Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції або зміни чи скасування ухвали закріплені у ст.312 ЦПК.
Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:
1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;
2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;
3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Порядок постановлення рішень і ухвал апеляційним судом здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства (глава 7 розділу III ЦПК).
Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках: 1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;
2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;
3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;
4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;
5) зміни ухвали суду першої інстанції;
6) скасування ухвали з направленням на новий розгляд або вирішенням питання по суті (ч.І ст.314 ЦПК).
Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів; прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; найменуван ня справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням: мотивів, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням: висновку апеляційного суду; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
У разі відхилення апеляційної скарги в ухвалі зазначаються мотиви її відхилення.
У разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі повинно бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції (ст.315 ЦПК).
Стаття 316 ЦПК закріплює зміст рішення апеляційного суду. Рішення апеляційного суду складається з:
1) вступної частини із зазначенням: часу і місця його ухвалення; найменування суду; прізвищ та ініціалів головуючого і суддів; прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;
2) описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнених доводів та заперечень інших осіб, які беруть участь у справі;
3) мотивувальної частини із зазначенням: мотивів зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового
341
рішення; встановлених судом першої інстанції та не оспорених обставин, а також обставин, встановлених апеляційним судом, і визначених відповідно до них правовідносин; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням: висновку апеляційного суду про зміну чи скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку апеляційного суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу (ст.313 ЦПК).
Якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені ЦПК строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами апеляційного провадження (ч.І ст.318 ЦПК).
Рішення або ухвала апеляційного суду набирають закрннрї сили з моменту їх проголошення.
Апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених ЦПК, може постановити окрему ухвалу. Суд може також постановити окрему ухвалу, в якій зазначає порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.
Після закінчення апеляційного провадження справа у семиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув (ст.322 ЦПК).
Рекомендована література:
Борисова ЕА. Апелляция в гражданском (арбитражном) процессе. — М.: Городец, 2000.
Бородин М.М. Апелляционное и кассационное обжалование по ГПК Украины // Российская юстиция. — 2004. — № 1. — С.55^57.
Бортник Ю.М. Історичний розвиток апеляційного провадження // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 31. — К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. — С.368-375.
Гусаров К.В. Повноваження суду апеляційної інстанції за правилами ЦПК України //Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2005. — № 12 (50). — С.27-34.
Гусаров К.В. Суб'єкти права апеляційного оскарження в цивільному процесі // Проблеми законності: Респ.міжвідом.наук.зб. — X.: Нац.юрид.акад. Укр., 2004. — Вип.65. — С.94-101.
Ємельянова І. Апеляційний і касаційний перегляд судових рішень в цивільному судочинстві: теоретичні та практичні аспекти // Право України. — 2004. — № 2. — С.16-21.
Ємельянова І. Проблеми призначення та проведення судової експертизи на стадії апеляційного провадження у цивільному процесі // Право України. — 2005. — № 8. — С.3-7.
Коваль В. Ініціювання апеляційного провадження //Вісник прокуратури. — 200З. — № 12. — С.97-101.
Розділ 23 КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Питання теми:
1. Сутність і значення стадії касаційного провадження.
2. Право касаційного оскарження і порядок його здійснення.
3. Розгляд справи судом касаційної інстанції. .
4. Повноваження суду касаційної інстанції.
1. Сутність і значення стадії касаційного провадження
Касаційне провадження — це стадія цивільного процесу, яка передбачає перевірку судом касаційної інстанції законності судових актів, що набрали законної сили.
Стадія характеризується наступними ознаками:
1) об'єктами касаційного оскарження є судові акти, що набрали законної сили, у тому числі апеляційної інстанції;
2) касаційне провадження порушується тільки по скаргах, у яких повинно бути зазначене, в чому полягає порушення або неправильне застосування закону;
3) мета касаційного провадження — перевірка законності судових актів;
4) касаційний суд не зв'язаний межами скарги, а перевіряє законність судових актів у цілому;
5) касаційне провадження здійснюється тільки Верховним Судом України;
6) касаційний суд не розглядає справу по суті, не перевіряє обґрунтованість судових актів, а перевіряє їх законність, тобто правильність застосування норм матеріального і процесуального права судом першої та апеляційної інстанції.
Касаційне провадження складається з наступних етапів:
1) порушення касаційного провадження;
2) підготовка справи до касаційного розгляду;
344
3) попередній розгляд справи;
4) розгляд справи і ухвалення рішення.
Підставою для порушення касаційного провадження, так само як і для реалізації судом касаційної інстанції відповідного повноваження, є юридичний склад, сукупність процесуальних юридичних фактів. У теорії цивільного процесу цю сукупність процесуальних фактів підрозділяють на дві групи: передумови і умови права касаційного оскарження.
До передумов права касаційного оскарження можна віднести наступні факти:
1) наявність об'єкта касаційного перегляду, тобто рішення, що набрало законної сили, або ухвали суду першої або апеляційної інстанції; 2) наявність у касатора статусу особи, яка бере участь у справі; 3) волевиявлення касатора.
Умовою права касаційного оскарження є активний процесуальний юридичний факт — дія: подача касаційної скарги особою, яка бере участь у справі, що приводить до реалізації права касаційного оскарження,
У відповідності зі ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку. 1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.