., Ярков В.В. Гражданское право и гражданский процесс в современной России. — М.: Норма, 1999. — С.243.
[143] Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 39. — Ст.383.
[144] Наказ Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004.
[145] Наказ Міністерства юстиції України № 6/5 від 03.02.1994.
412
[146] Проблемы науки гражданского процесуального права / Под ред. проф. В.В.Комарова. — X.: Право, 2002. — С.379.
416
[147] Заворотько П.П., Штефан М.Й. Непозовне провадження в радянському цивільному процесі. — К., 1969.
420
[148] Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №13. — Ст.113.
425
[149] Волков А.Ф. Третейские суды и их значение в торговом обороте // Третейский суд. — 1999. — № 1. — С.31.
[150] Гегель Г. Философия права. — М.: Мысль, 1990. — С.259.
429
[151] Вицын А. Третейский суд по русскому праву. — М., 1856. — С.17.
[152] Виноградов Е.А. Правовые основы организации и деятельности третейского суда: Автореф.дис. ... канд. юрид. наук. — М., 1994. — С.19-22.
[153] Баранов О.В. Комментарий к Временному положенню о третейском суде для разрешения зкономических споров // Третейский суд. — 1999. — №1. — С.15-17.
430
[154] Карпеев О.В. Третейский суд — альтернативная форма рассмотрения споров, вытекающих из договора перевозки // Арбитражный и гражданский процесс. — 1999. — № 4. — С.46.
[155] Фархтдинов Я. Источники правового регулирования организации и деятельности третейских судов // Вестник ТИСБИ. — 2001. — № 4.
431
[156] Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 35. — Ст.411-412.
[157] Відомості Верховної Ради України. — 1994 . — № 25. — Ст.198.
[158] Гражданское процессуальное право России / Под ред. М.С. Шакарян. — М.: Былина, 1998. — С.482.
[159] Решетникова И.В., Ярков В.В. Гражданское право и гражданский процесс в современной России. — М.: Норма, 1999. — С.233-234.
433
[160] Скворцов О.Ю. Система принципов третейского судопроизводства в Российской Федерации // Правоведение. — 2004. — № 2. — С.143.
436
[161] Принцип арбітрування отримав право на існування у той період, коли господарські спори вирішувалися спеціальними арбітражними комісіями, що створювалися органами управління чи господарського керівництва і наданими кадрами далеко не юридичної професії, які не мали ні навичок, ні знань судді. Метою цих комісій було досягнення згоди, примирення сторін, вибір рішення, яке задовольнило б не тільки сторони, які сперечаються, але і їх вищий орган.
437
[162] Притика Ю.Д. Закон України «Про третейські суди»: Науково-практичний коментар. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. — С.29-30.
439
[163] Скворцов О.Ю. Система принципов третейского судопроизводства в Российской Федерации // Правоведение. — 2004. — № 2.
440