Цивільний процес (стр. 81 из 116)

На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

335

Згідно зі ст.305 ЦПК апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони — укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Із цього випливає: 1) поширення принципів розгляду справи в суді першої інстанції на апеляційне провадження (усність, безперервність, змагальність, диспозитивність та ін.); 2) повна ідентичність етапів (стадій) розгляду в суді першої інстанції та в апеляційному провадженні: підготовка справи до розгляду, судовий розгляд, проведений за тими самими правилами; 3) ті самі форми завершення провадження в справі: з вирішенням по суті у формі рішення та без вирішення по суті.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відкрито (ч.І ст.6 ЦПК) у складі не менше трьох професійних суддів (ст. 13 Закону України « Про судоустрій України »). Закритий судовий розгляд допускається в тих самих випадках, що і у суді першої інстанції (п.З ст. 6 ЦПК).

Можна виділити наступні особливості апеляційного провадження:

1) особи, які беруть участь у справі, набувають додаткові про цесуальні права. До розпорядницьких прав на відмову від позову, визнання позову і укладення мирової угоди приєднуються правомоччя, пов'язані з розпорядженням правом йа апеляційне оскар-

ЖЄННл)

2) особливо обговорюється, що суд апеляційної інстанції вправі досліджувати нові докази (ч.2 сі\303 ЦПК). Однак тут не можуть розглядатися вимоги, які не заявлялися в суді першої інстанції, а отже, по-перше, не можуть досліджуватися докази, що підтвер джують такі вимоги; по-друге, позивачем не може змінюватися предмет позову, а також і підстава позову, якщо це призводить до зміни предмета позову і пред'явлення нової вимоги. Тим більше не може пред'являтися і розглядатися зустрічний позов, тому що в цьому випадку необхідний розгляд справи по першій інстанції.

Слід зазначити, що повноваження суду апеляційної інстанції дозволяють йому встановлювати нові факти на підставі наявних у справі та додатково поданих доказів. Це значно поширило мож-

336

ливості апеляційного суду самостійно усувати судову помилку шляхом винесення нового рішення без повернення справи для розгляду в суді першої інстанції. По таких справах відбувається коригування цільової спрямованості процесуальної діяльності в апеляційному провадженні. Виконання завдань по правильному і своєчасному розгляду справи, по якому суд другої інстанції приймає остаточне рішення, призводить до досягнення не тільки мети усунення судової помилки, але й до кінцевих цілей усього судочинства;

3) зміна складу учасників справи в апеляційній інстанції обмежується вимогами незмінності предмета розгляду. Заміна відповідача, вступ у процес третіх осіб, правонаступників припустимі тільки в тій мірі, у якій зберігаються незмінними вимоги, що розглядалися судом першої інстанції;

4) апеляційне провадження завершується або апеляційним рішенням, або апеляційною ухвалою.

4. Повноваження суду апеляційної інстанції

Згідно зі ст.307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (ст.308 ЦПК);

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалений нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин,"що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав установленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

337

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ст.309 ЦПК); 3) змінити рішення.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч.З ст.309 ЦПК);

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої

інстанції і закриття провадження у справі або залишення за яви без розгляду.

Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 ЦПК «Підстави закриття провадження у справі» і 207 ЦПК «Залишення заяви без розгляду».

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи — сторони у спірних правовідносинах після ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути підставою для застосування вимог про скасування рішення із закриттям провадження у справі або

залишення заяви без розгляду (ст.310 ЦПК);

5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий роз гляд до суду першої інстанції.

Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справа розглянута неправомочним суддею або складом суду;

2) рішення ухвалене або підписане не тим суддею, що розглядав справу;

3) справа розглянута під час відсутності кого-небудь із осіб, що беруть участь у справі, належним чином не сповіщених про час і місце судового засідання;

4) суд вирішив питання про права й обов'язки осіб, що не брали участі у справі;

5) суд розглянув не всі вимоги, й цей недолік не був і не міг бути усунутий постановою додаткового рішення судом першої інстанції;

6) справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи (ст.311 ЦПК).

338

5. Оскарження ухвал суду першої інстанції

Поряд з рішенням суду першої інстанції самостійним об'єктом апеляційного провадження виступають також його ухвали, що не набрали законної сили.

У відповідності зі ст.293 ЦПК окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;

2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншому суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

9) визначення розміру судових витрат;

10) внесення виправлень у рішення;

11) відмови ухвалити додаткове рішення;

12) роз'яснення рішення;

13) зупинення провадження у справі;

14) закриття провадження у справі;

15) залишення заяви без розгляду;

16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду;

17) відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами;

18) видачі дубліката виконавчого листа;

19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;

20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення;

21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу;

22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

23) примусового проникнення до житла;

24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках;

25) заміни сторони виконавчого провадження;

339

26) визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;

27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;

28) повороту виконання рішення суду;

28-1) виправлення помилки у виконавчому листі або визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню; 29) відмови в поновленні втраченого судового провадження; 30) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; 3) змінити ухвалу; 4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції (ст.307ЦПК).